Твори з української та російської мови 5 клас

Чи легко бути Томом Сойєром

Історія про двох хлопчаків — вигадника і фантазера Тома Сойера та його вірного друга та зброєносця Гека Фінна — захоплювала не одне покоління читачів. Дуже мало знайдеться дорослих, які б не читали про «Пригоди Тома Сойєра». Ця повість належить до тих книжок; які читають у дитинстві і перечитують у дорослому віці, знаходячи дотепи, що загубили через дитячу розважливість.

Ця книга — різноманітна та багатобарвна — вміло написаний твір і одночасно пародія на «страшні» дитячі книжки. Це розповідь про людей, що живуть у провінції і які заражені нудьгою, святенністю, дурними забобонами; але разом із тим поема про доволі добрих людей.

У творі Марка Твена (Семюела Клеменса) «Пригоди Тома Сойєра» йдеться про хлопців, яких пригнічує школа та церква, але все ж таки їм вдається жити вільним і щасливим життям.

У Тома немає батьків, але є тітка, сестра його матері, яка любить його і піклується про нього. Тітка Поллі завжди переймається, якщо покарає Тома або якщо не покарає — бо на неї впливає закон тих часів «жаліючи дитину, ви губите її». Та навіть коли вона карає Тома, Том вибачає їй, знаючи, що тітка ніколи не робить цього через злість або ненависть.

і Іноді тітка змушує Тома працювати у вихідні, щоб хоч якось покарати його. Але Том відкриває для себе один із найважливіших законів життя — працю легко можна перетворити на захоплення, якщо просто змініти до неї своє ставлення. Фантазія і винахідливість Тома завжди допомагають влаштувати яскраву виставу з кожної справи, якої він торкається, наприклад, фарбування паркану перетворює на відпочинок, до того ж отримує за це «платню» («капітали» всіх хлопчиків, до того ж яблуко від тітки І пряник, що прийшов до нього не зовсім праведним шляхом).

Вути щасливим, оптимістом, незважаючи на всі життєві незгоди, — дар від народження: не можна навчити людину бути щасливою, і Том власноруч створює своє життя, своє щастя, даруючи іншим радість пригод.

Том і Гек — не нерозважливі шибеники: вони допомагають людям І навіть рятують їх. Якщо б не невгамовність Тома, Беккі залишилась би в печері, якщо б хлопці не пішли на цвинтар, Мефа Поттера стратили б за злочин, якого він не коїв, якщо б Гек не покликав на допомогу, вдову вбили б.

Том неповторний, як би нам не хотілося, складно було б повторити його «подвиги», але ми бачимо в образах Тома та Гека власні риси, риси своїх друзів, винахідливих невгамовних фантазерів. Бо метою письменника було не тільки розважити хлопців та дівчат, але й «нагадати дорослим, якими вони були самі колись, що відчували, як розмовляли і в які дивні авантюри входили».

Твори Марка Твена не обтяжують мораллю, яка «помахує куценьким хвостиком у кінці кожного твору», тому що, можливо, аморальними. І їх моральність полягає в тому, щоб жити аїльно від забобонів і проблем, що нам нав’язують інші, весело І просто, і тоді прийде щастя — «будь більш простим, і до тебе потягнуться люди». Але це лише одна думка з десятків тисяч щодо цього, тому що кожен із нас знаходить щось своє в цій книжці.

У головних героях повісті люди бачать свої дитячі віддзеркалення, тіні яких живуть у країні, яку дорослі покинули тоді, коли виросли. Іноді вони хочуть покинути все і повернутись до цієї країни, але це неможливо. Люди відправляють до неї у своїх снах і мріях білих голубів-листонош, але відповідь не встигає прийти, бо мрії занадто короткі.

Але щоб хоч трохи відчути дотик дитячих років, такий жартівливий і дещо сумно-веселий, щоб знову захлинутись ароматом дитинства, п'янким і чарівним, можна взяти з полиці книгу. Пригоди Тома Сойєра», трошки припорошену пилом, зігріти свої пальці її! теплою палітуркою і перечитати давно знайомий текст.

Текст із дитинства...