ГДЗ Географія 6 клас. Підручник [Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.] 2014

icon19.06.2018, icon6 Клас / Географія, icon67 616, icon29



ДОДАТОК 5
ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ЗАДАЧ
  • Масштаб. Визначення відстаней на плані та карті. Якщо вам необхідно перевести один вид масштабу в інший, згадайте, що масштаб показує, скільки сантиметрів на місцевості міститься в одному сантиметрі на карті. Тобто в числовому масштабі як чисельник, так і знаменник ви­ражені в сантиметрах. Наприклад, масштаб 1: 1000 означає, що в 1 см на карті міститься 1000 см на місцевості, або 10 м. Інший приклад: перевести числовий масштаб 1 : 50000 в іменований. Запис іменовано­го масштабу буде виглядати так: в 1 см - 500 м.
Розв’яжемо задачу: визначте відстань на місцевості між двома містами, якщо відстань на карті, виміряна лінійкою, становить 3 см, а масштаб карти 1 : 2 000 000.
Розв’язок. Спочатку переводимо числовий масштаб в іменований:
1: 2 000 000 = в 1 см - 20000 м, або в 1 см - 20 км. Тепер масштаб кар­ти слід помножити на відстань у сантиметрах, виміряну лінійкою на карті: 20 км х 3 см = 60 км.
  • Азимут. Для визначення азимутів слід пам’ятати, що це кут між на­прямком на північ і якийсь об’єкт на місцевості чи плані, тому його вимірюють у градусах. Корисно скористатися такими даними: азимут на об’єкт, що знаходиться точно на сході, дорівнює 90°, точно на пів­дні — 180°, точно на заході — 270°, на півночі - 0°. Обчислювати азимут завжди потрібно рухаючись від півночі за годинниковою стрілкою.
Розв’яжемо задачу. Визначте, у якому напрямку повертатимуться учні з екскурсії до парку, якщо їхня школа знаходиться на північному сході, а парк - з протилежного від школи боку. Який азимут мають школа і парк?
Розв’язок. Для розв’язання задачі спочатку потрібно з’ясувати, яка сторона горизонту буде протилежною щодо школи (можна скористатися крес­ленням).
З креслення видно, що сторона, протилежна до школи, південно-захід­на. Отже, парк розташований на південному заході. Азимут школи (А1), що відповідає північно-східному напрямку, становить 45°. Азимут парку відповідно А2 = 225°. Робимо висновок: учні будуть повертатися з парку в північно-східному напрямку.
  • Температура повітря. Для визначення температури повітря між двома пунктами, що розміщені на різній висоті, слід пам’ятати, що темпера­тура з висотою закономірно знижується приблизно на 0,6 °С на кожні 100 м висоти. Коли повітря опускається, його температура підвищуєть­ся на кожні 100 м на 1 °С (опускається повітря завжди сухим).
Розв’яжемо задачу.
А) Визначте, якою буде абсолютна висота гори, якщо температура повітря біля її підніжжя, що розташоване на висоті 250 м від рівня моря, ста­новить + 26 °С, а на вершині +2 °С.
Розв’язок. Щоб знайти абсолютну висоту гори (її), потрібно до висоти, на якій розташоване підніжжя гори (Ііі), додати висоту самої гори від під­ніжжя до вершини Ь2: Ь = Ь1 + 1і2. Показник Ь1 нам відомий з умови задачі - 250 м. Щоб знайти Ь2, потрібно визначити, на скільки гра­дусів знизилася температура повітря між підніжжям і вершиною гори: +26 °С - (+2 °С) = на 24 °С.
Далі складаємо пропорцію, щоб визначити висоту гори від підніжжя до її вершини:
0,6 °С - 100 м 24 °С -Хм
Отже: 24 х 100 : 0,6 = 4000 м. Ь2 = 4000 м.
Тепер визначаємо абсолютну висоту гори: 250 м + 4000 м + 4250 м. Відповідь: її = 4250 м.
