Що мені дало вивчення української літератури у школі

Впродовж тривалого часу я вивчала українську літературу. Впевнена, що навчальний предмет додав багато корисних знань.

Найбільш цікавими для мене були твори, пов’язані з періодом «шістдесятництва», бо раніше мало стикалась з творчістю деяких з них. Бачення незвичайних можливостей особистості у простих людях, культ моральності як абсолютного мірила людських вчинків, усвідомлення причетності кожної людини до загальних процесів, висока національна самосвідомість, священне сприйняття мови та історичної пам’яті як оберегів нації – ці світоглядні засади у всій повноті відображені у творах митців цієї генерації.Також захоплює сильна життєва позиція авторів у складний для творчості час.

У новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» вразило незвичайне ставлення героїв один до одного у, здавалося, буденній ситуації. Замість звичної у «любовних трикутниках» ненависті, образ, нетерпимості бачимо доброту, розуміння, співчуття. Напевно, саме такі твори вчать бути добрішими один до одного, більш людяними.

Хочу також відмітити «Баладу про соняшник» Івана Драча. Признаюсь, що на перший погляд, поезія здається дитячою та кумедною, але останні рядки розкривають глибину думки і перетворюють її на притчу. Також коротенький твір мало вкладається в рамки традиційної балади. Було цікаво дізнатися про модерні особливості, внесених автором у жанр, а «сонячне» бачення довколишнього світу спонукає до глибоких роздумів. У баладі мене приємно вразила подвійна метаморфоза: спочатку ліричний герой-соняшник перетворюється на життєрадісного хлопчика, який відкрив для себе красу поезії, а, долучившись до духовної скарбниці, знову стає соняшником, але митцем, закарбовуючи свій вибір у художньому слові. Цікаве розкриття теми про роль поезії.

У поезії я навчилась тлумачити ідейно-художній зміст, розрізняти художні засоби, співпереживати з ліричним героєм. Звичайно, ліричні та прозові твори торкнулися духовних струн, урізноманітнили емоційні відтінки, спонукали до роздумів. Особисто для мене ще один важливий підсумок із вивчення української літератури – пробудили прагнення до читання. Значить уроки не були марними.