ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О., Сорочинська Н.М.] 2023

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ
Кого стосується назва «слов’яни»?
Назва “слов’яни” стосується групи споріднених східноєвропейських народів, які говорять слов’янськими мовами.
До слов’янських народів традиційно відносять:
Східні слов’яни: росіяни, українці, білоруси
Західні слов’яни: поляки, чехи, словаки, лужичани, кашуби
Південні слов’яни: болгари, серби, хорвати, словенці, македонці, чорногорці
Ця назва походить від самоназви цих народів і їхніх мов – “слово”. Вперше термін “слов’яни” згадується у 6 столітті й стосувався слов’янських племен у басейні Дунаю. Згодом поширився на всі споріднені народи Східної Європи.
Отже, назва “слов’яни” об’єднує всі народи, мови яких належать до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Це одна з найбільших мовних та етнічних груп Європи.
1. Найдавніші предки слов’ян
У античні часи терени України населяли різні народи, включаючи місцеве населення лісостепу. Пізніше на ці землі прийшли скіфи, сармати та готи, що призвело до формування мішаної культури. У IV ст. ця культура занепала після навали гунів. Вчені описують її як провінційно-римську, з використанням римських технологій та предметів.
Висловіть припущення, чому носії черняхівської археологічної культури в побуті користувалися римськими виробами
Носії черняхівської культури користувалися римськими виробами у побуті, оскільки їхні землі межували з Римською імперією або навіть входили до її складу. Відбувався обмін товарами й технологіями між населенням, що сприяло поширенню римських речей серед носіїв черняхівської культури.
2. Анти та склавини
Спільноти зарубинецької, київської, черняхівської та інших археологічних культур вважаються предками слов’ян. Вони мали подібні мови й богів. У V—VII ст. слов’яни розселилися Центрально-Східною Європою, що називається Великим розселенням слов’ян. Згодом, племена перейшли на Балкани та Паннонію. Анти, які жили в Паннонії, підкорили аварів, а слов’янські племена, що не були підкорені готами, рушили на захід до річок Одер та Ельба, відомі як склавини. Місцеві племена в Подніпров’ї у VIII ст. сформували союзи племен.
Чи можна із цього уривка зробити висновок про спорідненість антів і склавинів? На основі яких тверджень?
Так, з цього уривка можна зробити висновок про спорідненість антів і склавинів, оскільки:
Вони мали спільну мову, яку автор називає “абсолютно варварською”.
Зовнішністю вони майже не відрізнялися один від одного.
В минулому в них було спільне ім’я, тобто вони становили єдиний народ. Отже, автор вказує на спільне етнічне коріння антів і склавинів, їх близькість як народів.
Як утворилися спільноти антів і склавинів?
Утворення спільнот антів і склавинів відбулося так:
Предками антів і склавинів були слов’янські племена, носії зарубинецької, київської та черняхівської археологічних культур.
Після розпаду союзу готських племен у IV-V століттях частина цих слов’янських племен мігрувала на південь до Паннонії та на Балкани. Їх називали антами.
Інша частина слов’янських племен рушила на захід до басейнів Одеру та Ельби. Їх називали склавинами.
Таким чином, анти й склавини утворилися внаслідок розселення та міграції споріднених слов’янських племен після падіння готських племінних союзів. Вони займали різні території та мали в історичних джерелах різні назви.
3. Господарство
Давні слов’яни та їхні предки жили осілим способом життя, займалися землеробством, скотарством, полюванням, рибальством та бортництвом. Поселення їхніх предків були невеликими, часто без укріплень і розташовувалися на пагорбах біля річок.
Якими були основні заняття давніх слов’ян?
Основними заняттями давніх слов’ян були землеробство, скотарство, полювання, рибальство та бортництво. Вони займалися обробкою землі, вирощуванням різних сільськогосподарських культур і розводили худобу. Крім того, вони займалися полюванням на диких тварин, риболовлею та збиранням меду та воску від диких бджіл. Давні слов’яни також будували поселення на пагорбах поблизу річок, які часто не мали укріплень і розташовувалися на певній відстані одне від одного.
4. Релігійні уявлення
Слов’яни та їхні предки мали власну релігійну систему, в якій вони вірили в багатьох богів, духів та надприродні істоти. Деякі з відомих богів це Стрибог, Сварог, Перун, Дажбог, Велес та Род. Жерців слов’яни називали волхвами і їх вважали мудрецями, здатними передбачати майбутнє.
Чому зараз мало відомостей про релігійні уявлення давніх слов’ян?
Зараз мало відомостей про релігійні уявлення давніх слов’ян, оскільки писемні згадки про них збереглися у творах римських і візантійських істориків, але цих відомостей недостатньо. Тому точно встановити, якими були релігійні уявлення давніх слов’ян, є складним завданням. Загалом, відомо, що слов’яни вірили в існування багатьох богів, духів та різних надприродних істот. Вони поклонялися духам предків та робили їм пожертви. У давньослов’янській міфології були такі боги, як Стрибог, Сварог, Перун, Дажбог, Велес та Род. Жерців слов’яни називали волхвами, і вважалося, що вони володіють особливою мудрістю й здатні передбачати майбутнє.
Запитання та завдання
1. Поясніть, хто такі венеди
Венеди – найдавніша назва слов’ян, під якою вони згадуються в античних джерелах.
Венеди населяли територію від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра. З венедами пов’язують зарубинецьку, київську, частково черняхівську та зубрицьку археологічні культури.
Венеди жили родовим ладом, займалися землеробством, скотарством, мисливством, рибальством. Вони мали розвинуті ремесла, торгівлю, військову організацію.
У 1-2 століттях н.е. венеди згадуються в працях античних авторів як велике слов’янське плем’я. З 6 століття їх стали називати антами і склавинами.
Отже, венеди – це найдавніша назва слов’ян, засвідчена в писемних джерелах. Венеди були предками східних, західних і південних слов’ян.
2. Яку роль відіграли племена готів в історії давніх слов’ян?
Згідно з історичними джерелами, племена готів відіграли таку роль в історії давніх слов’ян:
У 2-4 століттях готи мігрували на територію сучасної України та частково асимілювали слов’янські племена, що мешкали там.
Разом зі слов’янами вони брали участь у формуванні черняхівської археологічної культури на території України.
У 4 столітті готське плем’я гревтунгів на чолі з королем Германаріхом створило могутню державу, яка охоплювала землі від Дунаю до Дону. До її складу входили й слов’янські племена.
Після розпаду держави готів частина слов’янських племен мігрувала на Балкани та Дунай, де утворила спільноти антів і склавинів.
Отже, контакти з готами сприяли консолідації та формуванню окремих слов’янських племінних союзів у ранньому середньовіччі.
3. Дослідники відзначають, що серед знахідок черняхівської археологічної культури майже не трапляється зброя. Обговоріть у парах, які висновки можна зробити із цієї інформації
Відсутність зброї серед знахідок черняхівської археологічної культури дає підстави зробити такі висновки:
Населення черняхівської культури переважно жило мирним життям, не відчуваючи значної загрози нападів чи війни. Це свідчить про стабільність і безпеку в тогочасному суспільстві.
Воїни як соціальна група не відігравали домінуючої ролі в цих громадах. Не було потреби спеціально готуватися до війни чи носити зброю у повсякденному житті.
Відсутність зброї у похованнях також опосередковано вказує, що військова служба не була поширеною.
Отже, мирний характер знахідок може свідчити про спокійне життя населення черняхівської культури, відсутність потреби у постійній військовій мобілізації та централізованому примусу.
4. У межах якого більшого історичного процесу відбувалося Велике розселення слов’ян?
Велике розселення слов’ян відбувалося в межах більш масштабного історичного процесу – Великого переселення народів.
Велике переселення народів – це тривалий період (приблизно з 4 до 7 століття н.е.) масових міграцій і переміщень різних племен і народів на території Європи в пізньоантичний та ранньосередньовічний період. Ці міграції викликали значні етнополітичні зміни в Європі того часу.
Однією зі складових Великого переселення народів була саме міграція слов’янських племен з прабатьківщини на території сучасної України та Білорусі на захід, південь та схід Європи. Цей процес і отримав назву “Велике розселення слов’ян”.
Тобто Велике розселення слов’ян відбувалося паралельно з переселеннями германських, кельтських, фракійських та інших народів у ту епоху і було частиною тих же міграційних процесів.
5. Поміркуйте, як природні умови впливали на господарське життя давніх слов’ян
Природні умови мали значний вплив на господарське життя давніх слов’ян. Оскільки вони жили осілим способом життя і займалися землеробством, природні фактори, такі як клімат, ґрунтові умови та рельєф території, визначали можливості для сільськогосподарської діяльності.
Наприклад, родючість ґрунтів і кліматичні умови впливали на вибір культур, які можна було вирощувати, а також на врожайність цих культур.
Гірські райони можуть бути менш придатними для землеробства, тому мешканці цих територій можуть більше залежати від скотарства та полювання.
Річки та морські узбережжя надавали можливості для рибальства і торгівлі. Коротко кажучи, природа визначала, які господарські діяльності були доступними для давніх слов’ян і як вони пристосовувалися до свого природного середовища.
6. Пошукове завдання. Дізнайтеся, які пам’ятки давніх слов’ян і їхніх предків можна знайти в місцевих музеях. Відвідайте музей (або здійсніть віртуальну екскурсію). Поділіться отриманою інформацією в класі
У місцевих музеях можна знайти різноманітні пам’ятки, пов’язані з давніми слов’янами та їхніми предками. Це можуть бути археологічні знахідки, предмети побуту, поховання та інші артефакти, що розповідають про життя та культуру давніх слов’ян.
Для отримання детальної інформації та ознайомлення з пам’ятками давніх слов’ян рекомендується відвідати музей або скористатися віртуальною екскурсією, якщо така можливість є. Під час екскурсії можна дізнатися про різні аспекти життя та культури давніх слов’ян, розглянути археологічні знахідки та ознайомитися з їхніми описами та поясненнями.
Після відвідування музею або віртуальної екскурсії, поділіться отриманою інформацією зі своїми однокласниками. Розкажіть про цікаві пам’ятки, їх значення та важливість для розуміння історії давніх слов’ян. Обговоріть, які враження ви отримали від екскурсії та як вона поглибила ваше розуміння про минуле наших предків.
7. У складі малих груп проведіть порівняльне мінідослідження «Слов’яни та інші сусіди Римської імперії».
Порівняння слов’ян та деяких сусідніх націй Римської імперії:
Слов’яни:
Не мали єдиної централізованої держави, жили за клановим ладом
Спочатку мирні відносини та торгівля з Римом
З 5 століття починають активно оселятися на Балканах та в Центральній Європі
Частково зазнали культурного впливу Риму та християнства
Карфагеняни:
Могутня морська імперія, що зіткнулася з Римом у пунійських війнах
Зрештою знищені римлянами у 146 р. до н.е.
Греки:
Мали обширну імперію під керівництвом Александра Великого
Вплинули на філософію, мистецтво та архітектуру римлян
Поступово підкорені римлянами, але грецька культура сильно вплинула на Рим
Єгипет (Птолемеї):
Стародавнє царство в долині Нілу
Відоме своїми пірамідами, фараонами, архітектурою
Приєднано до Риму у 30 р. до н.е.
Отже, Рим мав багато сильних суперників, але зрештою підкорив їх, поширивши свою владу та культуру. Слов’яни також потрапили під цей вплив.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61

ГДЗ Підручник 2023 6 клас Всесвітня історія Історія України Ранок Гісем Мартинюк Сорочинська Василенко