ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Слоньовська О.В.] 2021
04.09.2022,
8 Клас / Українська література,
9 710,
1
Іван Карпенко-Карий (1845—1907)
Діалог із текстом1. Назвіть справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого. Чому митець обрав собі саме такий псевдонім?
Справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого - Іван Карпович Тобілевич. Історія псевдоніма: Івана від імені батька та прізвища козака Гната Карого з драми Тараса Шевченка "Назар Стодоля".
2. Який вплив на майбутнього драматурга в роки його юності справив Марко Кропивницький?
Знаковою в житті юнака стала зустріч у 1863 році з Марком Кропивницьким. Іван Тобілевич влився в гурток самодіяльних акторів, уперше спробував себе в театральній ролі. У душі юнака прокинулася любов до сцени. Кропивницький привів у театр, надихнув на творчість.
3. Чому Івана Карпенка-Карого називають батьком української комедії?
Бо він є започатківцем комедії. Найглибший слід Іван Карпенко-Карий залишив не як актор, а як драматург. Його комедії "Сто тисяч" і "Хазяїн" досі не сходять з української сцени. У комедії "Сто тисяч", до речі, автор п’єси дуже вдало зіграв роль Герасима Калитки. Також Іван Карпович написав першу українську історичну трагедію "Сава Чалий" про переродження щирого патріота й захисника України в її зрадника й ката.
4. Яку оцінку творчості Івана Карпенка-Карого дав Іван Франко?
"Ким був Карпенко-Карий для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се зрозуміє кожен, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література". Цією фразою все сказано.
5. Театральна публіка в часи становлення театру корифеїв дуже часто мала низьку культуру поведінки. Софія Тобілевич, друга дружина Івана Карпенка-Карого, згадувала: "Нам, акторам, страшенно докучали вигуки публіки на нашу адресу під час дії. Ті вигуки, правда, не мали нічого образливого для акторів, вони лише свідчили про зацікавлення глядачів подіями, що розгортались на їхніх очах. “Не вір... Дурить!” - гукав хто-небудь з гальорки артистці, щоб застерегти її від лиходія. “Закусюй, бо захмелієш!” - чулася знов порада з публіки". Чи зустрічаються і в наш час подібні глядачі? Як, на ваш погляд, треба поводитися в театрі?
Звичайно, у театрі потрібно себе вести відповідно, вже не кажу про дрес-код, тиша - основне правило під час вистави. Крім того, не можна говорити голосно, навість якщо не розпочалася вистава, їсти, вести телефонну розмову, а телефон треба вимикати або ставити на режим "тиші". Можливо, і є такі глядачі, що намагаються дати поради акторам, але мені не доводилося зустрічати, (розмову з телевізором та бабусею мала спостерігати, але то інша історія.)
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter