ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2021
01.09.2021,
8 Клас / Історія України,
118 854,
3
§ 19. Воєнно-політичні події 1654—1657 рр.
Запитання та завдання2. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр. Якими були їхні підсумки дляУкраїнської козацької держави?
У січні 1654 р. уряд Речі Посполитої, дізнавшись про події в Переяславі, готувався до нової великої війни з Московією.
У лютому-березні 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля та Брацлавщину й спустошило 20 містечок.
На вимогу царя в травні 1654 р. Б. Хмельницький направив туди 18-тисячне козацьке військо, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотаренком. До кінця 1654 р. південь Білорусії та всю Смоленщину було захоплено московськими військами.
У жовтні-листопаді 1654 р. 30-тисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом С. Потоцьким вступило на Поділля. Воно діяло з надзвичайною жорстокістю, безжально знищуючи мирне населення.
13 січня 1655 р. до нього приєдналися 10—12 тис. вояків воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман із 40—42-тисячною козацько-московською армією вирушив до Умані.
Вирішальна битва відбулася 19—21 січня 1655 р. неподалік села Охматів. Противники билися посеред поля в лютий мороз, обидві сторони втратили до 30 тис. осіб (битва отримала назву Дрижипольська). Ніхто з них не здобув переваги, але й не мав сил продовжувати воєнну кампанію. Просування польсько-татарського війська в глиб українських земель було зупинено.
Б. Хмельницький вирішив скористатися сприятливою ситуацією та звільнити з-під польської влади західноукраїнські землі. 19 вересня 1655 р. українсько-московська армія взяла в облогу Львів. Пізніше вона захопила Ярослав, Люблін, Яворів, Янів та інші міста, вийшовши подекуди до Вісли і за Сян. Однак це не сподобалося шведському королю, який вимагав від Б. Хмельницького зняти облогу зі Львова й відступити до Гетьманщини. До того ж гетьман дізнався, що кримський хан Мехмед IV Герай, порушивши заборону турецького султана, разом з ордою вдерся на українські землі та просувається до Львова.
У цій ситуації наприкінці жовтня Б. Хмельницький наказав своєму війську відступати. Напередодні він зустрівся з послом польського короля й заявив про готовність укласти мир і надати допомогу в боротьбі з противниками. В обмін на це гетьман пропонував Речі Посполитій відмовитися від претензій на володіння «всім Руським князівством» та визнати входження до нього західноукраїнських земель, хоча, на думку гетьмана, польська шляхта на це ніколи не погодиться, а козаки не відмовляться від своїх умов.
3. Чому Б. Хмельницький вважав укладення Віленського перемир’я порушенням Московською державою «Березневихстатей» 1654 р.?
Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило гетьмана та старшину. В укладенні Віленського перемир’я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. Б. Хмельницький активізував зусилля з укладення військово-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства.
5. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 — у 1657 р.?
Наприкінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький без відома Московії вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом А. Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб. Трансільванський князь швидким маршем пройшов Галичиною. Під Перемишлем до нього приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на зустріч з армією шведського короля, щоб далі діяти разом. Після об’єднання військ за наполяганням Карла X Густава було вирішено завдати рішучого удару Речі Посполитій. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 19 червня 1657 р. місто було здобуто.
Однак незабаром становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу Данії на Швецію Карл X Густав змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дєрдь II Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і здався.
До козаків А. Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди царя. До того ж серед козацтва поширювалися чутки, що Б. Хмельницький тяжко хворий і доживає останні дні. А. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому. Поразка спільного походу трансільванських і козацьких військ до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана. 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер.
6. Колективне обговорення. Охарактеризуйте історичне значення діяльності Б. Хмельницького.
Б. Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших історичних постатей. Незважаючи на всі його прорахунки та помилки, значення діяльності гетьмана важко переоцінити. Він був єдиним в українській історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність. Гетьман Б. Хмельницький очолив Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст., яка стала ключовою подією історії України цього періоду. Він показав себе визначним полководцем, створив боєздатну національну армію, яка на рівних боролася з могутньою армією Речі Посполитої. В умовах розгортання визвольної боротьби Б. Хмельницький висунув програму, кінцевою метою якої було створення окремої Української козацької держави. Це спонукало всі патріотичні сили об’єднатися. Завдяки гнучкій політиці Б. Хмельницького Гетьманщина змогла подолати чимало соціальних заворушень і вистояти у вирі громадянської війни. Однак складна історична ситуація та прорахунки гетьмана перешкодили йому втілити в життя свою програму створення українським народом власної держави в етнічних межах його проживання. Гетьман організував дипломатичну службу, яка сприяла досягненню визнання Української козацької держави у світі. Сучасники вважали Б. Хмельницького одним із найкращих тогочасних дипломатів. Він уміло керував зовнішньою політикою Гетьманщини, знаходячи союзників для продовження боротьби й нейтралізуючи дії противників.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter