ГДЗ Географія 8 клас. Підручник [Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В.] 2021
§ 36. Гірські ландшафти Кримських гір, особливості їхньої зміни з висотою, використання та охорона
Запитання та завдання1. На які складові поділені Кримські гори?
Гірські масиви
Ай-Петринська яйла
Бабуган-яйла
Ялтинська яйла
Нікітська яйла
Гурзуфська яйла
Чатирдаг-яйла
Карабі-яйла
Долгоруківська яйла
2. Назвіть особливості геологічної будови Кримських гір.
У геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області). Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадових порід мезозою — глинистих сланців, пісковиків, конгломератів і вапняків.
3. Охарактеризуйте клімат Кримських гір.
Клімат Кримських гір змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким посушливий літом на Південному березі Криму до прохолодного, вологого з сильними вітрами на яйлах. Територія в південного заходу на північний схід Південного берега Криму належить до Середземноморської кліматичної області.
4. Охарактеризуйте живлення й режим річок у Криму.
Загальні ресурси річкового стоку півострова складали 910 млн м³, у тому числі в гірській частині — 85 %, у степовій частині (рівнинний Крим та Керченський півострів) — 15 %. У водогосподарському балансі Криму внесок річкових вод з урахуванням водосховищ природного стоку становить 9,5 %
Порівняно невелика кількість атмосферних опадів, тривале сухе літо, поширення в горах карстових порід — усе це зумовило бідність Криму на поверхневі води. На півострові переважають підземні води, що формуються в гірських районах. Річки Кримських гір короткі, їх долини подекуди каньйоноподібні. Багато річок гірської частини Криму тимчасово пересихають або переходять у підземні води.
5. Назвіть несприятливі фізико-географічні явища, які характерні для Кримських гір. Поясніть причини їхнього виникнення й поширення.
Велику руйнівну силу мають селі — стрімкі потужні потоки з води, грязі, уламків гірських порід. Вони виникають у басейнах гірських річок, на схилах Карпат і Кримських гір в результаті інтенсивних дощів або швидкого танення снігу, у разі руйнування гребель, водосховищ. Селі короткочасні, але дуже небезпечні.
На території України є умови для розвитку карстових процесів. Вони розвиваються в карбонатних породах (Кримські гори), гіпсах (Поділля) і солях (Донбас).
Повторюваність граду найбільша в Карпатах і Кримських горах і становить 4—6 днів на рік. Цьому сприяє розвиток висхідних потоків перед горами, посилення турбулентності в приземному шарі повітря, що призводить до збільшення хмарності. На більшій частині території України середня кількість днів з градом становить 2, дещо більше їх на височинах. Однак в окремі роки число днів з градом у горах може досягати 12, а на решті території 4—5 днів. У більшості випадків випадають дрібні градинки. Повторність випадання градинок діаметром З0 мм становить близько 20%. Великий град трапляється наприкінці квітня — на початку травня до кінця серпня — середини вересня. На Кримському півострові він може випадати і взимку.
6. Підготуйте інформацію про природоохоронні території Кримських гір і Південного берега Криму (за бажанням).
Кримський природний заповідник — природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Це один з найбільших та один з найстарших в Україні заповідників. У заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові й кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно-болотних птахів.
До складу заповідника входять 5 лісництв та Роздольненська орнітологічна філія «Лебедині острови». Загальна площа заповідника становить 44 175 га, з яких 9 612 га — водна акваторія Каркінітської затоки Чорного моря, в тому числі острови — 52 га, що безпосередньо прилягають до орнітологічної філії «Лебедині острови». Під охороною Кримського природного заповідника перебуває Каркінітський орнітологічний заказник водно-болотних угідь загальнодержавного значення площею акваторії 24 646 га.
На порівняно невеликій площі заповідника розташовані декілька природно-кліматичних зон. Більше половини лісових угідь (53 %) займає дубовий ліс, 23 % — бук і 12 % — сосновий.
На території заповідника зареєстровано 1180 видів рослин, серед яких 90 видів ендеміків, 137 видів рослин і грибів занесено до Червоної книги України, 26 видів — до Європейського червоного списку. Відмічено 11 рослинних угруповань із занесених до Зеленої книги України.
Тут зустрічається понад 200 видів хребетних тварин, у тому числі 37 видів ссавців, 160 — птахів, 10 — плазунів, 4 — земноводних і 6 аборигенних видів риб.
До Червоної книги України занесені 17 видів звірів, 31 вид птахів, 3 види риб, 8 видів рептилій з числа зареєстрованих у заповіднику.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter