ГДЗ Мистецтво 9 клас. Підручник [Гайдамака О.В.] 2017

«Товариства незалежних», яке об’єднувало тамтешніх митців-авангардистів. Декому з представників тієї групи пощастило пожити в Європі, зокрема і в Парижі, звідки вони привозили в Одесу найновіші живописні ідеї і прищеплювали їх серед художників-однодумців.

З-поміж великої кількості художніх течій авангардизму яскраво виділяються абстракціонізм, кубізм, сюрреалізм, футуризм, експресіонізм та ін.

Активний пошук новітніх мовних засобів і технічних прийомів був зумовлений бажанням митців віднайти нові можливості для втілення внутрішнього світу сучасника, який або активно висловлює протест проти дійсності, що губить індивідуальність у техногенній цивілізації, або намагається захиститися від життєвих проблем за допомогою іронії, гротеску. Одні з них виражали загострений темпоритм новітньої доби, інші ж оспівували втрачену гармонію і красу, деякі прагнули віднайти душевну рівновагу, занурюючись у фантастичні віртуальні світи, а хтось не приховував жаху перед невідомим і втрати віри в майбутнє. Художні напрями течій, представники яких виступали за радикальне оновлення мови мистецтва, відмовившись від канонів попередніх епох, отримали назву авангардизм.

Кубізм — авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові.

Вже в роки виникнення з'явилися його теоретичні «обґрунтування» суб'єктивно-ідеалістичного порядку (А. Глез, Же. Метсенже, у ряді положень — Р. Аполлінер), що послужили основою для численних реакційних концепцій, реабілітовуючих занепадницькі явища буржуазного мистецтва. Численні і довільні спроби зв'язати кубізм з новітніми науково-технічними відкриттями (так, множинність точок зору на предмет нібито родинна сучасним фізичним представленням і т. д.).

Кубізм залучив таких художників, як Хуан Ґріс, Ф. Леже, і Р. Делане. Серед майстрів, що звертались до стилістики кубізму в інших країнах — голландець Лео Гестел, росіянка Любов Попова та інші. В творах останніх набував менш радикальних і руйнівних якостей.

Авангардизм — одна зі світонастанов модернізму, скерована на руйнування традиційних художніх законів, форм. Термін для означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм.

Авангард в сучасних умовах набув вигляду неоавангарду. Породжений недолугими стереотипами імітат-літератури періоду соцреалізму, він спромігся розкрити потворні, нежиттєздатні її аспекти, цілком очевидну творчу безплідність. У цьому напрямі епатажна функція представників «Бу-Ба-Бу», «ЛуГоСаду», «нової літератури» та ін. досягла своєї мети. Однак невдовзі перетворилася на словесну, зумисне заземлену звульгаризовану гру, яка привертає увагу своїми парадоксальними формами.

Важливим досягненням авангардистів стало своєрідне втілення в їхніх творах жаху, трагічності існування людини XX ст., її відчуженості, абсурдності буття, прибитості тоталітарно-бюрократичною системою, бездушною технічною цивілізацією. Цей аспект особливо характерний для живопису німецького експресіонізму, картин Пікассо («Ґерніка»), С. Далі («Передчуття громадянської війни»), притч Ф. Кафки і А. П. Платонова. романів Д. Г. Лоуренса.