ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Слоньовська О.В.] 2021

Діалог із текстом
1. З якою метою автор точно вказує час, коли відбуваються події у творі?
Щоб ще раз показати, як до чого призводить повна безправність кріпаків і безмежна влада поміщиків, як важко здобувається воля. І те, що віковічна неволя вбиває в душах козацьких нащадків останні пориви до волі й справедливості.
2. Чому найжорстокіші каральні заходи царського уряду не могли зупинити потік утікачів з України? Як про це сказано в тексті?
То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він йшов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров’ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги... Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю. Але й там, далеко від рідних осель, настигала його панська рука.
3. Що ви можете сказати про тему та ідею повісті М. Коцюбинського "Дорогою ціною"?
Тема. Зображення щирого кохання двох вільних духом людей; боротьба українського народу проти кріпацтва; непереможне прагнення селян-кріпаків до вільного життя.
Ідея. Оспівування волелюбності українського народу, утвердження непримиренності інтересів багатих і бідних, заклик здобувати волю, хоча б і дорогою ціною; уславлення невмирущості кохання.
4. Чому, на вашу думку, український письменник початку XX століття вирішив написати художній твір про те, що потяг до волі в представників нашого народу не згасав ніколи?
Бо український народ схожий на дикого тура. Його запрягли у ярмо, але не скорили. Українці з сивої давнини були вільними, виборювали свободу та незалежність.
5. Про що вели розмову Остап-утікач та Соломія?
Тікаєш... покидаєш мене... І отеє я лишуся сама з тим осоружним 6 чоловіком.. Ні, тікай, тікай, Остапе... Коли б ти знав, що робиться у горницях: пан біта по хаті, мов скажений. "Бунтар, - кричить, - гайдамака! Він мені людей баламутить!.." Покликав осавулу: "Веди мені зараз Остапа Мандрику... З живого шкуру здеру, чисто оббілую... Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню... В некрути, - каже, - оддам..."
Остап не дивився панові у зуби, завжди при нагоді протестував, Цього разу дуже задів за живе, тому пан вирішив покарати Остапа.
6. Чому Соломія вирішила перевезти Остапа човном?
Дівчина, можливо, хотіла розтягнути хвилину прощання. Або навіть тут оберігала свого Остапа: Я тебе духом перехоплю човном на той бік, а там чагарником, полем - та й вийдеш на шлях. Так безпечніше буде.
7. Про що думав Остап, добираючись навпростець до Чорного шляху?
Що він, його родина були все життя панською худобою, а колись його дід ходив у Січ., про, що пан не зміг би розлучити Остапа із Соломією, якби вони були вільні. Уявляв себе вільним козаком із шаблею. Козаки вклоняються йому, пускають із копита коні, кидаються у Дунай, перепливають його, а далі мчаться - Остап попереду - через луки й поля до них у село, в Уманщину...
8. Із якої причини парубок-утікач спочатку не зрадів появі ще одного подорожнього? Чого остерігався Остап?
Що на Січі не можна було тримати жінку, куди подіне Соломію.
9. Де і як провели перший день Остап і Соломія? Чому вдень їм подорожувати було небезпечно?
Остап із Соломією звернули з шляху на поле і незабаром знайшли те, чого їм було треба. Тут, у кориті висхлого бурчака, облямованого по високих берегах червоним польовим маком, було безпечніше, ба навіть і деякі вигоди трапились їм: вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою, а далі течійкою шилось по закрутах рівчака. Тут вони порішили спочити. Вдень подорожувати було небезпечно, бо втікачів ловили: чоловік та жінка, тому преховувалися.
10. Що сталося під час переправи через Дунай?
Під час переправи на втікачів натрапили москалі, і почали ловити. Соломії та Остапові вдалося втекти, сісти на пліт, але Остав вирішив попрощатися з кріпаччиною, що було необачливо. Хлопець на повні груди крикнув, крик почув москаль, постріл-Остапа поранено.
Стисла відповідь за підручником: На березі зробився заколот. Всі товпились коло човнів, кожний хотів скоріш зайняти місце, примостити свої клунки. Дідові Овсієві нелегко давалося зробити лад і спокій. Раптом зовсім зблизька форкнула коняка. Усі оторопіли... Якийсь здоровенний москаль ухопив Соломію впоперек і поволік, але Остап насів на нього ззаду і визволив Соломію. А човни тим часом тікали. Вода кипіла під веслами, човни тремтіли й скакали на воді, як живі... Що далі було - ні Остап, ні Соломія не могли добре пригадати. Вони лиш пам’ятали, що бігли на одчай, через комиші, через воду, в безпросвітній темряві.
Врешті щось перепинило їм дорогу, і вони попадали....Інколи над берегом
Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки. За Прутом була Туреччина... Остап із Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і глибоко осів у воду. Коли Соломія примостилася на плоті, Остап одіпхнув од берега і тоді скочив.Та се дурниця: вони були за кордоном. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості сильне обурення стрепенуло його істоту, він затис кулак і погрозив на той бік річки. - Бодай ти запалася, триклята країно, з твоїми порядками!.. - закляв він. Одночасно на тому березі почулася кінська ступа. - Хто там?.. - кинув у пітьму кордонний козак і бахнув наосліп із рушниці. - Ой! - скрикнув Остап, ухопившись за груди і захитався. - Нічаво-о!.. Коли не влучив, тікай собі з Богом! - добродушно промовив козак і подався далі.
11. Як ви розцінюєте той факт, що Остап і Соломія не полишили думки перебратися на турецький берег? Як саме вони вирішили втілити задум у життя? Чи було це безпечною затією? Чому?
Воля була головною метою. Треба було надати Остапові допомогу, а тоді йти до мети. Але потрібні були люди та гроші. Тому Соломія вирішує йти шукати допомогу. Це було небезпечно, бо втікачів могли повернути, це була інша країна, а вони не знали мови, та й звичаїв цього народу. Але бажання бути вільними взяло верх.
12. З якими тваринами і чому саме з ними порівнює М. Коцюбинський закріпачений український народ?
З диким туром. Бо сильна вольова, грізна тварина, може терпіти, але недовго.
13. Яку мрію виношував Остап-утікач? Як ви вважаєте, чи міг він стати справжнім запорожцем? Поясніть свої висновки.
Остап хотів стати запорожцем, ватажком. За Дунаєм - Січ. Басують під козацтвом коні, мов змії ті, повигинали шиї... Козацтво - як мак... Жупан червоний, вус чорний, довгий, при боці шаблюка. Попереду - Остап. Козаки вклоняються йому, пускають із копита коні, кидаються у Дунай, перепливають його, а далі мчаться - Остап попереду - через луки й поля до них у село, в Уманщину... У хлопця був норовистий характер, сміливості було не займати, душа горіла за волею, серце билося, як у вепра. Цих ознак досить, щоб потрапити на Січ. А мудрість, досвід козацького діла прийшли б з часом. Головне - гаряча голова за свободу.
14. У якому образі в досвітніх сутінках перед Мандрикою постала Соломія? Як вона пояснила Остапові своє рішення тікати з рідного краю разом із ним?
Соломія постала в образі подорожнього. На шляху було небезпечно. Остап зміркував, що пан, дізнавшись, міг послати за ним навздогін. Але тільки Остап звернув із дороги, як йому причулося, щось немов гукає. Він озирнувся: прискорюючи ходу, подорожній махав на нього рукою, бажаючи, очевидячки, спинити його... Коли той наблизився і привітався до нього, Остап із несподіванки скрикнув: - Соломіє!.. Чи ти здуріла? Дівчина, провівши коханого, зрозуміла, що " все мені гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне.. Навкруги Січі скрізь слободи, а в тих слободах живуть наші люди з жінками, з дітьми". Соломія хотіла бути щасливою та вільною.
15. Доведіть, що навіть невимовно страждаючи через втрату волосся (обстригання коси в ті часи вважалося ганьбою для її власниці, й подібний засіб приниження громада використовувала дуже рідко, здебільшого як кару для гулящої жінки), Соломія виявила себе як сильна духом людина, передбачлива і кмітлива.
Соломія перша зрозуміла, що треба позбавитися довгого волосся, бо воно наражає на небезпеку. Хоч і ком приступив до горла, але вона мужньо все стерпіла за ради майбутнього та небезпеки. -Хто буде шукати двох парубків?
16. Якою є авторська позиція щодо втікачів із панської неволі на початку твору і в момент очікування перевозу через Дунай?
Автор разом з героями переживає всі моменти. Він на боці своїх втікачів. Ми бачимо симпатію та переживання, співчуття до кожного з них у будь - яких обставина. Але більш хвилюючим відчувається настрій автора, коли Остап, Соломія потрапляють у небезпеку під час переправи. Автор підбирає такі художні засоби, які повністю відтворюють картину переправи під час холодної погоди, напруження, щоб не побачили прикордонники, щоб герої встигли сісти у човен, рятування Соломії.
17. Як урятувалися від погоні прикордонників Остап і Соломія?
Якийсь здоровенний москаль ухопив Соломію впоперек і поволік, але Остап насів на нього ззаду і визволив Соломію. Вони лиш пам’ятали, що бігли на одчай, через комиші, через воду, в безпросвітній темряві. Врешті щось перепинило їм дорогу, і вони попадали... Вони ледве вилізли з глибокого провалля і опинилися на спаленій сонцем сірій полонині... Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки. За Прутом була Туреччина..
18. Який вихід для досягнення мети своєї втечі знайшли Остап і Соломія? Про що свідчили їхні дії?
Закохані знайшли вихід-перетнути кордом на плоті. Остап із Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і глибоко осів у воду. Коли Соломія примостилася на плоті, Остап одіпхнув од берега і тоді скочив. Якийсь час плили вони в тумані, одірвані од землі й безпомічні. На превелику силу вдалося врешті наблизитись до берега. Остап придержав пліт - і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі. Вода зараз підхопила пліт і понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту. Та се дурниця: вони були за кордоном.
19. За допомогою яких художніх засобів М. Коцюбинському вдалося передати високу напругу очікування гуртом утікачів перевозу на турецький берег?
Реалістичні картини природи доповнюються імпресіоністичними барвами, звуками, запахами. Багатство і розкіш навколишньої природи на початку твору поступово скорочуються і невдовзі переважають червоно-чорні кольори, що психологічно відтіняють стан героїв.
Морок, осінню ніч, води Дунаю автор змальовує чорними фарбами; туман, осінні хмари, мряку - сірими;
20. Пригадайте з історії, хто з російських царів запровадив в Україні кріпосне право. Коли це сталося?
14 травня 1783 року указом російської імператриці Катерини II закріпачено селян Лівобережжя та Слобожанщини.
Протягом наступних років близько 5% селян Гетьманщини і Слобожанщини разом із родинами та майном втекли у степи південної України, де кріпацтво було запроваджене указом імператора Павла І 12 грудня 1796 року.
21. Які трагічні для України події передували запровадженню кріпацтва?
Захоплення українських земель Польщею, Литвою, Московією.
22. Знайдіть в інтернеті інформацію про плавні Дніпра й Дунаю, їхній рослинний і тваринний світ, а також територіальні розміри цих заплав у XIX столітті.
Дніпровські плавні - заболочені ділянки Дніпра (плавні), де русло річки розбивається на рукави, таким чином розділяючи заплавні острови. У широкому розумінні, Дніпровські плавні - це плавні, що зустрічаються по всій течії Дніпра. У вузькому розумінні, але поширенішому, це плавні, які збігаються з розташуванням Великого Лугу, що тепер затоплені Каховським водосховщем.
На території України пониззя Дунаю відзначається своїм біологічним різноманіттям та багатством природи. Його унікальність і своєрідність пов’язані з розташованими тут Кілійською дельтою, наймолодшою і найдинамічнішою ділянкою однієї з найбільших у світі дельт, дунайської, а також великими прісноводними водоймами - лиманами. Внаслідок цього тут переважють величезні водно-болотні угіддя, представлені очеретяними плавнями, вкритими мережею проток, каналів, з численними озерами. На відносно невеликій за площею територією є ділянки заплавних лісів, луків, солончаків, пісків, залишки степів. Тому активна охорона природних комплексів Придунайського регіону -один з пріоритетів заповідної справи в Україні. Загальна площа дельти Дунаю складає біля 5640 кв км, в тому числі 1200 кв км припадає на українську частину. Дунайский біосферний заповідник, площею 46402,9 га, займає її приморську зону. До складу біосферного заповідника ввійшли: вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю (нижче м. Вилкове) - заповідна, буферна зони та зона антропогенних ландшафтів; жебріянська гряда - зона антропогенних ландшафтів; стенцівсько-жебріянські плавні - зона регульованного заповідного режиму; русловий острів Єрмаков - буферна зона та зона антропогенних ландшафтів; територія прилеглого недіючого рибного господарства - зона антропогенних ландшафтів.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 103 104 105 106 107 108 109 110 111 ... 148

ГДЗ українська література 2021 Слоньовська Підручник 8 клас Літера