ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О., Сорочинська Н.М.] 2023

1. Афіни
Афінська демократія розквітла у V ст. до н.е. і була пов’язана з особливим політичним устроєм, включаючи раду ареопагу та правління монархів, таких як Тесей.
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ
Складіть «асоціативний кущ» до поняття «демократія»
Свобода, Участь, Рівність, Права людини, Політичні права, Громадянське суспільство, Публічні обговорення, Вибори, Правосуддя
2. Реформи Солона
Які недоліки мали реформи Солона?
Реформи Солона мали певні недоліки та не задовольнили повною мірою всі верстви афінського суспільства.
З одного боку, багаті були невдоволені втратою частини свого майна і привілеїв.
З іншого боку, бідні сподівались на більш радикальні зміни, зокрема перерозподіл землі та встановлення абсолютної рівності за зразком реформ Лікурга у Спарті.
Крім того, деякі історики вважають, що реформи Солона не торкнулись основ соціальної структури афінського суспільства, поділеного на різні майнові класи. Тобто вони не були достатньо радикальними й комплексними, щоб викорінити самі причини соціальної кризи та напруженості.
Ці недоліки реформ згодом проявили себе у подальших політичних негараздах та соціальних конфліктах в Афінах на шляху до демократії.
3. Тиранія Пісістрата
У 560—527 рр. до н. е. в Афінах правив тиран Пісістрат, який незаконно захопив владу. Тиранія була пов’язана з боротьбою між аристократією і демосом. Пісістрат допускав лише своїх прихильників до управління, але проголосив рівність громадян перед законом. Він також сприяв розвитку культури, запровадивши нові релігійні свята та фестивалі, і вперше наказав записати тексти “Іліади” та “Одіссеї” Гомера.
Висловіть припущення, чому Пісістрат наказав записати твори Гомера. Що б сталося, якби цього не було зроблено?
Я припускаю, що Пісістрат віддав розпорядження записати та упорядкувати гомерівські поеми “Іліаду” та “Одіссею” з кількох причин:
Для зміцнення своєї влади. Ці твори прославляли героїчне минуле Греції та сприяли патріотичному піднесенню і єднанню греків навколо Пісістрата як свого очільника.
Для культурного та освітнього розвитку Афін, які Пісістрат прагнув зробити інтелектуальним та мистецьким центром Греції.
Для збереження визначних творів давньогрецької літератури, які до того часу передавалися лише в усній народній традиції.
Якби поеми Гомера не були записані за наказом Пісістрата, є велика ймовірність, що вони б могли безслідно зникнути з плином часу. Втрата цих видатних пам’яток мала б непоправні наслідки для розвитку всієї європейської культури.
4. Реформи Клісфена
У 508—507 рр. до н. е. афінський політик Клісфен, щоб остаточно залагодити конфлікт між аристократією і демосом та усунути загрозу появи тиранів, провів докорінні перетворення, які зменшили вплив аристократії на політику. Відповідно до реформ Клісфена всі громадяни були записані до різних громад із самоуправлінням — дем. Членство в демі було спадковим. Тепер громадяни, які належали до одного роду, опинилися в різних демах.
Деми об’єднувалися в десять філ. Від кожної філи обирали представників для управління містом. Для того щоб не допустити повернення тиранії, Клісфен запровадив процедуру остракізму. На глиняних черепках — остраконах — люди писали ім’я громадянина, який, на їхню думку, мав забагато впливу в місті. Якщо набиралася певна кількість голосів проти однієї особи, її на десять років виганяли з Афін.
Із якою метою в Афінах було запроваджено процедуру остракізму? Висловіть припущення, до яких наслідків це могло призвести
Процедура остракізму в Афінах
Процедура остракізму була запроваджена в Афінах з метою запобігти поверненню тиранії. На глиняних черепках, які називалися остраконами, громадяни писали ім’я особи, яка, на їхню думку, мала забагато впливу в місті. Якщо на одну особу набиралася певна кількість голосів, то її на десять років виганяли з Афін.
Існує кілька можливих наслідків запровадження процедури остракізму. По-перше, це могло бути спрямовано на зменшення впливу окремих осіб на політику міста та збільшення ролі демосу. По-друге, це могло бути спрямовано на збереження демократичного устрою Афін та запобігання поверненню тиранії. Однак, деякі історики вважають, що процедура остракізму могла супроводжуватися зловживаннями для політичних маніпуляцій та використовуватися для виганяння з міста невинних людей, які були непопулярні серед політичної еліти.
5. Афінська демократія за Перікла
Формування демократії в Афінах завершив Перікл, який здійснив важливі перетворення, включаючи введення оплати праці для державних посадовців, організацію видачі коштів найбіднішим афінянам для відвідування театру та зміну визначення громадянина. Перікл також використав кошти зі спільної скарбниці союзу держав для розбудови міста, включаючи перебудову акрополя та зведення храмів. Були також зведені «Довгі мури», які з’єднали Афіни з портом Пірей.
Розгляньте схему органів влади в Афінах. Хто є джерелом влади за такого управління?
На схемі органів влади в Афінах, яка наведена в тексті 3, джерелом влади є демос – громадська спільнота Афін. У давній Афінській демократії влада належала громадянам, які збиралися на народних асамблеях, щоб приймати рішення щодо управління містом. Громадяни також обирали своїх представників – стратегів, які очолювали армію та займалися іншими важливими питаннями. Однак, важливо зазначити, що не всі громадяни мали право голосувати та брати участь у прийнятті рішень. Так, жінки, раби та інші соціальні групи були виключені з політичного життя Афін
Запитання та завдання
1. Які форми правління змінилися в Афінах від часу заснування міста до V ст. до н. е.?
Афіни пройшли довгий шлях державного розвитку від заснування міста до V століття до н.е. За цей період в Афінах змінилися такі форми правління:
Форми правління в Афінах:
монархія (Афінами керували царі) – одноосібна влада, що передається в спадок. Монархія в Афінах відома з XVI ст. до н. е.;
аристократична республіка (відома з XIII ст. до н. е.) – полісом управляли представники знатних родів – аристократи, предки яких були засновниками Афін;
тиранія (VI ст. до н. е.) – одноосібне правління полісом, зосередження всієї повноти влади в руках однієї особи;
демократія (V ст. до н. е.) – форма державного правління, при якій джерелом влади є народ, народні збори формують всі органи влади в державі.
Отже, Афіни пройшли шлях від ранньої монархії до аристократичної республіки, тиранії та врешті до демократії, яка досягла розквіту в V столітті до н.е.
2. Висловіть припущення, чому Солона називають «засновником Афінської демократії»
Солону присвоюють титул “засновника Афінської демократії” через його внесок у політичні реформи, які вплинули на розвиток демократичних інституцій в Афінах. Він впровадив ряд нововведень, що дозволили розширити права громадян та зменшити вплив аристократії на політику. Зокрема, Солон скасував боргове рабство, встановив нову систему класифікації громадян за майновим статусом та надавав їм право голосувати на народних асамблеях. Його реформи сприяли розширенню політичної участі й підтримували ідею громадянської рівності, що була однією з основних принципів афінської демократії.
3. За допомогою методу «Оберіть позицію» визначте, як правління Пісістрата вплинуло на розвиток Афін
Позиція 1: Правління Пісістрата мало позитивний вплив на розвиток Афін, оскільки він забезпечив стабільність та економічний розвиток міста. Він зміцнив владу Афінської держави, розширив її територію та покращив інфраструктуру. Пісістрат здійснив будівництво нових храмів і акрополя, що сприяло розвитку культури та мистецтва. Він також зміцнив оборону Афін та забезпечив безпеку міста.
Позиція 2: Правління Пісістрата мало негативний вплив на розвиток Афін, оскільки він встановив тиранічний режим та обмежив свободи громадян. Він прийшов до влади шляхом перевороту і утвердив свою владу силовими методами. Пісістрат заборонив політичні збори та обмежив участь громадян у прийнятті рішень. Він також здійснював насильство та репресії проти опозиції, що призвело до загострення соціальних конфліктів.
Позиція 3: Правління Пісістрата мало суміш позитивного та негативного впливу на розвиток Афін. З одного боку, він забезпечив стабільність та економічний розвиток міста. Пісістрат здійснив будівництво нових храмів, акрополя та «Довгих мурів», що сприяло розвитку культури та оборони міста. З іншого боку, він обмежив політичні свободи громадян та здійснював насильство проти опозиції, що призвело до загострення соціальних проблем та викликало невдоволення серед частини населення.
Визначте свою позицію і аргументуйте її.
