ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2022

Запитання і завдання
2. Колективне обговорення. Охарактеризуйте особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянщини на початку XX ст.
У  суспільно-політичному житті Наддніпрянської України цього періоду існувало кілька основних напрямів: російський, єврейський, український і  польський. У російському напрямі консерватори виступали за збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, — за перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Польський напрям у цей період активної ролі в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України не відігравав. В українському напрямі у Наддніпрянщині на основі громадських рухів, що розвивалися раніше, почали формуватися нові течії: із громадського руху — ліберально-демократична, зі студентського — соціалістична і націоналістична течії. Усі вони в цей період долали стадію організаційного та ідейного становлення.
3. Які три течії існували в українському напрямі суспільно-політичного життя?
Ліберально-демократична, Соціалістична, Націоналістична.
4. Як відбувався розвиток соціалістичної течії українського напряму суспільно-політичного життя?
Першими з РУП вийшли прибічники самостійності України на чолі з М.  Міхновським, які в 1902 р. утворили Українську народну партію. Також від РУП відокремилися прибічники ідей народників (М.  Шаповал, М.  Залізняк та інші), які пізніше, у 1907 р., спробували створити українську есерівську партію соціалістів-революціонерів. Водночас до РУП приєдналася Українська соціалістична партія (1900 р.), що вела пропаганду ідей соціалізму серед робітників невеликих підприємств. Після цих перетворень партія остаточно визначилася як соціалістична. Це було закріплено в прийнятій 1903 р. програмі РУП, яка також висувала вимогу національно-культурної автономії України в межах Росії.
Протягом 1903  р. РУП зміцніла організаційно та збільшилася кількісно, її осередки з’явилися в  багатьох містах Наддніпрянщини. Розгортання діяльності партії занепокоїло владу. У 1903—1904  рр. більшість керівників РУП було заарештовано, або вони вимушено емігрували. Улітку 1904 р. на нелегальному з’їзді РУП, метою якого було відновити діяльність партії, спалахнула суперечка між прихильниками та противниками самостійності України. Останні, очолювані М. Меленевським, залишили з’їзд й утворили нову партію — Українську соціал-демократичну спілку (УСДС), яка наприкінці 1904 р. приєдналася до РСДРП.  Однак і після цього провідники РУП сперечалися про те, як поєднати боротьбу за соціалізм і національне визволення.
5. Яку роль у суспільно-політичному житті Наддніпрянщини відігравала ліберально-демократична течія українського напряму?
У 1903 р. представники поміркованого табору українських громадських діячів висунули проєкт програми Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО) (політичну платформу). Це був фактично план організації нової партії, яка виступала за проголошення автономії України та впровадження української мови в усіх сферах життя. Соціально-економічні питання в проєкті ігнорувалися. На з’їзді ЗУБО восени 1904 р. після тривалої дискусії було ухвалено програму партії та затверджено назву — Українська демократична партія (УДП). Серед лідерів партії були С.  Єфремов, Б.  Грінченко, В.  Чеховський та інші. Висунута УДП програма була досить радикальною. Однак через деякий час керівники партії, які не підтримували революційних змін, переробили її, надавши більш поміркованого вигляду. Це перетворило партію на бездіяльне в політичній площині об’єднання. У 1904 р. радикально налаштовані діячі відокремилися від УДП й утворили Українську радикальну партію (УРП). За програмовими цілями остання майже не відрізнялася від своєї попередниці. Проте налагодити серйозну партійну роботу УРП не змогла й обмежувалася широкою видавничою діяльністю.
6.  Робота в парах. Обговоріть і визначте, яким бачили майбутнє українських земель прибічники націоналістичної течії українського напряму.
Виразником прагнень прибічників українського націоналізму на початку XX ст. в Наддніпрянській Україні був М.  Міхновський. За змістом його погляди можна визначити як самостійницькі. Зокрема, у своїй брошурі «Самостійна Україна» він заявив, що є «одна-єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від Сяну аж по Кавказ». Одним із висновків М.  Міхновського було: «Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для українців…» У 1902 р., як уже зазначалося, М.  Міхновський та його однодумці (брати С.  та В.  Шемети, О.  Макаренко, І.  Бойко, М.  Базькевич та інші) утворили Українську народну партію (УНП), започаткувавши націоналістичну течію в українському русі. Проголосивши гасло «Україна для українців», основним засобом здобуття незалежності вони вважали збройне повстання. При цьому майбутню самостійну Україну члени УНП бачили лише соціалістичною.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 32

ГДЗ Підручник 2022 Історія України 9 клас Гісем Мартинюк Ранок