ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2021
01.09.2021,
8 Клас / Історія України,
119 656,
3
Розділ II. Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)
§ 9. Поява українського козацтва та перших Січей
Запитання та завдання2. Які існують версії виникнення українського козацтва?
З часом з’явилась низка версій, що пояснюють походження козацтва:
- «хозарська» — порівнює козаків з стародавніми народами степу «козарами», або хозарами;
- «чорно-клобуцька» — козаки – нащадки «чорних клобуків» — тюркського племені, яке у давньоруські часи жило вздовж річки Рось;
- «черкаська» — козаки прийшли в Подніпров’я з Тмутаракані і походили від черкесів (черкасів);
- «татарська» — козацький родовід походить від татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття татарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства — козацтво;
- «автохтонна» — доводить, що козацтво є логічним продовженням вічових традиційних громад Київської Русі, які трансформувалися у військово-службові формування;
- «болохівська» — пов’язує козаччину з існуванням у давньоруських автономних громадах так званих болохівців, які після встановлення монгольського іга добровільно прийняли протекторат Орди і вийшли з-під влади місцевих князів;
- «бродницька» — доводить генетичний зв’язок козацтва зі слов’янським степовим населенням часів Київської Русі — «бродниками», які жили по Дунаю;
- «уходницька» — пов’язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю;
- «захисна» — пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі;
- «соціальна» — факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного факторів, які штовхали населення до масових втеч на вільні землі.
Ситуація, що склалася наприкінці XV — у XVI ст. на просторах «Дикого Поля», стала основною передумовою виникнення українського козацтва. Природні багатства цих територій за дніпровськими порогами приваблювали населення з обох боків кордону. Сюди вирушали ватаги охочих займатися степовими промислами — мисливством, бджільництвом, рибальством. На українських землях їх називали уходниками. Представників різних станів, що опинялися в їхньому складі, об’єднувало те, що в межах визначеного правовими нормами суспільства вони почували себе незручно. Життя, сповнене небезпек і можливостей швидко збагатитися, приваблювало їх більше. Ватаги уходників стали одним із витоків формування українського козацтва.
4. Як постали перші козацькі Січі?
На місцях промислів уходники влаштовували тимчасові оселі для збереження своєї продукції та захисту від нападників. Поселення, побудовані з деревини, вони називали «острогами», «городками», «станами», а з першої половини 80-х рр. XVI ст., коли поселення почали обносити дерев’яними укріпленнями, — «засіками». Поступово за ними закріпилася назва «Січі».
5. Чим уславився Д. Вишневецький?
Дмитро Вишневецький — волинський православний магнат, один із перших відомих ватажків українського козацтва, з особою якого пов’язують початок його організації. На початку 50-х рр. XVI ст. він обіймав посаду черкаського й канівського старости та організував відсіч кримськотатарським наїздам на ці землі. У 1555—1556 рр. під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця збудували замок-«городок», у гарнізоні якого були козаки й представники військово-службового люду. На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острів Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Після відмови перейти на турецьку службу його стратили. Існує думка, що Д. Вишневецький став прообразом героя народної думи «Пісня про Байду».
6. Що було характерно для системи цінностей, життя й побуту українських козаків?
У козацькій спільноті сформувалася своя система цінностей. Провідними принципами їхнього співіснування стали рівність, особиста свобода, відданість груповим інтересам і відчайдушна хоробрість.
Умови життя козаків, які склалися в степах «Дикого Поля», були суворими, вимагали фізичної витривалості, здатності переносити холод і спеку, негаразди воєнного життя. Жили козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету та вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків виготовлявся з домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі штани (шаровари), сорочки, поверх яких надягали довгі каптани, що підперізували поясом. Взуттям слугували чоботи, а головним убором — висока шапка («кучма»).
Козацька їжа була простою, але поживною. Козаки готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, вживали смажену дичину та в’ялену рибу. Воєнні походи козаків поєднувалися із заняттям різними промислами, лагодженням зброї та спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. У вільний час козаки полюбляли співати, грати на кобзі й танцювати.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter