ГДЗ Інформатика 7 клас. Підручник [Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А.] 2024

Дайте відповіді на запитання
1. Які методи збирання даних ви знаєте?
- Опитування: збирання інформації через анкети або інтерв'ю.
- Спостереження: збір даних шляхом безпосереднього спостереження за об'єктами або подіями.
- Експерименти: збирання даних через проведення наукових експериментів.
- Аналіз документів: збирання даних із письмових джерел, таких як статті, книги, офіційні документи.
- Мережевий моніторинг: автоматичний збір даних з інтернет-ресурсів (вебскрейпінг).
- Соціальні мережі: збирання даних про активність користувачів через соціальні медіа.
2. Які дані можуть бути недостовірними?
Недостовірними можуть бути дані, які:
- Мають помилки: через технічні або людські помилки при зборі або обробці.
- Маніпулятивні: дані, спеціально створені для викривлення реальної інформації.
- Застарілі: інформація, яка вже втратила актуальність або не враховує нові обставини.
- Не підтверджені: дані, які не мають надійних джерел або доказів.
- Дані з ненадійних джерел: якщо джерела мають сумнівну репутацію або надають інформацію без перевірки.
3. Як перевірити достовірність даних, знайдених в Інтернеті?
Перевірити достовірність даних, знайдених в Інтернеті, можна такими способами:
- Перевірка джерела: чи є джерело надійним, авторитетним і професійним?
- Перехресна перевірка: порівняння інформації з іншими незалежними джерелами.
- Дата публікації: перевірка актуальності інформації.
- Авторитетність автора: чи має автор компетенцію в цій галузі?
- Фактчекінг: використання спеціальних сервісів для перевірки фактів (наприклад, Snopes, FactCheck.org).
- Аналіз посилань: перевірка наявності підтверджених посилань на дослідження чи офіційні дані.
4. Що таке фейк, фотофейк, діпфейк?
- Фейк – це неправдива або викривлена інформація, створена з метою введення людей в оману.
- Фотофейк – це маніпуляція зображеннями або створення підроблених фотографій, що представляють вигадані або змінені події.
- Діпфейк – це технологія штучного інтелекту, яка використовується для створення реалістичних підроблених відео або аудіо, де зображення обличчя чи голос людини замінюється на інше, часто для обману або пропаганди.
5. Як можна перевірити достовірність зображень?
Достовірність зображень можна перевірити такими способами:
- Зворотний пошук зображень: використання сервісів, таких як Google Images або TinEye, для пошуку джерела зображення і виявлення його можливих змін або контексту.
- Аналіз метаданих: перегляд інформації про зображення (EXIF-дані), яка може містити деталі про камеру, час зйомки і місце.
- Перевірка контексту: чи відповідає зображення контексту, в якому воно представлене?
- Фактчекінг-платформи: перевірка зображень за допомогою сервісів, що спеціалізуються на спростуванні фотофейків.
- Аналіз деталей зображення: виявлення можливих слідів маніпуляції (зміни розмірів, колажування, редагування тіней).
Обговоріть і зробіть висновки
1. Як залежать результати досліджень від якості та обсягу зібраних даних? Наведіть приклади.
Результати досліджень значно залежать від якості та обсягу зібраних даних, оскільки на їх основі будуються висновки. Низька якість або недостатній обсяг даних можуть призвести до хибних або неточних висновків.
- Якість даних: Якщо дані не є точними, актуальними або надійними, дослідження може бути упередженим або неправдивим. Наприклад, при соціологічному опитуванні, якщо респонденти не надають чесні відповіді або вибірка нерепрезентативна (наприклад, лише певна вікова група), результати не відображатимуть реальну ситуацію в суспільстві.
- Обсяг даних: Занадто мала кількість даних може призвести до некоректних або нерепрезентативних результатів. Наприклад, у медичних дослідженнях, якщо вибірка занадто мала, не можна зробити надійні висновки про ефективність лікування або ризики. У великих вибірках помилки зменшуються, і результати стають більш точними та узагальненими.
Приклад 1: В аналізі ринку, якщо дослідники зберуть дані лише з одного регіону, це може не дати реального уявлення про загальні тенденції ринку на національному рівні.
Приклад 2: У дослідженнях кліматичних змін, якщо використовуються неточні або неповні дані про температуру, опади чи інші фактори за довгі періоди, результати можуть бути помилковими та не відображатимуть реальну картину змін клімату.
2. Як можна розпізнати пропаганду та протистояти їй?
Пропаганду можна розпізнати за кількома ознаками:
- Маніпуляція емоціями: пропаганда часто апелює до страху, ненависті або гордості, намагаючись вплинути на емоції людей, а не на логічне мислення.
- Стереотипи: використання узагальнень та спрощених пояснень складних явищ (чорно-біле мислення).
- Однобокий підхід: подача лише одного боку інформації, без альтернативних точок зору або аргументів протилежної сторони.
- Дискредитація опонентів: персональні напади на тих, хто не погоджується з позицією пропагандиста, замість аналізу їхніх аргументів.
- Повторюваність: постійне повторення одного й того ж повідомлення для закріплення певної ідеї в свідомості людей.
Протистояння пропаганді:
- Критичне мислення: аналізувати джерела інформації, перевіряти факти з різних незалежних джерел, не приймати інформацію за чисту монету.
- Фактчекінг: звертатися до спеціалізованих платформ для перевірки фактів (наприклад, FactCheck, StopFake).
- Різноманітність джерел: слід звертатися до різних джерел інформації, включаючи незалежні або міжнародні ЗМІ, щоб отримати різні точки зору.
- Освіченість: підвищення рівня медіаграмотності, щоб розуміти, як інформація може бути маніпульована для досягнення певних політичних або соціальних цілей.
3. Які ознаки мови ворожнечі? Як їй протистояти?
- Насильницька риторика: заклики до насильства або погрози на адресу певних груп або осіб через їх національність, релігію, расу, сексуальну орієнтацію чи інші характеристики.
- Дегуманізація: представлення людей як меншовартісних, нелюдських (порівняння з тваринами, об’єктами).
- Образи та приниження: використання зневажливих слів для позначення певних груп або індивідів.
- Стереотипізація: звинувачення цілої групи людей у негативних діях або рисах через дії окремих осіб.
- Заклики до дискримінації: поширення ідей про те, що певні групи не заслуговують на рівні права або можливості.
Протистояння мові ворожнечі:
- Поширення толерантності: освіченість і пропагування толерантного ставлення до різних груп.
- Модерація в інтернеті: повідомлення адміністрації платформ про використання мови ворожнечі, участь у кампаніях за чистоту мови в соціальних мережах.
- Критичне мислення: вміння розпізнавати мову ворожнечі та реагувати на неї, не піддаючись емоціям або тиску натовпу.
- Правові заходи: звертання до законів, що забороняють мову ворожнечі (якщо це передбачено законодавством).

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 25

ГДЗ Інформатика НУШ 7 клас Підручник Генеза Ривкінд Чернікова Лисенко 2024