4. За допомогою методу «Мозковий штурм» висловіть припущення, чому Клісфен прагнув, щоб представники аристократичних родів опинилися в різних демах
Моє припущення щодо мети адміністративно-територіальної реформи Клісфена полягає саме у тому, що він намагався послабити вплив аристократичних родів та кланів на політичне життя Афін. Розпорошення їх представників між різними територіальними одиницями-демами мало забезпечити більшу рівність політичних прав для широких верств населення. Це також сприяло запобіганню зловживань з боку жадібної до влади знаті.
Отже, реформа Клісфена дійсно мала на меті розвиток демократії та обмеження надмірних амбіцій аристократичних угруповань в Афінах. Ваше припущення є цілком слушним.
5. Обговоріть у парах, чому час перебування Перікла при владі називають «золотим віком» Афін.
Під час перебування Перікла при владі в Афінах відбувся значний розвиток культури, науки та мистецтва. Під його керівництвом було зведено багато нових будівель, зокрема Парфенон, який став символом афінської демократії та високої культури.
Перікл також підтримував розвиток філософії та науки, сприяв проведенню філософських диспутів та збиранню наукових знань.
У цей період у Афінах розкривалася демократія, громадяни мали можливість брати участь у прийнятті рішень та обирати своїх представників.
Крім того, торгівля значно розширювалася, а морська сила Афін розвивалася, що сприяло збільшенню багатства та впливу міста.
Усі ці фактори сприяли розвитку Афін як центру культури та науки, що зробило цей період в історії міста “золотим віком”.
6. За допомогою методу «Кластери» складіть схему «”Золотий вік” Афін»
В центрі кластеру знаходиться ключове поняття – “Золотий вік Афін”. Навколо нього я сформував основні смислові блоки, які характеризують цей період розквіту:
Демократія – народовладдя, участь громадян;
Економіка – торгівля, ремесла, будівництво;
Культура – архітектура, скульптура, театр;
Освіта – філософія, красномовство;
Військова міць – флот, армія гоплітів.
Такий кластер дозволяє наочно представити багатогранність феномену “Золотого віку” Афін та його ключові складові в різних сферах розвитку давньогрецького полісу. Сподіваюсь, схема допоможе краще зрозуміти цю тему.
7. Пошукове завдання. Кого за часів Перікла вважали громадянином? Кого називають громадянином у сучасній Україні? Порівняйте та зробіть висновки
Відповідно до Конституції України, громадянином України є:
Особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами.
Особа, яку визнано громадянином України відповідно до Закону України “Про громадянство України”. Це стосується переважно осіб, які проживали в Україні, але не набули автоматично українського громадянства після проголошення незалежності у 1991 році.
Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент народження хоча б один з її батьків був громадянином України.
Отже, громадянином України вважається особа, яка набула українське громадянство на законних підставах, має відповідні права та обов’язки.
У часи політичного лідерства Перікла в середині V століття до н.е. громадянином вважався вільний житель Афін, який мав певні права та обов’язки:
Бути юридично визнаним як громадянин Афін, а не метек (іноземець) чи раб.
Походити з афінської родини, де батько також був громадянином Афін.
Мати повну політичну правоздатність – брати участь та голосувати на Народних зборах, обиратися на посади.
Служити в афінському війську гоплітом у разі необхідності.
Мати можливість володіти земельною власністю та майном на території Афін.
Дотримуватися законів Афін та виконувати громадянські обов’язки (сплачувати податки, брати участь у святах тощо).
Тільки повноправний громадянин Афін за Перікла міг користуватися всіма політичними та економічним правами в демократичному полісі.
Отже, порівнюючи визначення громадянина в Стародавніх Афінах часів Перікла та сучасній Україні, можна зробити такі висновки:
Спільне:
Громадянин має юридично закріплений статус та певні права і обов’язки.
Він поділяє цінності своєї держави та солідарний зі співгромадянами.
Відмінне:
В Афінах громадянином могли бути лише чоловіки із законнонароджених родин. В Україні — всі, хто набув громадянство за законом.
Афінський громадянин мав безпосередню участь в управлінні полісом. В Україні громадяни обирають владу опосередковано.
Громадянство в Афінах ґрунтувалося на етнічній належності. В Україні воно має політико-правовий характер.
Отже, незважаючи на 2,5 тисячі років різниці, є певна спадкоємність у розумінні суті та призначення інституту громадянства в історичній ретроспективі.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 38 39 40 41 42 43 44 45 46 ... 61

ГДЗ Підручник 2023 6 клас Всесвітня історія Історія України Ранок Гісем Мартинюк Сорочинська Василенко