ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2013

- Агов, хто вдома? - з передпокою пролунав бадьорий батьків голос.

Дмитрик, зрадівши, схопив малюнок і кинувся в таткові обійми.

- Нарешті, тату, не міг тебе дочекатися. Готуємося до завтрашнього свята, - хлопчик розгорнув аркуш з незакінченим малюнком, - але без твоєї допомоги боюсь, що не впораюся.

- Чекай, чекай, давай усе по порядку: що за завдання?

- До Свята Перемоги ми в школі готуємо виставку «Пам’ять землі». Наш клас потрудився завзято: впродовж року ми побували на екскурсії в музеї Великої Вітчизняної війни, у парку Слави. Скрізь фотографувалися, тож маємо гарний альбом. А вчора порадилися й дійшли думки, що пам’ять землі - це й пам’ять родин, що живуть на цій землі. Виявилося, що в сім’ях багатьох дітей зберігаються воєнні фотографії, листи тих років... А я згадав, - Дмитрик гордовито виструнчився і навіть трішки, щоб здаватися вищим, піднявся на пальцях, - згадав про прадідусеву нагороду, що зберігається в різьбленій скриньці.

По цих словах хлопчик іще раз розгорнув перед татом малюнок: на аркуші було зображено медаль з написом «За оборону Києва», прикріплену п’ятикутною колодкою до гілочки лавру.

Дмитрик особливо пишався, як у нього вийшли бійці на передньому плані медалі.

- У тебе чудовий малюнок,- похвалив тато. - Яка ж допомога від мене?

- Розумієш, до малюнка треба написати коментар, щоб було зрозуміло, про які події війни зберігається пам’ять у нашій родині.

- Он воно що... - батько пригорнув сина, замислено глянув за вікно: з їхнього горішнього поверху було добре видно, як кучерявився молодою зеленню правий дніпровський берег.

Війна до Києва прийшла 22 червня 1941 року.

того дня місто здригнулося від першого бомбового удару, а за місяць стало фронтовим. Усе в ті дні дихало в Києві війною: майже 200 тисяч киян стали воїнами Червоної армії, десятки людей працювали на спорудженні захисних укріплень, шанців, протипіхотних і протитанкових перешкод. Навіть школярі брали участь в обороні Києва, яка тривала 73 дні. Та хоч як самовіддано боролися солдати та мешканці міста, 19 вересня 1941 року до Києва ввійшли завойовники. Так розпочалася доба окупації. Кожен день, прожитий під владою окупантів - а таких днів було 778, - приносив киянам неймовірні страждання. Найбільша трагедія окупованого Києва - урочище Бабин Яр, де загинуло понад 100 тисяч людей. Багатьох киян було вивезено на примусові роботи. Якщо перед війною в Києві було 930 тисяч мешканців, то коли окупація скінчилася - лише 180 тисяч.

Героїчною сторінкою історії рідної землі є події, пов’язані зі звільненням Києва. Під шквальним кулеметним вогнем загони Червоної армії в жовтні 1943 року переправлялися через Дніпро, проте наступати схилами правого дніпровського берега було важко. Тоді командування вирішило вдатися до маневру: під прикриттям ночі бійці-визволителі переправилися назад на лівий берег, просунулися трохи на північ. Неподалік села Літки просто по дну Десни переправилися радянські танки. Наступ на Київ розгорнувся біля села Лютіж. Зараз там - музей, експозиція якого розповідає про звитяжні події. З Лютізького плацдарму - так називається місце, з якого розпочато наступ для звільнення Києва, - було завдано рішучого удару, і 6 листопада 1943 року Київ звільнили...

З розповіді батька Дмитрик довідався, що його прадід став солдатом у перші воєнні місяці, на фронт він пішов з Києва, а в 1943 році повернувся до рідного міста серед лав визволителів. Тут, під Києвом, отримав тяжке поранення. Медаллю «За оборону Києва» був нагороджений у 1961 році - саме того року відзначали двадцяту річницю трагічних подій осені 1941 року, пам’ять про які увічнили встановленням державної нагороди.

Наступного дня хлопчик разом зі своїми однокласниками вшанував героїв хвилиною мовчання. Він думав про прадідусеву медаль і про те, що День Перемоги - і його свято.