Б) Насичене вологою повітря, піднімаючись схилом гірського хребта, по­ступово охолоджується. Визначте температуру повітря на вершині хреб­та, якщо біля підніжжя температура становила +10 °С, а його висота — 2500 м. Якою буде температура повітря біля підніжжя на протилежному схилі хребта?
Розв’язок. Спочатку розрахуємо, на скільки градусів зміниться температу­ра повітря, яке піднімається вгору. Для цього складемо пропорцію:
0,6 °С - 100 м X °С - 2500 м
Отже, 0,6 °С х 2500 м : 100 м = 15 °С. Тепер обчислимо, якою буде тем­пература повітря на вершині хребта: для цього від температури повітря біля підніжжя +10 °С віднімемо 15 °С: + 10 °С - 15 °С = -5 °С. Темпе­ратура на вершині хребта дорівнює -5 °С. Знаючи, що при опусканні повітря його температура підвищується на кожні 100 м на 1 °С, визна­чимо, на скільки градусів підвищиться температура повітря при його опусканні. Складаємо пропорцію:
1 °С - 100 м
X °С — 2500 м, отже: 1 °С х 2500 м : 100 = 25 °С.
Тепер можемо обчислити, якою буде температура біля підніжжя на про­тилежному схилі хребта: -5 °С + (+25 °С) = +20 °С.
Відповідь: Температура повітря біля підніжжя на протилежному схилі хребта становитиме +20 °С.
  • Атмосферний тиск. Для визначення атмосферного тиску з висотою слід пам’ятати, що в нижніх шарах тропосфери з підняттям угору на кожні 12 м атмосферний тиск знижується в середньому на 1 мм рт. ст., або 1,33 гПа.
Розв’яжемо задачу. Обчисліть у гПа атмосферний тиск на вершині г. Говер­ла (2061 м), якщо біля підніжжя він дорівнює 766 мм рт. ст.
  • Розв’язок. Насамперед визначимо, на скільки мм рт. ст. зміниться атмо­сферний тиск при піднятті на вершину. Складаємо пропорцію:
  • 1 мм рт. ст. -12 м
  • X мм рт. ст. - 2061 м
  • Отже: 1 мм рт. ст. X 2061 м : 12 м = 172 мм рт. ст.
  • Далі визначаємо, яким стане тиск на вершині: 766 мм рт. ст. - - 172 мм рт. ст. = 594 мм рт. ст. Тепер переводимо тиск в мм. рт. ст. на тиск в гПа: 1,33 гПа X 594 мм рт. ст. = 790 гПа.
  • 5. Вологість повітря. Для визначення абсолютної (§) чи відносної (г) во­логості повітря слід використовувати таку формулу: г = д : 0 X 100 %, де 0 - це максимальна вологість повітря за даної температури.
Розв’яжемо задачу. Визначте відносну вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 6,3 г/м3, а температура повітря +20 °С.
  • Розв’язок. Для визначення відносної вологості використаємо формулу: г = ш : <3 х 100 %.
  • Показник максимальної вологості при температурі +20 °С візьмемо з діа­грами (мал. 101 на стор. 129 підручника). Вона дорівнює: <3 = 17,3 г/м3. Знайдемо, якою буде відносна вологість:
  • 6,3 г/м3 : 17,3 г/м3 X 100 % = 37 %.


iconГДЗ Географія 6 клас Пестушко Уварова 2014 Генеза
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Схожі публікації
Обговорення

icon 19.01.2023

Цитата: Ейо
що таке ізотерма,як температура повітря змінюється в продовж року
  • Ізотерма — ізолінія однакових температур повітря, води, ґрунту тощо на карті, наприклад, на метеорологічних мапах. Створюють карти ізотерм року та кожного місяця. У січні найвища середня температура спостерігається на екваторі, найхолодніше місце — південний полюс із середньою місячною температурою −48°С.
  • Третя закономірність зміни температури повітря пов'язана зі зміною висоти Сонця над горизонтом протягом року. Чим більший кут падіння сонячних променів, тим більше тепла отримує земна поверхня, і відповідно, вища температура повітря, і навпаки.

1 2 3

Реклама
Що Вас цікавить більше?
Ми в соціальних мережах
Хмаринка тегів