ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.] 2021
13.01.2022,
8 Клас / Українська література,
26 386,
0
Леся Українка
Сторінка 48-49
1. Упродовж життя Леся Українка керувалася правиломГ щоб не плакать, я сміялась.
2. Пташині пісні («Давня весна») прилинули до ліричної героїні разом із
Б вітром.
3. У вірші «Хотіла б я піснею стати...» поєднано філософську лірику з
Б пейзажною.
4. Розкажіть цікаві факти із життя Лесі Українки, згадавши про мужність і силу духу поетеси.
У січні 1881 р., на Водохреща, десятирічна Леся пішла на річку подивитися, як святять воду. Так захопилася дійством, що не помічала ні холоду, ні промоченого взуття. У результаті захворіла на страшну, тоді невиліковну й нестерпну хворобу туберкульоз кісток.
Батьки всіляко намагалися врятувати доньку: возили оперувати до Німеччини, лікували на найкращих курортах світу, проте здоров’я поліпшувалося ненадовго. Лесі доводилося місяцями, а то й роками нерухомо лежати в гіпсі. Коли недуга скувала й руку, дівчина втратила змогу грати на улюбленому фортепіано. Це стало для неї тяжким ударом, адже мала особливий хист до музики. Вишивати ж продовжувала навіть після цього, пришпилюючи полотно до пов’язки на руці.
Попри все, хвороба не зламала дівчину, тільки загартувала характер.
5. До якого виду лірики належить поезія «Давня весна»?
Вид лірики — пейзажна.
6. Знайдіть приклади персоніфікації у вірші «Давня весна». Чому для зображення приходу весни авторка використовує саме цей художній засіб?
Приклади персоніфікації: «весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «Все ожило, усе загомоніло , …Співало все, сміялось…», «весна… дарунки всім несе», «весна… дару не придбала», «весна… забула (не забула)», «заглянули від яблуні гілки», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук… прислав», «душа не забуде», «весна дала».
На мою думку, читач легко помітить, що самотність — основний мотив другої частини цієї поезії. Але раптом — несподіваний подарунок одинокій дівчині від весни-чарівниці. Зелене листя й білі пелюстки яблуні, тихий вітер, щебетання пташок, далекий відгук із гаю завітали до «тісної хатини» хворої. Весна, як турботлива мама, наче відчула її самотність і лагідно огортає своїм теплом і повертає до життя зневірену душу героїні.
7. Чи збігаються барви й динаміка приходу весни, що виникли у вашій уяві під час читання вірша «Давня весна», із зображеним на ілюстрації? П. Балла «Стояла я і слухала весну». 1980р.
Під час читання вірша «Давня весна» у моїй уяві виникли барви, які досить вдало відтворені на репродукції картині П. Балла «Стояла я і слухала весну» (1980 р.). Червоний колір передає відчуття тривоги, загостреного бажання, а синій — ніжного задоволення. Білі кучеряві хмари у весняному небі, розквітлі дерева, освітлена сонячним промінням земля, уся динаміка приходу весни зачаровує красою, дарує надію, примушує забути біль, кличе до повнокровного життя.
8. Доведіть, що мрія є одним із мотивів поезії «Хотіла б я піснею стати...».
На мою думку, мрія є одним із основних мотивів цієї поезії.
Охоплена радісними емоціями, що їх подарувала весна, лірична героїня понад усе бажає пережити чарівне перетворення на пісню, яке б дозволило подолати хворе тіло й поринути у весняну стихію і «…вільно по світі літати, …аж під яснії зорі / Полинути співом дзвінким». Її ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Душу переповнює бажання допомагати людям у горі й радіти з ними у радості.
Ця мрія, що прилетіла на крилах весни, живить її душу, підтримує, змушує щоразу, навіть у майже безнадійній ситуації, боротися за життя.
9. Якщо вірш не має назви, то нею традиційно стає перший рядок. Доберіть свою назву до вірша «Хотіла б я піснею стати…».
Моя душа — крилата пісня.
10. Визначте у вірші «Хотіла б я піснею стати…» слова, що позначають кольори й звуки. Поміркуйте, як вони впливають на настрій цієї поезії. Перемалюйте в зошит таблицю та заповніть її.
Слова у вірші «Хотіла б я піснею стати...», що позначають кольори — хвилину ясну, хвилі прозорі, ясніші, яснії зорі; звуки — піснею, вітер розносив луну, співом дзвінким, упасти, лунали, гучніші, море гучне.
Зорові образи — зорі, вітер, море, хвилі.
Слухові образи — луна вітру, спів, звук прибою.
Ці образи допомагають передати піднесений настрій ліричної героїні, яка бажає стати піснею, що залунала б на весь світ.
11. Якби вам довелося написати музику до вірша Лесі Українки «Давня весна», то якими були б її темп і настрій? Які б музичні інструменти ви використали? У якому місці й чому відбулася б зміна в темпі та настрої пісні?
Поезія «Давня весна» вперше була надрукована в циклі віршів «Мелодії» збірки «Думи і мрії». Лірична героїня цього твору пригадує, як колись прихід весни позбавив її почуття самотності, приніс розраду, розбудив мрії.
Думаю, що до цієї поезії легко написати вишукану мелодію: на початку темп і настрій веселий, мажорний. Із рядка: «А я лежала хвора й самотна» несподівано його обриває сумовитий мінор; у 4 6 строфах на зміну йому знову приходить і щодалі наростає радісна й життєствердна інтонація.
Змалку захопившись музикою, Леся Українка навчилася грати на фортепіано. «Мені часом здається,— зізнавалася вона,— що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт…».
Тому саме фортепіано я б використав для виконання написаної музики.
12. Складіть невеликий опис (5-7 речень) за репродукцією картини В. Лопати «Жінка» (с. 47), використавши цитату з вірша Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати…».
В описі за репродукцією картини «Жінка» Василя Івановича Лопати, заслуженого художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка (1993), лауреата Міжнародної премії з екслібрису (Англія), можна використати у якості цитати такі слова: «Хотіла б я піснею стати / У сюю хвилину ясну..».
У центрі картини — постать прекрасної жінки серед розкішної української природи. Вона — українка, на її голові вінок, сплетений із весняних квітів. Жінка зосереджена на своїй мрії. Мабуть, їй хочеться стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, «щастя… таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter