ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2021
01.09.2021,
8 Клас / Історія України,
118 807,
3
§ 12. Походи козаків першої чверті XVII ст. П. Конашевич-Сагайдачний
Запитання та завдання2. Назвіть причини активності козацтва в морських і суходільних походах.
На кінець XVI ст. українське козацтво набуло вагомої ролі у внутрішньому житті Речі Посполитої. Разом із цим на нього звернули увагу інші держави — наймання на військову службу до іноземних правителів стало для козаків традиційною справою, або «козацьким хлібом», як тоді казали.
Усупереч заборонам влади козацтво самовільно здійснювало успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства та Османської імперії. Воєнна активність запорозького козацтва обумовлювалася його розумінням свого призначення й способом існування як спільноти «воєнного люду». Своїми походами воно захищало українські землі від набігів кримських татар, визволяло з мусульманського полону християнських бранців. Козаки-запорожці наймалися на службу до правителів християнських держав, несли службу, воювали тощо. Усе це виправдовувало саму форму існування Січі, яка ставала опорою та захисником християнського світу від тиску мусульман. Водночас у походах козаки захоплювали здобич і полонених, яких за традицією тих часів продавали як невільників або отримували за них викуп.
3. Наведіть факти, які свідчать, що морські й суходільні походи козаків завдавали шкоди Кримському ханству та Османській імперії.
У 1602 р. козаки на 30 чайках і декількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот. Уже в 1606 р. запорожці здобули Варну — найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка вважалася неприступною. Наступного року козаки-запорожці на чолі з П. КонашевичемСагайдачним розбили турецьку флотилію під Очаковом.
У 1608 р. козаки вирушили в суходільний похід на Кримське ханство, зруйнували й спалили Перекоп, а через рік на 16 чайках напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Аккерман (зараз Білгород-Дністровський).
У 1613 р. запорожці здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер. Наступного року козацька флотилія із 40 чайок, очолювана П. Конашевичем Сагайдачним, подолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Вони штурмом узяли Синоп і спалили весь турецький флот, що стояв у гавані.
У 1615 р. козацька флотилія з 80 чайок рушила на Стамбул. Зійшовши на берег між двома столичними портами, козаки спустошили й спалили все довкола.
Нарешті в 1616 р. П. Конашевич-Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа та взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу (нині Феодосія), що була головним невільницьким ринком регіону, і визволили полонених.
4. Яку роль відіграло українське козацтво в польсько-московській війні 1617—1618 рр.?
Завдяки успішним діям у морських походах козаки запорожці уславилися як непереможні воїни. Під час польсько-московської війни 1617—1618 рр. 20-тисячне козацьке військо, очолюване гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, на прохання короля Жигмунта III попрямувало до Москви. Воно мало допомогти королевичу Владиславу, який рушив туди походом й опинився у складній ситуації. Умовами участі козаків у поході П. Конашевич Сагайдачний визначив припинення утисків православних, збільшення кількості реєстрового козацького війська, розширення підвладної козакам території, що мала адміністративну та судову автономію. Король Жигмунт III пообіцяв виконати ці умови.
5. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?
Блискуче уникнувши оточення, П. Конашевич-Сагайдачний привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася велика Турецько-Татарська армія, очолювана Османом II (її кількість за різними джерелами визначали від 150 до 300 тис. осіб). Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. осіб становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки таланту П. Конашевича-Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.
Блискуче уникнувши оточення, П. Конашевич-Сагайдачний привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася велика Турецько-татарська армія, очолювана Османом II (її кількість за різними джерелами визначали від 150 до 300 тис. осіб). Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. осіб становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки таланту П. Конашевича-Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter