ГДЗ Українська мова 7 клас. Підручник [Глазова О.П.] 2020
30.01.2021,
7 Клас / Українська мова,
9 370,
0
§ 30. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
329. 1. Гарно <- гарний, суфіксальний. 2. Наперед <- перед, префіксальний. 3. Двічі <- два, суфіксальний. 4. По-вашому, по-нашому, по-своєму <- прийменника по і займенників ваш, наш, свій, префіксально-суфіксальний. 5. Удвох два, префіксально-суфіксальний. 6. Хором <- хором, перехід іменника в прислівник; добре <- добрий, суфіксальний.
330. Префіксальний: недавно, нечасто, дотепер, безнадійно.
Суфіксальний: щиро, люб’язно, лиховісно, стривожено, розгублено, схвильовано, безслідно.
Префіксально-суфіксальний: спершу, втроє, по-козацьки, по-нашому.
Злиття основ: праворуч, чимдуж.
Злиття слів: втридорога, мимоволі, повсякчас.
Перехід однієї частини мови в іншу: назустріч, напам’ять.
Складання однакових або близьких за значенням слів: високо-високо, вряди-годи, сяк-так.
331. Безшелесно, рівно, туманно (суфіксальний). 2. Святково, урочисто (суфіксальний). 3. Весняно (суфіксальний). 4. Ліворуч (злиття основ). 5. Попереду (префіксально-суфіксальний). 6. Навколо (перехід однієї частини мови в іншу). 7. Довічно (суфіксальний).
II. Ускладнене звертанням сьоме речення.
332. Авторські неологізми: яблуневоцвітно, яснозоряно, безподійно, заметільно, сніговійно, барвінково, волошково, хризантемно, айстрово (прислівники).
333. Леся Українка виглядає дуже уквітчано, ймовірно надмір квітів має символізувати Волинські ліси, котрі поетка дуже любила і про котрі написала свою «Лісову пісню».
Плакат, підписаний «Іван Франко» виглядає доволі безпортретно, зате видно фрагменти Лиса Микити, відомого кожній українській дитині. Підключивши уяву, можна вирішити, що хвіст лиса символізує Франкові вуса.
Олександр Довженко виглядає дуже по-режисерськи: з кінокамерою в руках (це атрибут кінооператора, але як ви ще намалюєте режисера, як не з камерою). На тлі — ліси, очевидно на берегах Зачарованої Десни.
Але найприємніший, без сумніву, портрет Всеволода Нестайка — зрештою, дитячий письменник і має отак виглядати —дитячо і весело, усміхненолико в оточенні своїх героїв з Лісової Школи.
334. Дружно <- дружний; надвечір <- вечір; рано-вранці <- рано <- ранній + вранці <- рано ранній; напоготові <- на + по + готовий; смачненько <- смачненький; по-п’яте <- п’ятий; по-батьківськи <- батьківський; напам’ять <- на + пам’ять; вкупі <-
в + купа.
II. Прислівники залежать від дієслів (присудків).
335. I. У край (прийм. + ім.). 2. Украй (присл.). 3. Вгору (присл.). 4. У гору (прийм. + ім.).
336. І. На пам’ять. 2. Напам’ять. 3. На двір. 4. Надвір. 5. В бік. 6. Вбік. 7. Згори. 8. З гори, на гору.
337. Радісні дитячі голоси лунали всередині будинку. Ми зустрінемося в середині місяця. Мама нашвидку спекла медівник. Діти дивилися на швидку їзду гонщиків. Учні удруге поїхали в Карпати. Хлопчаки не зогледілися, як у друге вікно будинку полетів м'яч. Батьки вийшли мені назустріч. На зустріч з випускниками зібралося багато однокласників. Він прийшов востаннє, щоб попрощатися. В останнє речення треба внести корективи: додати однорідні члени, змешувально-лестливі слова. Ми утрьох готувалися до контрольної роботи. У трьох вазонах росли розкішні квіти.
338. 1. Дружба з вовком виходить боком (перехід іменника в прислівник). 2. В очі співає, а позаочі (злиття слів) лає. 3. Беззубий собака голосно (суфіксальний) гавка. 4. Зробив курям насміх (злиття слів). 5. Тим рак страшний, що ззаду (префіксально-суфіксальний) очі. 6. Узимку (префіксально-суфіксальний) бійся вовка, а влітку (префіксально-суфіксальний) — мухи. (Жирним шрифтом позначені орфограми).
339. І. Колись (постфіксальиий), давно (суфіксальний), по-різному (префіксально-суфіксальний); насправді (префіксально-суфіксальний), слід (перехід іменника в прислівник) із середини (префіксально-суфіксальний), згори (префіксально-суфіксальний), зліва (префіксально-суфіксальний), справа (префіксально-суфіксальний), вглиб (префіксальний + усічення); охоче (суфіксальний), передовсім (префіксальний), заново (префіксально-суфіксальний)', по-перше, по-друге, по-третє, уперше, вдруге, вдесяте (префіксально-суфіксальний).
340. Багато (перехід числівника в прислівник), даремно (суфіксальний); не довго (суфіксальний), дешево, сердито (суфіксальний); рано, пізно (суфіксальний); високо (суфіксальний); добре (суфіксальний); чорно (суфіксальний); скоса (префіксально-суфіксальний); темно (суфіксальний); абияк (префіксальний), надвоє (префіксальний).
341. 1. Рости(присудок), рости(присудок), тополенько, все вгору(обставина) та вгору(обставина)! 2. Блакитне(означення) озеро барвінку(означення) захвилювалося(присудок) внизу(обставина). 3. Вгорі на білих поплавках застигли сонячні хмарини. 4. Вглиб, ушир впивається коріння, у ґрунтах шукає їжу. воду, щиро дбає про своє пагіння, хоч його й не бачило із роду. Я назустріч сонцю йду!
342. Хочете провести час весело, цікаво і з користю? Запрошуємо вас в цікаву і пізнавальну гру. Хіба ж не захопливо буде дізнатись, як жили і що відчували твої предки? що вони вірили, чим щоденно займались, які свята регулярно відзначали? Вирушай у мандри в ЗД!
ГДЗ Українська мова 7 клас Глазова 2020 Підручник Освіта
329. 1. Гарно <- гарний, суфіксальний. 2. Наперед <- перед, префіксальний. 3. Двічі <- два, суфіксальний. 4. По-вашому, по-нашому, по-своєму <- прийменника по і займенників ваш, наш, свій, префіксально-суфіксальний. 5. Удвох два, префіксально-суфіксальний. 6. Хором <- хором, перехід іменника в прислівник; добре <- добрий, суфіксальний.
330. Префіксальний: недавно, нечасто, дотепер, безнадійно.
Суфіксальний: щиро, люб’язно, лиховісно, стривожено, розгублено, схвильовано, безслідно.
Префіксально-суфіксальний: спершу, втроє, по-козацьки, по-нашому.
Злиття основ: праворуч, чимдуж.
Злиття слів: втридорога, мимоволі, повсякчас.
Перехід однієї частини мови в іншу: назустріч, напам’ять.
Складання однакових або близьких за значенням слів: високо-високо, вряди-годи, сяк-так.
331. Безшелесно, рівно, туманно (суфіксальний). 2. Святково, урочисто (суфіксальний). 3. Весняно (суфіксальний). 4. Ліворуч (злиття основ). 5. Попереду (префіксально-суфіксальний). 6. Навколо (перехід однієї частини мови в іншу). 7. Довічно (суфіксальний).
II. Ускладнене звертанням сьоме речення.
332. Авторські неологізми: яблуневоцвітно, яснозоряно, безподійно, заметільно, сніговійно, барвінково, волошково, хризантемно, айстрово (прислівники).
333. Леся Українка виглядає дуже уквітчано, ймовірно надмір квітів має символізувати Волинські ліси, котрі поетка дуже любила і про котрі написала свою «Лісову пісню».
Плакат, підписаний «Іван Франко» виглядає доволі безпортретно, зате видно фрагменти Лиса Микити, відомого кожній українській дитині. Підключивши уяву, можна вирішити, що хвіст лиса символізує Франкові вуса.
Олександр Довженко виглядає дуже по-режисерськи: з кінокамерою в руках (це атрибут кінооператора, але як ви ще намалюєте режисера, як не з камерою). На тлі — ліси, очевидно на берегах Зачарованої Десни.
Але найприємніший, без сумніву, портрет Всеволода Нестайка — зрештою, дитячий письменник і має отак виглядати —дитячо і весело, усміхненолико в оточенні своїх героїв з Лісової Школи.
334. Дружно <- дружний; надвечір <- вечір; рано-вранці <- рано <- ранній + вранці <- рано ранній; напоготові <- на + по + готовий; смачненько <- смачненький; по-п’яте <- п’ятий; по-батьківськи <- батьківський; напам’ять <- на + пам’ять; вкупі <-
в + купа.
II. Прислівники залежать від дієслів (присудків).
335. I. У край (прийм. + ім.). 2. Украй (присл.). 3. Вгору (присл.). 4. У гору (прийм. + ім.).
336. І. На пам’ять. 2. Напам’ять. 3. На двір. 4. Надвір. 5. В бік. 6. Вбік. 7. Згори. 8. З гори, на гору.
337. Радісні дитячі голоси лунали всередині будинку. Ми зустрінемося в середині місяця. Мама нашвидку спекла медівник. Діти дивилися на швидку їзду гонщиків. Учні удруге поїхали в Карпати. Хлопчаки не зогледілися, як у друге вікно будинку полетів м'яч. Батьки вийшли мені назустріч. На зустріч з випускниками зібралося багато однокласників. Він прийшов востаннє, щоб попрощатися. В останнє речення треба внести корективи: додати однорідні члени, змешувально-лестливі слова. Ми утрьох готувалися до контрольної роботи. У трьох вазонах росли розкішні квіти.
338. 1. Дружба з вовком виходить боком (перехід іменника в прислівник). 2. В очі співає, а позаочі (злиття слів) лає. 3. Беззубий собака голосно (суфіксальний) гавка. 4. Зробив курям насміх (злиття слів). 5. Тим рак страшний, що ззаду (префіксально-суфіксальний) очі. 6. Узимку (префіксально-суфіксальний) бійся вовка, а влітку (префіксально-суфіксальний) — мухи. (Жирним шрифтом позначені орфограми).
339. І. Колись (постфіксальиий), давно (суфіксальний), по-різному (префіксально-суфіксальний); насправді (префіксально-суфіксальний), слід (перехід іменника в прислівник) із середини (префіксально-суфіксальний), згори (префіксально-суфіксальний), зліва (префіксально-суфіксальний), справа (префіксально-суфіксальний), вглиб (префіксальний + усічення); охоче (суфіксальний), передовсім (префіксальний), заново (префіксально-суфіксальний)', по-перше, по-друге, по-третє, уперше, вдруге, вдесяте (префіксально-суфіксальний).
340. Багато (перехід числівника в прислівник), даремно (суфіксальний); не довго (суфіксальний), дешево, сердито (суфіксальний); рано, пізно (суфіксальний); високо (суфіксальний); добре (суфіксальний); чорно (суфіксальний); скоса (префіксально-суфіксальний); темно (суфіксальний); абияк (префіксальний), надвоє (префіксальний).
341. 1. Рости(присудок), рости(присудок), тополенько, все вгору(обставина) та вгору(обставина)! 2. Блакитне(означення) озеро барвінку(означення) захвилювалося(присудок) внизу(обставина). 3. Вгорі на білих поплавках застигли сонячні хмарини. 4. Вглиб, ушир впивається коріння, у ґрунтах шукає їжу. воду, щиро дбає про своє пагіння, хоч його й не бачило із роду. Я назустріч сонцю йду!
342. Хочете провести час весело, цікаво і з користю? Запрошуємо вас в цікаву і пізнавальну гру. Хіба ж не захопливо буде дізнатись, як жили і що відчували твої предки? що вони вірили, чим щоденно займались, які свята регулярно відзначали? Вирушай у мандри в ЗД!
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter