Реферати Основи здоров'я 5 клас. Міні проекти [Бойченко Т.Є. Василенко С.В.] 2018

1. Уміння вчитися. Розпорядок дня школяра.

2. Типи сприйняття інформації.

3. Повага до себе та інших.

4. Почуття та емоції.

Процес навчання в сучасній школі дуже насичений. З приводу цього батьки школярів мають безліч питань і висувають багато вимог. Однак здоров’я дитини не повинно перекладатися лише на плечі педагогів. Великою необхідністю у нелегкому 11-річ-ному навчанні в школі є і має бути правильно організований режим дня дитини.

Мета: розглянути процес навчання у поєднанні психічної та духовної складової' здоров’я школяра; визначити правильний розпорядок дня учня, основні відмінності між емоціями та почуттями; формувати вміння керувати своїм настроєм; виховувати повагу до почуттів інших з метою надання допомоги тим, хто цього потребує.

1) назвати етапи активного слухання;

2) навести приклади способів перепочинку під час занять;

3) визначити і врахувати індивідуальні особливості сприйняття і пам’яті.

Важливою складовою успішного навчального процесу для школяра є правильний розподіл часу під час навчання. Правильний режим дня школяра це доцільно організований добовий розпорядок роботи, яка відповідає віковим особливостям дитини і передбачає повторювані або звичні дії протягом дня. При цьому надзвичайно важливо, щоб усі елементи режиму дня проводилися в одній послідовності і в той самий час. Рекомендований режим дня школяра:

• Підйом — 7:00.

• Ранкові фізичні вправи, водні процедури, прибирання ліжка, туалет — 7:00-7:30.

• Сніданок —7.30-7.50.

• Дорога до школи чи ранкова прогулянка до початку занять у школі — 7:50-8:20.

• Заняття в школі — 8:30-12:30.

• Гарячий сніданок у школі — 11:00.

• Дорога зі школи або прогулянка після занять у школі — 12:30-13:00.

• Обід — 13:00^13:30.

• Пообідній відпочинок або сон — 13:30-14:30.

• Прогулянка, ігри та спортивні заняття на повітрі — 14:30-16:00.

• Полудень — 16:00-16:15.

• Приготування домашніх завдань — 16:15-17:30.

• Прогулянка на свіжому повітрі — 17:30-19:00.

• Вечеря і вільні заняття (читання, музичні заняття, рукоділля, допомога сім’ї, заняття іноземною мовою та інше) —

19:00-20:30.

• Приготування до сну (гігієнічні заходи, чищення одягу, взуття, умивання) — 20:30-21:00.

• Сон — 21:00-7:00.

Сприйняття — процес пізнання людиною предметів та явищ навколишнього середовища з усіма їхніми властивостями та ознаками.

Залежно від переважної ролі того або іншого фактора виділяють такі види сприйняття: рухові, або кінестетичні (тобто відчуття людиною рухів і положення частин власного тіла), зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові.

Об’єктом сприйняття є простір, час, рух та власне об’єкти.

Розвинене почуття поваги до інших — одна з найкращих людських рис. Без поваги один до одного сьогодні не складуться ні службові, ні товариські стосунки, не зможе існувати жоден робочий колектив і навіть сім’я. Кожна людина має почуття власної гідності, прагне поважати інших і хоче, щоб до неї ставились також із повагою. І кожному з нас у цьому допомагають, насамперед, правила ввічливості, сформовані для того, щоб наше життя та наші стосунки були людяними. Тож коли ми говоримо про дотримання цих правил, то, передусім, маємо на увазі повагу до людей, з якими спілкуємось.

Правила ввічливості досить прості. Людина легко їх засвоює, якщо вихована в дусі поваги до інших, дбає не лигає про себе, а також про тих, хто поруч, якщо робить усе для того, щоб людям було добре і зручно.

Ввічлива людина ніколи не образить іншу, не дозволить собі підвищеного тону в діалозі з колегою і тим більше з підлеглим, не розмовлятиме на лекції, зборах, нараді. Адже для такої людини характерні вроджена вихованість, почуття поваги до іншої людини — як до знайомої, так і до незнайомої. Хоч на мить, але ми зустрічаємося з багатьма людьми в будинках культури, кінотеатрах, на стадіонах, у громадському транспорті, в зонах відпочинку, на вулицях міста. Страшно навіть уявити, що б принесли ці зустрічі, коли б ми не були ввічливими.

Емоції — психологічний стан людини, який виражається у здатності живої істоти сприймати навколишній світ та його

процеси за допомогою таких переживань, як радість, любов, гордість, сум, гнів, сором тощо.

Почуття — це узагальнені переживання людини, в яких виявляється ставлення особистості до праці, будь-яких подій, інших людей, до самої себе.

На відміну від емоцій і настроїв, почуття мають виражену об’єктивну прив’язку: вони виникають по відношенню до чогось або когось, а не ситуації в цілому. "Я боюсь цієї людини" — це почуття а "Мені страшно" — це емоція.

За якістю переживань одні емоції і почуття відрізняють від інших. Наприклад, радість — від гніву, сорому, обурення, любові тощо.

В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Важливе значення вищі почуття мають у художній творчості. Багато авторів надають чимало уваги їхньому вивченню. Ці почуття є відображенням переживань, ставленням до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на такі:

• моральні (це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе);

• естетичні (це почуття краси в явищах природи, в праці, в гармонії барв, звуків, рухів і форм);

• інтелектуальні (емоційний відгомін ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому розумінні. Ці почуття виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, упевненості або сумніві);

• практичні (це переживання людиною свого ставлення до певної діяльності).

Отже, емоції та почуття є різними формами відображення навколишнього середовища. Вони переважно залежать від оточуючих людей та їхнього ставлення до світу.