ГДЗ Вступ до історії України та громадянської освіти 5 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2022
12.01.2023,
5 Клас / Історія України,
13 001,
2
§ 16. Календарний та історичний час.
Запитання і завдання
1. Експрес-опитування. 1) Яку назву має точний календарний час будь-якої події? Запитання і завдання
«Урочиста дата», «дата народження».
2) Від якої події розпочинається відлік нашої ери?
Від народження Ісуса Христа
3) Як історики називають десять століть?
Тисячоліття
4) У якому тисячолітті ми зараз живемо?
3-му тисячолітті
2. Колективне обговорення. Як здійснюється відлік часу в історії? Чи може історична наука існувати без системи відліку часу? Поясніть свою думку.
Яким би точним не був календар, для історії важливо те, від якої події ведеться відлік часу. Саме рух від події до події є історичним процесом, який вимірюють історичним часом. Тобто історичний час рухається лінійно: від події до події. Так, ми можемо знати точний опис окремих подій, але не знати, коли вони відбувалися. Відповідно вони втрачають сенс для розуміння історії.
3. Поясніть значення термінів і понять: століття, до нашої ери, наша ера, періодизація, хронологія.
Століття, сторіччя, вік — проміжок часу, дорівнює ста рокам.
Усе, що сталося до моменту народження Ісуса Христа, вважається подіями до нашої ери та записується скорочено — до н. е. або до Р. Х.
Наша ера, н. е. — період часу починаючи з 1 року за Григоріанським календарем, поточна хронологія.
Періодизація історії — виокремлення послідовних етапів у суспільному розвитку людства
Хронологія — наука про вимірювання історичного часу.
4. Розкажіть про систему літочислення, якою користуються в Україні.
В Україні заведено користуватися літочисленням, яке бере свій відлік від народження Ісуса Христа. Для того щоб краще зрозуміти його, зверніть увагу на лінію часу. У літочисленні, яким ми користуємося, роки об’єднують у десятиліття (10 років), а їх, у свою чергу, — у століття (100 років), або віки. Десятиліття є короткою миттєвістю в історії людства, але містять багато подій для окремої людини. Десять століть становлять тисячоліття.
5. Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання з хронології. 1) Яке це століття: 1237 р.; 988 р.; 800 р.?
13 ст., 10 ст., 8 ст.
2) Який рік буде наступним після 133 р. до н. е.?
132
3) Палац збудовано у 200 р. до н. е. Скільки років цій споруді?
200 + 2023 = 2223 (р.)
6. Для чого створюють періодизації історії? Якими вони бувають?
Що воно поділяється на періоди (дитинство, юність, зрілий вік, похилий вік). У природі процеси також мають періодичність. Тому для зручності дослідження особливостей і закономірностей історичних процесів учені запровадили наукову періодизацію історії.
7. Які періоди виділяють в історії України? Чи відповідає періодизація історії України загальній періодизації?
Історія України як складова всесвітньої історії має свою періодизацію. Першим періодизацію історії України запропонував М. Грушевський. Він виділив чотири періоди: 1) Стародавня історія та Русь-Україна; Галицько-Волинська держава; 2) польсько-литовська доба; 3) часи Хмельниччини та Гетьманщини; 4) історія ХІХ ст. Цю періодизацію доповнило наступне покоління істориків, які виділили періоди у ХХ ст.
8. Робота в малих групах. Обговоріть, як ви розумієте твердження, що історія — це описані дослідниками дії людей, які жили в певний час і в певному просторі.
Будь-який історичний факт відбувся в певний час у певній частині простору. Дата вашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік вашого народження — це час, а місце, де воно відбулося, — це простір.
9. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про одну з періодизацій історії України.
Періодизація історичного процесу за М. Грушевським
Оскільки багатотомна «Історія України-Руси» була доведена тільки до 1658, вивчати періодизацію історичного процесу за М. Грушевським доцільніше на підставі «Нарисів історії українського народу», які були вперше опубліковані російською мовою 1904. М. Грушевський виділяв у минулому України додержавний період, 3 етапи в історії Київської держави — процес творення (9—10 ст.), поступовий розклад (11—12 ст.), а також етап удільної роздробленості з окремим розглядом історії Галицько-Волинської держави (13—14 ст.). Потім він зупинявся на переході українських земель під владу Великого князівства Литовського і Польщі (14—15 ст.) та на «збиранні» українських земель Королівством Польським (15—16 ст.). Окремо досліджувалося питання про походження й розвиток козацтва (до 1648). Далі у двох розділах розглядалися визвольна війна під проводом Б. Хмельницького і події в Україні після смерті гетьмана, аж до Бахчисарайського перемир'я, укладеного 1680 між Російською державою, Османською імперією і Кримським ханатом. Наступні розділи присвячувалися періоду 1681—1708 й діяльності останніх гетьманів аж до ліквідації в 1764 інституту гетьманства. Нарешті, аналізувався віковий процес укр. відродження в Російській і Австрійській імперіях (до 1860-х рр. включно), а також останні десятиліття укр. історії (з 1870-х рр.). Таким чином, схема М. Грушевського була поділена на структурні частини, які відділялися одна від одної найбільш доленосними подіями в житті укр. народу.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter