ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О., Сорочинська Н.М.] 2023

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ
1. За короткий час римляни завоювали величезні території, проте органи влади Риму були спроможні управляти лише одним містом з околицями. Які наслідки, на вашу думку, це могло мати?
Завоювання великих територій при обмежених можливостях їх управління з боку Риму могло мати такі наслідки:
Виникнення сепаратистських рухів та повстань проти римської влади в завойованих провінціях. Це ставило під загрозу цілісність та стабільність Римської держави.
Зловживання та свавілля римських намісників і посадових осіб на місцях через відсутність належного контролю з боку центральної влади.
Погіршення економічної ситуації в завойованих територіях через фіскальний тиск Риму та неспроможність повноцінно їх розвивати. Могло гальмувати подальше зростання самого Риму.
2. Пригадайте, кого в Давньому Римі називали диктатором. Які повноваження він мав?
Диктатором в Стародавньому Римі називали посадову особу, яку Сенат тимчасово наділяв практично необмеженими повноваженнями.
Це робилося в кризових, надзвичайних ситуаціях – зокрема, при зовнішній військовій загрозі, внутрішніх заворушеннях чи інших небезпечних для держави обставинах.
Диктатор отримував повну владу над усіма громадянами та армією. Він мав право самостійно видавати закони, судити, не звітуючи перед іншими органами влади. Термін його повноважень зазвичай складав 6 місяців.
1. Криза республіки. Міжусобні війни
У III—І ст. до н. е. Рим завоював великі території, що призвело до кризи республіканського устрою. Землероби стали біднішими, землі були скуповувані землевласниками, а безземельні громадяни збільшилися. Це спричинило політичну боротьбу та громадянські війни.
Із якою метою влаштовували роздачі хліба в Римі?
Роздачі хліба в Стародавньому Римі робилися задля кількох причин.
По-перше, щоб годувати бідних людей та уникнути масового голоду серед населення. Адже багато хто не мав змоги себе прогодувати.
По-друге, впливові римляни використовували роздачі хліба, щоб здобути підтримку простих людей. Якщо політик чи воєначальник годував бідноту – його підтримували на виборах чи у війську.
По-третє, за допомогою хліба можна було купити лояльність солдатів та забезпечити їх відданість своєму полководцю під час громадянських воєн.
Отже, хлібні роздачі потрібні були для заспокоєння народу, здобуття підтримки в політиці та військовій справі.
Якою була реакція римлян на списки?
Реакція римлян на проскрипції (списки приречених на страту та конфіскацію майна) часів міжусобних війн була неоднозначною.
З одного боку, частина населення схвалювала репресії проти політичних опонентів того чи іншого воєначальника, який приходив до влади. Адже це давало шанс поживитися конфіскованим майном.
Проте значна частина римлян ставилася із жахом та огидою. Адже ніхто не міг відчувати себе в безпеці – будь-яка заможна людина ризикувала бути внесеною до списків за доносом чи політичними мотивами. Це породжувало атмосферу страху, насилля та беззаконня.
Також поширювалися обурення та заклики до помсти з боку родичів страчених. Тому реакція в суспільстві була дуже гострою, спричиняючи нові хвилі насилля та заворушень.
Отже, хоча репресії й мали певну підтримку, загалом проскрипції залишили глибоку рану та травму в римському суспільстві того часу.
Висловіть припущення, як міжусобні війни вплинули на Рим
Ось кілька можливих припущень щодо впливу міжусобних війн на Стародавній Рим:
Міжусобні війни послабили Римську республіку та спричинили політичну нестабільність. Часта зміна влади, боротьба угруповань, терор призвели до послаблення держави.
Війни призвели до економічних втрат – руйнування міст, пошкодження інфраструктури, скорочення сільськогосподарського виробництва. Це послабило матеріальну базу республіки.
Загинула значна частина римської еліти – нобілітету, який традиційно відігравав провідну роль в управлінні державою. На зміну їм прийшли вихідці з нижчих верств суспільства.
