ГДЗ Українська мова 7 клас. Підручник [Глазова О.П.] 2020
30.01.2021,
7 Клас / Українська мова,
9 370,
0
§ 23. НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ
260. 1. Незакінчене(означення) діло покривається снігом. 2. Не закінчене(означення) вчасно діло не дає спокійно спати. 3. Не закінчена(означення), а відкладена(означення) справа непокоїть душу. 4. Якщо справа не закінчена(присудок), не берися за іншу.
261. 1. Незорана (пишемо разом, бо є означенням і не мас пояснювальних слів) земля — не зорана (пишемо окремо, бо є означенням і мас пояснювальні слова) хазяїном земля. 2. Незасіяне поле (пишемо разом, бо с означенням і не має пояснювальних слів) — не засіяне (пишемо окремо, бо є означенням і має пояснювальні слова) зерном поле. 3. Невитрачена сила (пишемо разом, бо є означенням і не має пояснювальних слів) — не витрачена (пишемо окремо, бо є означенням і мас пояснювальні слова) юнаком сила. 4. Неполиті квіти (пишемо разом, бо с означенням / не мас пояснювальних слів) —- не политі (пишемо окремо, бо є означенням і має пояснювальні слова) дощем квіти. 5. Незакінчений портрет (пишемо разом, бо с означенням і не має пояснювальних слів) — не закінчений (пишемо окремо, бо є означенням і має пояснювальні слова) вчасно портрет.
262. Не виконане нами завдання; не завершена вчасно робота; не прикрашена досі ялинка.
263. 1. Не продумана, а зроблена похапцем робота — даремна. (Не пишемо окремо, бо в реченні є протиставлення). Незакінчене діло покривається снігом. (Не пишемо разом, бо дієприкметник е означенням і не має пояснювальних слів).
3. Незораний переліг не схилить урожай до ніг. (Не пишемо разом, бо дієприкметником є означенням і не має пояснювальних слів). 4. Вір не почутому, а побаченому. (Не пишемо окремо, бо в реченні є протиставлення). 5. Він грамотний, та не друкований. (Не пишемо окремо, бо дієприкметник є присудком). 6. Квітка пахне не вишита, а жива. (Не пишемо окремо, бо в реченні є протиставлення).
264. Улюбленою працею людина буває не виснажена, а піднесена. Відчуття задоволення часто буває не висловленим, а прихованим. Усвідомлення корисності зробленого робить нас не стомленими, а задоволеними.
265. 1. Душа моя у кригу не закута(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком). Ще ніким не спіймані(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком, є допоміжні слова) у світі українські сизі солов'ї. 2. Шляхи мої не міряні(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), гори мої не важені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), звірі мої не наджені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), води мої не нощені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), риба в них не ціджена(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), птахи мої не лякані(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), діти мої не лічені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), щастя моє не злежане(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком)... Оце така я в тебе матінка(присудок), Україна синьонеба!
266. 1. Ледареві план не вказаний(присудок). 2. Поле не міряне(присудок), вівці не лічені(присудок), а пастух рогатий(присудок). 3. Увійшов(присудок) я в сінечки, а сінечки не метені(присудок). Увійшов(присудок) я в світлицю, а світлиця не топлена(присудок), діжка хліба не мішана(присудок). 4. Не лізь(присудок) у душу, якщо туди не званий(присудок).
267. Не]до](слідж)/ен\[а], не]до](верш)/ен\[і], не]до](бач)/ен\[і], не]до](ши)/т\[а], не]до](спів)/ан\[і].
II. Ускладнене звертанням 5 речення. Комами виділені однорідні звертання.
268. 1. Ліпше свій хліб недопечений (префікс недо-), ніж чужий перепечений. 2. Недосолену (префікс недо-) кашу можна досолити, а пересолену доводиться викидати. 3. У недоглянутого (нема пояснювального слова) майстра всі господарі. 4. Недовчений (префікс недо-) вчений гірший за простака. 5. Недочитана книжка (нема пояснювального слова) — не пройдений (окремо, бо є допоміжне слово) до кінця шлях. 6. Коли не вміють (з дієсловами, як правило, окремо) писати, кажуть, що олівець не заточений (присудок, тому окремо). 7. Кінь не об'їжджений (присудок, тому окремо), але добрий, а парубок гарний, та не вчений (присудок, тому окремо).
269. 1. Мені сняться рядки ненаписаних (разом, бо означення, немає пояснювальних слів) віршів. 2. У собі хороню я слова, ще не сказані мною (окремо, бо означення, має допоміжні слова). 3. Дарую тобі мелодію пісні, яка ще не співана (окремо, бо означення, має допоміжні слова). А. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані (окремо, бо означення, мас допоміжні слова) пісні. 5. Мелодія лилась нечувана, незнана (разом, бо означення, не має пояснювальних слів). 6. Якщо земля любов’ю не зігріта (присудок, тому окремо), то де ж у світі візьметься тепло?
II. Однорідними членами ускладнене 5 речення. Вони поєднані безсполучниковим зв’язком, що на письмі виділяється комою.
270. І. 1. Я — українець, і моя душа ні з ким не розмежована довіку. 2. Захочеш і будеш. В людині, затям, лежить нерозгадана сила. 3. Он стоїть сторожова гора, а під нею грають бандуристи. Дівчинка читає «Кобзаря» про шляхи несходжені, тернисті. 4. Багато в світі є стежок для тебе, мій герою! Багато є іще книжок, не читаних тобою! 5. Любили ми поля безмірні і книг незміряні глибини. 6. На важких томах, не оправлених у темну шкіру, виднілися напівстерті назви.
II. Дуже хвилююче розгортати стародруки, вивчати давні шрифти, графіку, правопис. Дивно усвідомлювати, що цю книгу до тебе читали десятки людей.
ГДЗ Українська мова 7 клас Глазова 2020 Підручник Освіта
260. 1. Незакінчене(означення) діло покривається снігом. 2. Не закінчене(означення) вчасно діло не дає спокійно спати. 3. Не закінчена(означення), а відкладена(означення) справа непокоїть душу. 4. Якщо справа не закінчена(присудок), не берися за іншу.
261. 1. Незорана (пишемо разом, бо є означенням і не мас пояснювальних слів) земля — не зорана (пишемо окремо, бо є означенням і мас пояснювальні слова) хазяїном земля. 2. Незасіяне поле (пишемо разом, бо с означенням і не має пояснювальних слів) — не засіяне (пишемо окремо, бо є означенням і має пояснювальні слова) зерном поле. 3. Невитрачена сила (пишемо разом, бо є означенням і не має пояснювальних слів) — не витрачена (пишемо окремо, бо є означенням і мас пояснювальні слова) юнаком сила. 4. Неполиті квіти (пишемо разом, бо с означенням / не мас пояснювальних слів) —- не политі (пишемо окремо, бо є означенням і має пояснювальні слова) дощем квіти. 5. Незакінчений портрет (пишемо разом, бо с означенням і не має пояснювальних слів) — не закінчений (пишемо окремо, бо є означенням і має пояснювальні слова) вчасно портрет.
262. Не виконане нами завдання; не завершена вчасно робота; не прикрашена досі ялинка.
263. 1. Не продумана, а зроблена похапцем робота — даремна. (Не пишемо окремо, бо в реченні є протиставлення). Незакінчене діло покривається снігом. (Не пишемо разом, бо дієприкметник е означенням і не має пояснювальних слів).
3. Незораний переліг не схилить урожай до ніг. (Не пишемо разом, бо дієприкметником є означенням і не має пояснювальних слів). 4. Вір не почутому, а побаченому. (Не пишемо окремо, бо в реченні є протиставлення). 5. Він грамотний, та не друкований. (Не пишемо окремо, бо дієприкметник є присудком). 6. Квітка пахне не вишита, а жива. (Не пишемо окремо, бо в реченні є протиставлення).
264. Улюбленою працею людина буває не виснажена, а піднесена. Відчуття задоволення часто буває не висловленим, а прихованим. Усвідомлення корисності зробленого робить нас не стомленими, а задоволеними.
265. 1. Душа моя у кригу не закута(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком). Ще ніким не спіймані(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком, є допоміжні слова) у світі українські сизі солов'ї. 2. Шляхи мої не міряні(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), гори мої не важені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), звірі мої не наджені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), води мої не нощені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), риба в них не ціджена(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), птахи мої не лякані(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), діти мої не лічені(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком), щастя моє не злежане(присудок) (пишемо не окремо, бо дієприкметник є присудком)... Оце така я в тебе матінка(присудок), Україна синьонеба!
266. 1. Ледареві план не вказаний(присудок). 2. Поле не міряне(присудок), вівці не лічені(присудок), а пастух рогатий(присудок). 3. Увійшов(присудок) я в сінечки, а сінечки не метені(присудок). Увійшов(присудок) я в світлицю, а світлиця не топлена(присудок), діжка хліба не мішана(присудок). 4. Не лізь(присудок) у душу, якщо туди не званий(присудок).
267. Не]до](слідж)/ен\[а], не]до](верш)/ен\[і], не]до](бач)/ен\[і], не]до](ши)/т\[а], не]до](спів)/ан\[і].
II. Ускладнене звертанням 5 речення. Комами виділені однорідні звертання.
268. 1. Ліпше свій хліб недопечений (префікс недо-), ніж чужий перепечений. 2. Недосолену (префікс недо-) кашу можна досолити, а пересолену доводиться викидати. 3. У недоглянутого (нема пояснювального слова) майстра всі господарі. 4. Недовчений (префікс недо-) вчений гірший за простака. 5. Недочитана книжка (нема пояснювального слова) — не пройдений (окремо, бо є допоміжне слово) до кінця шлях. 6. Коли не вміють (з дієсловами, як правило, окремо) писати, кажуть, що олівець не заточений (присудок, тому окремо). 7. Кінь не об'їжджений (присудок, тому окремо), але добрий, а парубок гарний, та не вчений (присудок, тому окремо).
269. 1. Мені сняться рядки ненаписаних (разом, бо означення, немає пояснювальних слів) віршів. 2. У собі хороню я слова, ще не сказані мною (окремо, бо означення, має допоміжні слова). 3. Дарую тобі мелодію пісні, яка ще не співана (окремо, бо означення, має допоміжні слова). А. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані (окремо, бо означення, мас допоміжні слова) пісні. 5. Мелодія лилась нечувана, незнана (разом, бо означення, не має пояснювальних слів). 6. Якщо земля любов’ю не зігріта (присудок, тому окремо), то де ж у світі візьметься тепло?
II. Однорідними членами ускладнене 5 речення. Вони поєднані безсполучниковим зв’язком, що на письмі виділяється комою.
270. І. 1. Я — українець, і моя душа ні з ким не розмежована довіку. 2. Захочеш і будеш. В людині, затям, лежить нерозгадана сила. 3. Он стоїть сторожова гора, а під нею грають бандуристи. Дівчинка читає «Кобзаря» про шляхи несходжені, тернисті. 4. Багато в світі є стежок для тебе, мій герою! Багато є іще книжок, не читаних тобою! 5. Любили ми поля безмірні і книг незміряні глибини. 6. На важких томах, не оправлених у темну шкіру, виднілися напівстерті назви.
II. Дуже хвилююче розгортати стародруки, вивчати давні шрифти, графіку, правопис. Дивно усвідомлювати, що цю книгу до тебе читали десятки людей.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter