ГДЗ Біологія 7 класу. Підручник [Остапченко Л.І., Балан П.Г., Серебряков В.В., Матяш Н.Ю., Горобчишин В.А.] 2020
Сторінка 126
1. Обговоріть у групах
Які ускладнення з'явилися в скелеті хребетних тварин у процесі історичного розвитку?
Ускладнення скелета хребетних тварин пов'язане з диференціацією його відділів, особливо хребта та кінцівок. Скелет риб ділять на скелет черепа, хребта і плавців. Хребет у амфібій має 4 відділи (шийний тулубовий, крижовий та хвостовий). У шийному відділі лише 1 хребець, тому рухливість шиї обмежена. Амфібії не мають ребер, череп побудований із хрящової тканини. Хребет рептилії має 5 відділів (шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий). Шийний відділ утворений кількома хребцями, які забезпечує значну рухливість голови. Череп — кістковий. Є ребра, сформована. Трудна клітка.
Скелет птахів представлений кістками черепа, тулуба, кінцівок та їх поясів. Хребет також має 5 відділів. Шийний відділ хребта має велику кількість хребців, тому і дуже рухливий. Передні кінцівки перетворились на крила, грудина утворює виріст — кіль. Кістки птахів міцні й легкі, що пов'язане з пристосуванням до польоту. Скелет ссавців представлений кістками черепа, хребта (5 відділів), грудної клітки, кінцівок та їх поясів. Шийний відділ має 7 хребців. Добре розвинена грудна клітка. Кінцівки ссавців, на відміну від кінцівок рептилій, підведені під тулуб, що забезпечує кращу рухливість.
2. Для допитливих і кмітливих
1. У китоподібних відсутні задні кінцівки. Але інколи народжуються дитинчата з недорозвиненими задніми кінцівками. Чим це можна пояснити?
Предки китоподібних жили на суходолі і мали задні кінцівки.
Змінивши середовище існування представники цієї групи тварин задні кінцівки утратили. Народження дитинчат з редукованими кінцівками можна пояснити як атавізм — появу в окремих представників виду рис, притаманних їхнім предкам (це явище трапляється і в інших груп організмів).
2. Порівняйте особливості польоту комах і птахів, а також особливості будови їхньої опорно-рухової системи.
Тіло комах має зовнішній хітиновий скелет і поділене на три відділи: голову, груди та черевце. На грудях є три пари членистих кінцівок — ходильних ніг. Черевце позбавлене кінцівок. Комахи пристосувалися до польоту таким чином: крила утворюються як вирости покривного апарату та зміцнюються жилками. Зазвичай наявні дві пари крил, часто передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на надкрилля (клопи, жуки).
Тіло птахів має пристосований до польоту внутрішній кістковий скелет — кістки трубчасті, заповнені повітрям та легкі. У них передні 5 кінцівки перетворилися на крила, ключиці зрослися між собою, перетворившись на вилку. Скелет крила складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті. Крила птахів вкриті пір'ям різних видів Хребет птахів також має низку пристосувань до польоту. Грудні, поперекові та крижові хребці зрослися нерухомо. Грудина має кіль, до якої прикріплюються м'язи, що забезпечують рух крил при польоті.
Сторінка 129
Обговоріть у групах
Які особливості покривів різних груп тварин?
У безхребетних тварин покрив представлений Одношаровим покривним епітелієм. Наприклад, у кільчастих червів покривний епітелій — це зовнішній шар шкірно-м'язового мішка, під яким розташовані два шари м'язів. У членистоногих епітелій утворює багатошарову кутикулу, яка в павукоподібних додатково вкрита воскоподібною речовиною. У молюсків епітелій мантії бере участь в утворені мушлі (черепашки), під якою розташований шар сполучної тканини.
Хребетні тварини вкриті шкірою, яка складається з багатошарового епітелію та дерми, або власне шкіри. Шкіра може мати різні похідні. Зокрема, у кісткових риб похідною дерми є луска.
Шкіра амфібій бере участь у диханні; тому вона містить залози і волога. У рептилій зовнішній шар шкіри роговіє, а похідними епітелію є рогові луски, щитки або пластинки. У птахів шкіра утворює різноманітні рогові похідні (наддзьобок і піддзьобок, кігті та рогові лусочки, пір'я). Залоз шкіра майже не має: зокрема є велика куприкова Залоза. У ссавців шкіра має складну будову, у ній добре розвинені різні типи залоз. Шкіра утворює різні похідні: волоски, кігті, нігті, копита та роги.
2. Для допитливих і кмітливих
Що спільного та відмінного в покривах кільчастих червів і членистоногих?
Спільним у будові покривів кільчастих червів і членистоногих є те, що зовнішній шар покриву представлений одношаровим покривним епітелієм, а також наявність кутикули. Відмінним є те, що кутикула в кільчастих червів тоненька та пружна, а в членистоногих— багатошарова та містить органічну речовину хітин. Кутикула членистоногих додатково вкрита воскоподібною речовиною, яка виконує захисну функцію, зокрема запобігає висиханню і проникненню води.
Сторінка 132
1. Обговоріть у групах
У безхребетних тварин виділяють такі типи нервової системи: дифузну, вузлову та розкидано-вузлову. Дифузна нервова система характерна для кишковопорожнинних, їхні нервові клітини, з'єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Але нервова система медуз дещо ускладнюється, зокрема у них по краю дзвона розташоване одне чи два нервові кільця, які іннервують м'язові волокна та органи чуття. У кільчастих червів та членистоногих нервова система вузлова. До її складу входять головний мозок та черевний нервовий ланцюжок. Молюскам притаманна розкидано- вузлова нервова система, яка утворює кілька пар гангліїв, пов'язаних між собою.
У хребетних тварин центральна нервова система представлена головним мозком та спинним мозком трубчастого типу. Головний мозок у хребетних тварин Має складну будову і представлений такими відділами: довгастим, заднім, середнім, проміжним та переднім. Ступінь розвитку кожного відділу пов'язаний із пристосуванням до регуляції певної функції. Довгастий мозок усіх хребетних регулюй процеси життєдіяльності, а саме дихання, серцеву діяльність. Задній, який представлений мозочком, який відповідає за узгодженість рухів, добре розвинутий у птахів і ссавців. Середній мозок, який отримує сигнали, що надходять від органів чуття, більше розвинутий у риб і рептилій. Проміжний мозок регулює обмін речовин. Передній мозок, що регулює Окладну поведінку тварин, найкраще розвинутий у ссавців. Кора півкуль переднього мозку ссавців має борозни та звивини, що збільшують площу її поверхні.
Сторінка 133
2. Для допитливих і кмітливих
Чим можна пояснити складніший розвиток нервової системи в головоногих молюсків порівняно із черевоногими та двостулковими?
Складність будови нервової системи пов'язана із способом життя тварин. Наприклад, двостулкові молюски ведуть прикріплений спосіб життя, тому в них спостерігається найбільш примітивна нервова система. Головоногі молюски мають одну з найбільш розвинених нервових систем серед усіх: молюсків тому, що вони ведуть активний спосіб життя. Зокрема складний головний мозок, у якому виділяють окремі зони, відповідають за певні типи рухових реакцій, складні форми поведінки, пам'ять.
Сторінка 139
1. Обговоріть у групах
Які ускладнення органів чуття спостерігають у хребетних тварин?
У риб органи чуття пристосовані до сприйняття подразників у водному середовищі, наприклад орган слуху — внутрішнє вухо, з яким пов'язаний орган рівноваги, що контролює положення риби у просторі. Добре розвинутий нюх, представлений парою капсул, які назовні відкриваються ніздрями. Особливу роль відіграє бічна лінія, за допомогою якої риби відчувають навіть незначні рухи води і добре орієнтуються у просторі.
В амфібій та рептилій очі захищені від пересихання трьома повіками, а кришталик змінює свою форму, що дає змогу бачити предмети, розташовані на різних відстанях. Також у рептилій є чутливі клітини (смакові рецептори), розташовані на язику. В пуголовків жаб, як і в риб, зберігається бічна лінія.
У птахів зір гостріший, ніж в інших груп хребетних тварин. Наприклад, сокіл може бачити дрібну здобич, що рухається на відстані до 1100 м.
У ссавців добре розвинуті різні органи чуття. Орган слуху представлений внутрішнім, середнім та зовнішнім вухом, яке концентрує звукові хвилі та спрямовує на барабанну перетинку. А кажани та китоподібні здатні до ехолокації. Добре розвинутий нюх, особливо у хижаків. Також є спеціальні органи дотику — вібриси.
2. Для допитливих і кмітливих
1. Відомо, що бічна лінія є у пуголовків жаб і деяких амфібій, які постійно мешкають у водному середовищі. Чим це можна пояснити?
Цей орган чуття зберігся в амфібій від кистеперих риб, від яких вони еволюційна походять. Пуголовки жаб та деякі амфібії мешкають у водоймах, тому за допомогою бічної лінії вони здатні сприймати напрямок і швидкість течії, а також реагувати на незначні рухи у воді. Вони так відчувають наближення ворога або кормових організмів і добре орієнтуються у просторі.
2. У чому подібність між органами дотику, слуху й бічною лінією риб?
Органи дотику, слуху й бічна лінія риб забезпечують орієнтацію тварин у середовищі їх існування, зокрема у воді. Завдяки цим органам тварини здатні відчувати наближення ворога і ховатись від нього. Подібним у будові цих органів чуття є наявність рецепторів, здатних реагувати на напрямок і швидкість течії.
3. Творче завдання
Використовуючи інтернет-ресурси та інші джерела інформації підготуйте міні-проект «Як бачать тварини».
Міні-проект «Як бачать тварини» можна здійснити за таким планом.
1. Наявність чутливих до світла органел або клітин у примітивних тварин.
2. Будова органа зору багатоклітинних тварин.
3. Камерні очі та чорно-білий зір павуків та молюсків.
4. Багатоокість та фасеткові очі комах.
5. Особливості зору деяких риб.
6. Особливості сприйняття рухомих об'єктів нерухомими очима у жаби.
7. Зір нічних тварин.
8. Кольоровий зір ссавців.
Здатність сприймати світло у тварин різноманітна.
Примітивні тварини не мають спеціальних органів для сприйняття світла. У деяких одноклітинних наявне пігментоване червоне вічко, яке реагує на світлові подразнення, але ці тварини не здатні розрізняти предмети.
У морської зірки також відсутні спеціальні органи зору, але на кінцях її щупалець розміщені чутливі до світла клітини, за допомогою яких вона безпомилково може знаходити мушлі мідій, якими живиться.
У летючих мишей очі недорозвинені, вони ледь розрізняють світло і темряву. Але це не заважає їм бути добрими мисливцями в темний період доби (як і китоподібні, використовують ехолокацію).
У процесі еволюції виник складний орган зору, властивий вищим багатоклітинним тваринним організмам. Він складається із трьох основних частин:
• оптичної системи — рогівки та кришталика, що передають образ на рецепторне поле або сітківку;
• чутливої рецепторної поверхні з великою кількістю фоточутливих клітин;
• зорового нерва і ділянки мозку, у якій відбувається аналіз отриманої інформації.
Очі такого типу називають камерними, вони характерні для всіх, хребетних тварин, а також деяких павукоподібних та молюсків.
Камерні очі павуків та молюсків можна порівняти із фотоапаратом, заправленим чорно-білою фотоплівкою. Очі людини та деяких інших хребетних здатні сприймати кольорову гаму.
Цікаві очі мають комахи по-перше, їм часто властива «багатоокість», а по-друге, вони мають складні фасеткові очі. Фасеткові очі нічних тварин винятково чутливі до контрастів і здатні до значної адаптації: комахи можуть змінювати чутливість своїх очей у 4—5 разів. Крім того, їхні очі можуть забезпечувати кольоровий зір. Багато комах можуть сприймати промені ще й в ультрафіолетовій смузі. Бджоли, крім пари фасеткових очей, мають ще три прості вічка. Учені довели, що це свого роду фотометри. Завдяки їм бджоли здатні реагувати на виключно слабке освітлення. Експериментами було доведено, що при втраті бачення цими простими вічками бджоли втрачають відчуття світла у ранкові або сутінкові години, тому не встигають повернутися до вулика до настання темряви.
Із мешканців морських глибин найгостріший зір мають кальмари та восьминоги. Вони здатні бачити і при великому, і при малому освітленні.
Риби наших водойм бачать кожним оком окрему частину простору. Деякі риби мають дві пари очей, які в дійсності спеціальною перетинкою поділені на дві частини, одна частина бачить під водою, а інша над водою. Тому здається, що очей не 2, а 4.
Багато тварин дивляться нерухомими очима. При цьому вони можуть бачити лише рухому здобич. Це жаби, деякі риби.
В очах нічних тварин (сов, сичів) добре розвинений шар, що відбиває світло. Він утворений клітинами пігментного епітелію. Завдяки його клітинам світло, що проходить через сітківку, відбивається, чим і пояснюється ефект очей, які неначе світяться вночі. Гострота зору нічних тварин за підвищеної чутливості до слабкого світла помітно знижена, тому вони не можуть добре бачити предмети на великій відстані. Чемпіонами у далекозорості є денні хижі птахи (яструби, орли), адже вони здатні побачити у траві маленьку мишку з висоти.
За даними досліджень, вони бачать на відстані 8 км.
ГДЗ Біологія Підручник Генеза 6 клас 2020 Остапченко Балан Серебряков Матяш Горобчишин
1. Обговоріть у групах
Які ускладнення з'явилися в скелеті хребетних тварин у процесі історичного розвитку?
Ускладнення скелета хребетних тварин пов'язане з диференціацією його відділів, особливо хребта та кінцівок. Скелет риб ділять на скелет черепа, хребта і плавців. Хребет у амфібій має 4 відділи (шийний тулубовий, крижовий та хвостовий). У шийному відділі лише 1 хребець, тому рухливість шиї обмежена. Амфібії не мають ребер, череп побудований із хрящової тканини. Хребет рептилії має 5 відділів (шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий). Шийний відділ утворений кількома хребцями, які забезпечує значну рухливість голови. Череп — кістковий. Є ребра, сформована. Трудна клітка.
Скелет птахів представлений кістками черепа, тулуба, кінцівок та їх поясів. Хребет також має 5 відділів. Шийний відділ хребта має велику кількість хребців, тому і дуже рухливий. Передні кінцівки перетворились на крила, грудина утворює виріст — кіль. Кістки птахів міцні й легкі, що пов'язане з пристосуванням до польоту. Скелет ссавців представлений кістками черепа, хребта (5 відділів), грудної клітки, кінцівок та їх поясів. Шийний відділ має 7 хребців. Добре розвинена грудна клітка. Кінцівки ссавців, на відміну від кінцівок рептилій, підведені під тулуб, що забезпечує кращу рухливість.
2. Для допитливих і кмітливих
1. У китоподібних відсутні задні кінцівки. Але інколи народжуються дитинчата з недорозвиненими задніми кінцівками. Чим це можна пояснити?
Предки китоподібних жили на суходолі і мали задні кінцівки.