Посилилися соціальна напруженість та конфлікти всередині римського суспільства – між багатими й бідними, представниками різних політичних угруповань.
Міжусобні війни виснажили військові ресурси Риму, що могло негативно позначитися на можливостях захисту римських рубежів та придушення заколотів в провінціях.
2. Тріумвірат. Диктатура Юлія Цезаря
Криза республіканського устрою Риму призвела до формування імперії. Гай Юлій Цезар, Гней Помпей і Марк Красс утворили тріумвірат, але Цезар переміг і став диктатором з абсолютною владою. Він провів реформи, включаючи карбування золотих монет і подолання боргової кризи. Цезар також підкорив галльські племена і заснував римські колонії, що сприяло земельній реформі.
Про що може свідчити той факт, що Цезар почав карбувати монети із власним зображенням?
Коли Цезар став правителем Риму, він наказав карбувати монети зі своїм зображенням. Раніше так не робили, на монетах були зображення богів чи тварин.
Але Цезар наказав зображати себе. Це означало, що він хоче:
Підкреслити, що саме він єдиний правитель, і все залежить від нього.
Щоб люди його більше шанували, мовби він якийсь бог.
Тобто Цезар показував – тепер у Римі влада однієї людини, а не Сенату чи народу. Фактично він робив себе монархом.
Із якою метою Цезар сприяв переселенню римлян до колоній?
Цезар організовував переселення римлян та ветеранів до нових римських колоній з кількох причин:
Щоб віддячити солдатам, які йому допомагали у війнах та боротьбі за владу. Даючи землю у колоніях, він заохочував військо.
Аби позбутися у Римі бідноти та безробітних, які могли влаштовувати безлад. Відправивши їх до колоній, можна було уникнути заворушень.
Для захисту нових територій – адже у колоніях селилися колишні солдати, які могли обороняти їх від повстань місцевого населення.
Отже, Цезар вирішував кілька завдань – і нагороджував військо, і позбувався бідноти, і зміцнював безпеку колоній.
3. Правління Октавіана Августа
У 43 р. до н.е. виник другий тріумвірат між Марком Антонієм, Октавіаном та Марком Лепідом. Після розпаду союзу, перемогу здобув Октавіан, якому сенат присвоїв титул Августа. Він формально зберігав республіканські органи влади, але фактично мав повну владу як принцепс. Октавіан Август вніс зміни в управління державою, податкову реформу, релігійні практики та захист моралі.
Що означав офіційний титул Октавіана Августа? Обговоріть у парах, чи відповідав він його реальним повноваженням
Октавіана Августа називали “принцепс”. Це означало – “перший сенатор”, ніби він просто старший за інших сенаторів.
Але насправді він мав всю повну владу в Римі. Бо сам призначав посадовців та командував військами. Тобто фактично був єдиним правителем.
Тому його титул “принцепс” не відповідав реальному становищу. Він удавав, ніби Рим залишається республікою з Сенатом. А насправді вже став імперією з одноосібним правлінням.
Такий титул допомагав Октавіану приховати, що тепер у Римі повна влада належить одній людині. Хоча рішення приймав тільки він сам.
Запитання та завдання
1. Обговоріть у малих групах. Сформулюйте основні риси кризи республіканського устрою в Римі. Який політичний устрій змінив республіку?
Основні риси кризи республіки: соціальна нерівність, зубожіння селян, зростання впливу армії, послаблення традиційних республіканських інституцій, громадянські війни, хаос і насилля. Республіку змінила монархія – принципат.
2. За допомогою методу «Акваріум» обговоріть наслідки великих завоювань III—І ст. до н. е. для Риму
Наслідки великих завоювань III—І ст. до н. е. для Риму, обговорені за допомогою методу «Акваріум», можуть включати:
Економічна криза в Італії: Завоювання нових територій призвело до збільшення багатства та впливу окремих римських громадян, але одночасно призвело до зубожіння селян та експлуатації землі. Це може призвести до економічної нерівності та незадоволення серед народу.
Зростання латифундій і рабства: Завоювання нових територій дозволяло римлянам отримувати більше землі, що призводило до зростання латифундій – великих приватних ферм, що використовували рабську працю. Це могло поглибити соціальну нерівність та залежність від рабства.
Зубожіння селян: Захоплення землі латифундистами та військовою елітою може призвести до зубожіння селян, які втрачають свою землю та джерела прожитку. Це може спричинити соціальну напругу та нестабільність.
Міграції до Риму: Завоювання нових територій може призвести до міграцій населення до центру Риму, що може вплинути на демографічну ситуацію та соціальну структуру міста.
Посилення соціальної напруги: Наслідки завоювань, такі як зубожіння селян, зростання латифундій та рабства, можуть призвести до посилення соціальної напруги та конфліктів між різними соціальними групами, що загрожує стабільності Римської республіки.
3. Висловіть припущення, чому падіння республіки супроводжувалося встановленням диктатури, утворенням тріумвіратів, міжусобними війнами
Причини падіння республіки та встановлення диктатури, тріумвіратів та міжусобних війн були такі:
Політична боротьба: слабкість та неефективність республіканських інституцій Риму призвели до боротьби політиків за владу.
Нерівність та соціальні конфлікти: завоювання великих територій збільшило багатство та вплив окремих груп громадян, але також призвело до зубожіння селян та соціальних нерівностей.
Амбіції військових командувачів: впливові військові командувачі та їх армії намагалися використовувати свою силу для отримання влади та контролю над державою.
4. Ким проголосив себе Гай Юлій Цезар після розпаду першого тріумвірату?
Цезар проголосив себе довічним диктатором.
5. Пошукове завдання. Гай Юлій Цезар та Октавіан Август приділяли велику увагу своєму публічному образу. За додатковими джерелами дізнайтеся, які кроки вони робили для того, щоб їхні імена залишилися в пам’яті сучасників та нащадків.
Цезар і Август прославляли себе, щоб їхні імена запам’яталися.
Гай Юлій Цезар і Октавіан Август використовували мистецтво, пропаганду та громадські заходи, щоб створити позитивний публічний образ. Це допомогло їм зміцнити свою владу і авторитет, а також залишити свій слід в історії.
Ось деякі конкретні кроки, які Цезар і Август робили для того, щоб їхні імена залишилися в пам’яті сучасників та нащадків:
Карбування монет із їхніми портретами. Це було одним із найпоширеніших способів прославити себе в Стародавньому Римі. Монети носили з собою, використовували в торгівлі та зберігали як сувеніри.
Зведення храмів на свою честь. Храми були важливими символами влади та престижу. Цезар і Август збудували кілька храмів на свою честь, в тому числі храм Юпітера на Капітолійському пагорбі.
Організація публічних свят, на яких їх прославляли. Публічні свята були популярними в Стародавньому Римі і були чудовою можливістю для прославлення політичних діячів. Цезар і Август організовували публічні свята, на яких їх прославляли як героїв і благодійників народу.
Публікація книг, в яких розповідали про їхні досягнення. Книги були важливим способом поширення інформації в Стародавньому Римі. Цезар і Август написали кілька книг, в яких розповідали про свої військові походи та політичні досягнення.
6. За допомогою методу «Два — чотири — усі разом» сформулюйте основну відмінність між Римською республікою та Римською імперією
Республіка – виборні органи влади, Імперія – одноосібне правління імператора
Основна відмінність між Римською республікою та імперією полягає в системі влади та правління.
Республіка:
Влада формально належить виборним органам – Сенату, народним зборам
Обираються магістрати і консули
Є розподіл влади між різними органами та посадовцями
Імперія:
Влада фактично зосереджується в руках однієї людини – імператора
Імператор призначає посадовців та командує армією
Відсутній реальний розподіл влади, є абсолютна монархія
Тобто головна відмінність – це перехід від республіканських виборних органів до одноосібної влади імператора в імперії.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 ... 61

ГДЗ Підручник 2023 6 клас Всесвітня історія Історія України Ранок Гісем Мартинюк Сорочинська Василенко