ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Хлібовська Г.М., Крижановська М.Є., Наумчук О.В.] 2023

1. Відкриття трипільської культури
1. Хто й коли відкрив трипільську культуру?
Вікентій Хвойка відкрив Трипільську археологічну культуру в 1896 році.
2. Де й коли була поширена трипільська культура?
Трипільська культура була поширена на території сучасних Румунії, Молдови й України. В Україні трипільці заселяли лісостепову смугу від Прикарпаття на заході до долини Дніпра на сході, а також північно-західне узбережжя Чорного моря. Розквіт трипільської культури припадає на IV – середину III тисячоліття до нашої ери.
3. Що таке протоміста? Назвіть найбільші з них
Протоміста – це укріплені поселення, які вчені вважають зародками міст. Трипільці будували їх так, щоб зусібіч захистити від ворогів, використовуючи природні перешкоди, такі як притоки річок, пагорби, обриви тощо. Найбільші з них – Доброводи (250 га), Майданецьке (270 га), Небелівка (300 га) та Тальянки (450 га).
2. Житло трипільців
1. Які особливості інтер’єру трипільських жител?
Трипільські оселі будували переважно двоповерховими й прямокутної форми. У землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму. Площа житла складала від 40 до 60 квадратних метрів. Перший поверх використовували як комору та загін для худоби. На другий поверх піднімалися драбиною. Тут мешкала родина. У кімнаті була піч — «серце хати», місце для сну, круглий вівтар для молитов, кругле вікно навпроти входу. Зліва від печі стояла лава для посуду та зерновики — великі посудини, де зберігали зерно.
2. Чому оселі трипільців вважають екобудинками?
Оселі трипільців вважають екобудинками завдяки їхній природній конструкції та матеріалам, які використовувалися для будівництва. Зокрема, стіни з хмизу, обмазані глиною, з дерев’яними стовпами, які слугували опорою, створювали комфортний мікроклімат всередині будинку, що робило їх екологічно чистими та економічно ефективними для життя.
3. У чому унікальність печери Вертеба на Тернопільщині?
Унікальність печери Вертеба на Тернопільщині полягає в тому, що це одна з найбільших печер у Європі, довжина підземних ходів якої сягає дев’яти кілометрів. За припущенням учених, протягом 600 років трипільці використовували печеру як храм та місце тимчасового проживання. У печері виявлено людські поховання.
3. Побут трипільців
1. Яке головне господарське заняття трипільців, а які — додаткові?
Головне господарське заняття трипільців — хліборобство. Вирощували пшени­цю, овес, ячмінь. З них пекли хліб та варили каші. Трипільці також розводили домашню худобу — корів, овець, свиней, птицю. Тож у їхньому раціоні було молоко, сир, сметана, м’ясо й сало. За допомогою худоби обробляли землю, перевозили вантажі. Як засіб пересування використовували сани, що добре ковзали й по снігу, і по траві. Коли влітку запаси зерна вичерпувалися, а новий врожай ще не був зібраний, допомагало вижити риба­льство. Рибалили на щуку, плотву, окуня, сома, використовуючи гачки, сіті. З тополі й верби робили човни-довбанки.
2. Що виготовляли трипільські умільці?
Трипільські майстри виготовляли гончарні вироби з підбитої глини, а також обробляли камінь та кремінь для створення інструментів праці та різноманітних прикрас. Крім того, вони були вмілими металургами та виготовляли вироби з міді, такі як бойові ножі, сокири та прикраси.
3. Як шанобливе ставлення до жінки відобразилося на віруван­нях трипільців?
Трипільці вірили в багатьох богів, але з особливою пошаною ставилися до великої Праматері. Утіленням богині-Праматері були глиняні фігурки вагітної жінки. Ці фігурки закопували в землю і вірили, що земля дасть гарний урожай. Оскільки в жінок була головна роль у веденні господарства, їхнє шанобливе ставлення відобразилося на віруваннях трипільців у створенні культу богинь, таких як богиня-Праматір, богиня родючості та інші.
Галявина творчості
Лепбук: Спадщина трипільської культури
Особливості життя й побуту перших землеробів на території України
Трипільська культура була однією з найбільших та найвпливовіших культур давнього світу. Ці люди були землеробами та відомі своїм хліборобством. Вони вирощували пшеницю, овес та ячмінь, з яких пекли хліб та варили каші. Трипільці також розводили домашню худобу, включаючи корів, овець, свиней та птицю. У їхньому раціоні було молоко, сир, сметана, м’ясо та сало.
Трипільці також були вмілими металургами, виготовляючи з міді бойові ножі, сокири та прикраси. Крім того, вони були майстрами гончарства та мистецтва мальованої кераміки. Жінки трипільці пряли, ткали та шили одяг.
Ознаки, які поєднують давніх трипільців та сучасних українців
Сучасна Україна зберігає багато з тих самих традицій, які були важливими для трипільців. Наприклад, хліб є надзвичайно важливим продуктом харчування в Україні, як і для трипільців. Також, українці дуже поважають своїх жінок та матерів, як і трипільці вірили в богиню-Праматір.
Крім того, українці мають багато традицій та ремесел, які спадкоємці трипільців продовжують до цього дня. Наприклад, українські гончарі виготовляють різноманітну кераміку, так само як і трипільські майстри гончарства. Українські рибалки все ще ловлять рибу на тих же річках.
Окрім цього, українці святкують багато традиційних свят, які мають свої корені в історії та культурі трипільців. Наприклад, свято Івана Купала, яке відзначається в Україні та інших країнах Східної Європи, може бути пов’язане з давніми обрядами трипільців, пов’язаними зі святкуванням літнього сонцестояння. Також, українське вишивання, яке є важливою частиною національного одягу, може мати свої корені в традиціях трипільців щодо прикрашання одягу орнаментами.
В цілому, спадщина трипільської культури може бути відчутною в багатьох аспектах життя та культури сучасної України.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 63

ГДЗ 6 клас Підручник Історія України Всесвітня історія 2023 Хлібовська Крижановська Наумчук Астон НУШ