Змінивши середовище існування представники цієї групи тварин задні кінцівки утратили. Народження дитинчат з редукованими кінцівками можна пояснити як атавізм — появу в окремих представників виду рис, притаманних їхнім предкам (це явище трапляється і в інших груп організмів).
2. Порівняйте особливості польоту комах і птахів, а також особливості будови їхньої опорно-рухової системи.
Тіло комах має зовнішній хітиновий скелет і поділене на три відділи: голову, груди та черевце. На грудях є три пари членистих кінцівок — ходильних ніг. Черевце позбавлене кінцівок. Комахи пристосувалися до польоту таким чином: крила утворюються як вирости покривного апарату та зміцнюються жилками. Зазвичай наявні дві пари крил, часто передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на надкрилля (клопи, жуки).
Тіло птахів має пристосований до польоту внутрішній кістковий скелет — кістки трубчасті, заповнені повітрям та легкі. У них передні 5 кінцівки перетворилися на крила, ключиці зрослися між собою, перетворившись на вилку. Скелет крила складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті. Крила птахів вкриті пір'ям різних видів Хребет птахів також має низку пристосувань до польоту. Грудні, поперекові та крижові хребці зрослися нерухомо. Грудина має кіль, до якої прикріплюються м'язи, що забезпечують рух крил при польоті.
Сторінка 129
Обговоріть у групах
Які особливості покривів різних груп тварин?
У безхребетних тварин покрив представлений Одношаровим покривним епітелієм. Наприклад, у кільчастих червів покривний епітелій — це зовнішній шар шкірно-м'язового мішка, під яким розташовані два шари м'язів. У членистоногих епітелій утворює багатошарову кутикулу, яка в павукоподібних додатково вкрита воскоподібною речовиною. У молюсків епітелій мантії бере участь в утворені мушлі (черепашки), під якою розташований шар сполучної тканини.
Хребетні тварини вкриті шкірою, яка складається з багатошарового епітелію та дерми, або власне шкіри. Шкіра може мати різні похідні. Зокрема, у кісткових риб похідною дерми є луска.
Шкіра амфібій бере участь у диханні; тому вона містить залози і волога. У рептилій зовнішній шар шкіри роговіє, а похідними епітелію є рогові луски, щитки або пластинки. У птахів шкіра утворює різноманітні рогові похідні (наддзьобок і піддзьобок, кігті та рогові лусочки, пір'я). Залоз шкіра майже не має: зокрема є велика куприкова Залоза. У ссавців шкіра має складну будову, у ній добре розвинені різні типи залоз. Шкіра утворює різні похідні: волоски, кігті, нігті, копита та роги.
2. Для допитливих і кмітливих
Що спільного та відмінного в покривах кільчастих червів і членистоногих?
Спільним у будові покривів кільчастих червів і членистоногих є те, що зовнішній шар покриву представлений одношаровим покривним епітелієм, а також наявність кутикули. Відмінним є те, що кутикула в кільчастих червів тоненька та пружна, а в членистоногих— багатошарова та містить органічну речовину хітин. Кутикула членистоногих додатково вкрита воскоподібною речовиною, яка виконує захисну функцію, зокрема запобігає висиханню і проникненню води.
Сторінка 132
1. Обговоріть у групах
У безхребетних тварин виділяють такі типи нервової системи: дифузну, вузлову та розкидано-вузлову. Дифузна нервова система характерна для кишковопорожнинних, їхні нервові клітини, з'єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Але нервова система медуз дещо ускладнюється, зокрема у них по краю дзвона розташоване одне чи два нервові кільця, які іннервують м'язові волокна та органи чуття. У кільчастих червів та членистоногих нервова система вузлова. До її складу входять головний мозок та черевний нервовий ланцюжок. Молюскам притаманна розкидано- вузлова нервова система, яка утворює кілька пар гангліїв, пов'язаних між собою.
У хребетних тварин центральна нервова система представлена головним мозком та спинним мозком трубчастого типу. Головний мозок у хребетних тварин Має складну будову і представлений такими відділами: довгастим, заднім, середнім, проміжним та переднім. Ступінь розвитку кожного відділу пов'язаний із пристосуванням до регуляції певної функції. Довгастий мозок усіх хребетних регулюй процеси життєдіяльності, а саме дихання, серцеву діяльність. Задній, який представлений мозочком, який відповідає за узгодженість рухів, добре розвинутий у птахів і ссавців. Середній мозок, який отримує сигнали, що надходять від органів чуття, більше розвинутий у риб і рептилій. Проміжний мозок регулює обмін речовин. Передній мозок, що регулює Окладну поведінку тварин, найкраще розвинутий у ссавців. Кора півкуль переднього мозку ссавців має борозни та звивини, що збільшують площу її поверхні.
Сторінка 133
2. Для допитливих і кмітливих
Чим можна пояснити складніший розвиток нервової системи в головоногих молюсків порівняно із черевоногими та двостулковими?
Складність будови нервової системи пов'язана із способом життя тварин. Наприклад, двостулкові молюски ведуть прикріплений спосіб життя, тому в них спостерігається найбільш примітивна нервова система. Головоногі молюски мають одну з найбільш розвинених нервових систем серед усіх: молюсків тому, що вони ведуть активний спосіб життя. Зокрема складний головний мозок, у якому виділяють окремі зони, відповідають за певні типи рухових реакцій, складні форми поведінки, пам'ять.
Сторінка 139
1. Обговоріть у групах
Які ускладнення органів чуття спостерігають у хребетних тварин?
У риб органи чуття пристосовані до сприйняття подразників у водному середовищі, наприклад орган слуху — внутрішнє вухо, з яким пов'язаний орган рівноваги, що контролює положення риби у просторі. Добре розвинутий нюх, представлений парою капсул, які назовні відкриваються ніздрями. Особливу роль відіграє бічна лінія, за допомогою якої риби відчувають навіть незначні рухи води і добре орієнтуються у просторі.
В амфібій та рептилій очі захищені від пересихання трьома повіками, а кришталик змінює свою форму, що дає змогу бачити предмети, розташовані на різних відстанях. Також у рептилій є чутливі клітини (смакові рецептори), розташовані на язику. В пуголовків жаб, як і в риб, зберігається бічна лінія.
У птахів зір гостріший, ніж в інших груп хребетних тварин. Наприклад, сокіл може бачити дрібну здобич, що рухається на відстані до 1100 м.
У ссавців добре розвинуті різні органи чуття. Орган слуху представлений внутрішнім, середнім та зовнішнім вухом, яке концентрує звукові хвилі та спрямовує на барабанну перетинку. А кажани та китоподібні здатні до ехолокації. Добре розвинутий нюх, особливо у хижаків. Також є спеціальні органи дотику — вібриси.
2. Для допитливих і кмітливих
1. Відомо, що бічна лінія є у пуголовків жаб і деяких амфібій, які постійно мешкають у водному середовищі. Чим це можна пояснити?
Цей орган чуття зберігся в амфібій від кистеперих риб, від яких вони еволюційна походять. Пуголовки жаб та деякі амфібії мешкають у водоймах, тому за допомогою бічної лінії вони здатні сприймати напрямок і швидкість течії, а також реагувати на незначні рухи у воді. Вони так відчувають наближення ворога або кормових організмів і добре орієнтуються у просторі.
2. У чому подібність між органами дотику, слуху й бічною лінією риб?
Органи дотику, слуху й бічна лінія риб забезпечують орієнтацію тварин у середовищі їх існування, зокрема у воді. Завдяки цим органам тварини здатні відчувати наближення ворога і ховатись від нього. Подібним у будові цих органів чуття є наявність рецепторів, здатних реагувати на напрямок і швидкість течії.
3. Творче завдання
Використовуючи інтернет-ресурси та інші джерела інформації підготуйте міні-проект «Як бачать тварини».
Міні-проект «Як бачать тварини» можна здійснити за таким планом.
1. Наявність чутливих до світла органел або клітин у примітивних тварин.
2. Будова органа зору багатоклітинних тварин.
3. Камерні очі та чорно-білий зір павуків та молюсків.
4. Багатоокість та фасеткові очі комах.
5. Особливості зору деяких риб.
6. Особливості сприйняття рухомих об'єктів нерухомими очима у жаби.
7. Зір нічних тварин.
8. Кольоровий зір ссавців.
Здатність сприймати світло у тварин різноманітна.
Примітивні тварини не мають спеціальних органів для сприйняття світла. У деяких одноклітинних наявне пігментоване червоне вічко, яке реагує на світлові подразнення, але ці тварини не здатні розрізняти предмети.
У морської зірки також відсутні спеціальні органи зору, але на кінцях її щупалець розміщені чутливі до світла клітини, за допомогою яких вона безпомилково може знаходити мушлі мідій, якими живиться.
У летючих мишей очі недорозвинені, вони ледь розрізняють світло і темряву. Але це не заважає їм бути добрими мисливцями в темний період доби (як і китоподібні, використовують ехолокацію).
У процесі еволюції виник складний орган зору, властивий вищим багатоклітинним тваринним організмам. Він складається із трьох основних частин:
• оптичної системи — рогівки та кришталика, що передають образ на рецепторне поле або сітківку;
• чутливої рецепторної поверхні з великою кількістю фоточутливих клітин;
• зорового нерва і ділянки мозку, у якій відбувається аналіз отриманої інформації.
Очі такого типу називають камерними, вони характерні для всіх, хребетних тварин, а також деяких павукоподібних та молюсків.
Камерні очі павуків та молюсків можна порівняти із фотоапаратом, заправленим чорно-білою фотоплівкою. Очі людини та деяких інших хребетних здатні сприймати кольорову гаму.
Цікаві очі мають комахи по-перше, їм часто властива «багатоокість», а по-друге, вони мають складні фасеткові очі. Фасеткові очі нічних тварин винятково чутливі до контрастів і здатні до значної адаптації: комахи можуть змінювати чутливість своїх очей у 4—5 разів. Крім того, їхні очі можуть забезпечувати кольоровий зір. Багато комах можуть сприймати промені ще й в ультрафіолетовій смузі. Бджоли, крім пари фасеткових очей, мають ще три прості вічка. Учені довели, що це свого роду фотометри. Завдяки їм бджоли здатні реагувати на виключно слабке освітлення. Експериментами було доведено, що при втраті бачення цими простими вічками бджоли втрачають відчуття світла у ранкові або сутінкові години, тому не встигають повернутися до вулика до настання темряви.
Із мешканців морських глибин найгостріший зір мають кальмари та восьминоги. Вони здатні бачити і при великому, і при малому освітленні.
Риби наших водойм бачать кожним оком окрему частину простору. Деякі риби мають дві пари очей, які в дійсності спеціальною перетинкою поділені на дві частини, одна частина бачить під водою, а інша над водою. Тому здається, що очей не 2, а 4.
Багато тварин дивляться нерухомими очима. При цьому вони можуть бачити лише рухому здобич. Це жаби, деякі риби.
В очах нічних тварин (сов, сичів) добре розвинений шар, що відбиває світло. Він утворений клітинами пігментного епітелію. Завдяки його клітинам світло, що проходить через сітківку, відбивається, чим і пояснюється ефект очей, які неначе світяться вночі. Гострота зору нічних тварин за підвищеної чутливості до слабкого світла помітно знижена, тому вони не можуть добре бачити предмети на великій відстані. Чемпіонами у далекозорості є денні хижі птахи (яструби, орли), адже вони здатні побачити у траві маленьку мишку з висоти.
За даними досліджень, вони бачать на відстані 8 км.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter