ГДЗ Українська мова 7 клас. Підручник [Глазова О.П.] 2020
30.01.2021,
7 Клас / Українська мова,
9 446,
0
§ 17. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
189. Словосполучення, що містять дієприкметники, у другій колонці. Вони відповідають на питання який? яке? які?; змінюються з родами, числами, відмінками; мають час (виражають дію, яка розвивається в часі) і вид.
190. 1. Сповита (яка?). 2. Підсинені (які?). 3. Замисленим (яким?). 4. Овіяна (яка?). 5. Задуманий (який?). 6. Розбуджені (які?).
191. I. 1. Цвіла(присудок) приморожена(означення) осінь. 2. Стомлене(означення) сонце сіло(присудок) спочити(обставина). 3. Над умитим(означення) садом(обставина) стоїть(присудок) туман. 4. Сонце схоже(присудок) на згасаюче(означення) багаття(додаток). 5. Зникли(присудок) зорі на посмутнілім(означення) небі(обставина). 6. Дзвінких(означення) доріг(додаток) простелені(присудок) дороги. 7. Тут руками(обставина) прадідів(означення) зігріта(присудок) кожна(означення) грудка рідної(означення) землі(додаток).
II. Дієприкметники, ужиті в переносному значенні: приморожена, стомлене, умитим, посмутнілім, простелені, зігріта.
192. І. 1. Посаджена (ж. р., Н. в., одн.; поч. ф. посаджений). 2. Переконані (мн., И. в.; поч. ф. переконаний). 3. Зламаний (ч. р., Н. в., одн.; поч. ф. зламаний). 4. Оспівана, обвіяна, омита, пригріта (ж. р.. одн., Н. в.; поч. ф. оспіваний, обвіяний, омитий, пригрітий). 5. Відчинені(мн., Зн. в.; поч. фг відчинений).
III. Балада «Тополя» Т. Шевченка, народна балада «Ой чиє то жито», пісня Ю. Рибчинського «Три поради» (Не рубай тополю коло хати...).
IV. Картина Клода Моне мене дуже зацікавила. Вона зображає ранок на узліссі. Там ростуть високі тополі, зовсім як у нас. Думаю, на репродукції більшого масштабу добре видно мазки пензля, якими автор буквально кількома рухами створює обриси дерев. Такі картини добре роздивлятися здалеку. Цей ефект дає привід для роздумів. ? Картина викликала почуття спокою, тихої радості.
194. І. 1. І стоїть(присудок) на порозі(обставина) усміхнена(означення) (ж. р., одн., Н. в.) мати. І доброта, і тепло та поєднані(присудок) (мн., Н. в.) у серці(обставина) тому. 3. Руки у вас(додаток), мамо, схожі на книгу(присудок) розкриту(означення)(ж. р., одн., Зн. в.)! 4. За столом(обставина) я знову(обставина) бачу(присудок) схилене(означення)(с. р., одн., Зн. в.) обличчя(додаток) мами(означення). 5. Зображення Берегині(означення) вирізьблене(присудок) (с. р., одн., Н. в.) на віконницях(обставина) і дверях(обставина), вишите(присудок) (с. р., одн., Н. в.) й виткане(присудок) (с. р., одн., Н. в.) на рушниках(обставина).
III. Зображення давньослов’янських богів дійшли до нас, зафіксованими в ужиткових речах — вишитими, намальованими, зображеними в скульптурах і піснях. На-справді, міфологи вважають, що образи богинь природи, добра і родючості виникли в часи родового укладу з обожнення Праматері.
ГДЗ Українська мова 7 клас Глазова 2020 Підручник Освіта
189. Словосполучення, що містять дієприкметники, у другій колонці. Вони відповідають на питання який? яке? які?; змінюються з родами, числами, відмінками; мають час (виражають дію, яка розвивається в часі) і вид.
190. 1. Сповита (яка?). 2. Підсинені (які?). 3. Замисленим (яким?). 4. Овіяна (яка?). 5. Задуманий (який?). 6. Розбуджені (які?).
191. I. 1. Цвіла(присудок) приморожена(означення) осінь. 2. Стомлене(означення) сонце сіло(присудок) спочити(обставина). 3. Над умитим(означення) садом(обставина) стоїть(присудок) туман. 4. Сонце схоже(присудок) на згасаюче(означення) багаття(додаток). 5. Зникли(присудок) зорі на посмутнілім(означення) небі(обставина). 6. Дзвінких(означення) доріг(додаток) простелені(присудок) дороги. 7. Тут руками(обставина) прадідів(означення) зігріта(присудок) кожна(означення) грудка рідної(означення) землі(додаток).
II. Дієприкметники, ужиті в переносному значенні: приморожена, стомлене, умитим, посмутнілім, простелені, зігріта.
192. І. 1. Посаджена (ж. р., Н. в., одн.; поч. ф. посаджений). 2. Переконані (мн., И. в.; поч. ф. переконаний). 3. Зламаний (ч. р., Н. в., одн.; поч. ф. зламаний). 4. Оспівана, обвіяна, омита, пригріта (ж. р.. одн., Н. в.; поч. ф. оспіваний, обвіяний, омитий, пригрітий). 5. Відчинені(мн., Зн. в.; поч. фг відчинений).
III. Балада «Тополя» Т. Шевченка, народна балада «Ой чиє то жито», пісня Ю. Рибчинського «Три поради» (Не рубай тополю коло хати...).
IV. Картина Клода Моне мене дуже зацікавила. Вона зображає ранок на узліссі. Там ростуть високі тополі, зовсім як у нас. Думаю, на репродукції більшого масштабу добре видно мазки пензля, якими автор буквально кількома рухами створює обриси дерев. Такі картини добре роздивлятися здалеку. Цей ефект дає привід для роздумів. ? Картина викликала почуття спокою, тихої радості.
194. І. 1. І стоїть(присудок) на порозі(обставина) усміхнена(означення) (ж. р., одн., Н. в.) мати. І доброта, і тепло та поєднані(присудок) (мн., Н. в.) у серці(обставина) тому. 3. Руки у вас(додаток), мамо, схожі на книгу(присудок) розкриту(означення)(ж. р., одн., Зн. в.)! 4. За столом(обставина) я знову(обставина) бачу(присудок) схилене(означення)(с. р., одн., Зн. в.) обличчя(додаток) мами(означення). 5. Зображення Берегині(означення) вирізьблене(присудок) (с. р., одн., Н. в.) на віконницях(обставина) і дверях(обставина), вишите(присудок) (с. р., одн., Н. в.) й виткане(присудок) (с. р., одн., Н. в.) на рушниках(обставина).
III. Зображення давньослов’янських богів дійшли до нас, зафіксованими в ужиткових речах — вишитими, намальованими, зображеними в скульптурах і піснях. На-справді, міфологи вважають, що образи богинь природи, добра і родючості виникли в часи родового укладу з обожнення Праматері.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter