ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Заболотний В.В. Заболотна О.В] 2017

Бринять живою радістю ліси, як ранок спалахне на небокраї, як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси (В. Симоненко).

1. І досі не з’ясовано, кого насправді зображено на картині, чому ця жінка в жалобі й водночас усміхається. то хотів сказати людству цією роботою майстер.

2. Згодом з'явилися інші версії про те, що на картині не жінка, а чоловік, що Леонардо с творив автопортрет.

3. Кожний бачить у ній те, що йому близьке, що хвилює, болить.

1. Я ладен стати й грудкою земною, аби шуміла поруч десь ріка і небо голубіло наді мною (Д. Луценко).

(підрядні обставинні мети)

З якою метою?

2. Люблю весну, коли плюскочусь ріки, коли ридав од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей (В. Сосюра).

(підрядні означальні)

Яку?

3. А коли відлетять в далину журавлі і зів’яну десь квіткою в житах волошковою, та калина червона на мотилі моїй буде вічно співати українською мовою (Є. Лещук).

(підрядні обставинні часу)

Коли?

4. Як гарно, коли йде надворі дощ, а в хаті теплий дух снує духмяний (Г. Дудка).

(підрядні обставинні умови)

За якої умови?

1. Я радий, що встиг на маршрутку і що не запізнився на іспит.

2. Ми не знаємо, що хотів сказати автор, що хотів нам повідомити.

3. Я впевнений, що день буде гарний, сонце вдосталь нагріє повітря.

1. Шум дощу був такий спокійний і тихий, що зовсім не вірилося, що в таку ніч тисячі людей місять болото по грузьких дорогах (Гр. Тютюнник ).

(підрядне обставинне міри і ступеня дії, підрядне з'ясувальне)

Наскільки? У що?

2. Я ніколи не забуду тих важких часів, які випали па долю мого народу, коли я ще грався в ляльки (Ю. Збанацький).

(підрядне означальне, підрядне обставинне часу)

Яких? Коли?

3. Школа є доброю тільки тоді, коли вона усвідомила ті основні закони, якими живе народ (Л. Толстой).

(підрядне обставинне часу, підрядне означальне)

Коли? Які?

4. Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку і скелю крейсера, що видніє в сліпучій далечі (Олесь Гончар),

(підрядні означальні)

Якою? Якого?

5. Мене приніс на наш город лелека, що знов за мною прилетить здалека і вже навіки віднесе гуди, де книг крильми шумить бібліотека (Д. Павличко).

(підрядне означальне, підрядне обставинне місця)

Який?

СПР з неоднорідною підрядністю

1. Як тільки наступив вечір, попереду встали силуети гір, ніби вони виступали з блакиті самого небосхилу. (Олесь Гончар).

Коли? Як?

2. Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила маги для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко).

СПР з однорідною підрядністю

1. Ми працю любимо, що в творчість перейшла і музика палка, що ніжно серце тисне (М. Рильський).

Яку?

2. Напитай мені, брате, хату, щоб корінням росла з Дніпра і щоб вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Боровко).

3. Тепер чекай, коли насипиться літо і спогади у серці оживуть (І. Турчин).

СПР з послідовною підрядністю

1. Але правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без пуття, бо на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симоненко).

2. На твоєму людському шляху каміння, яке ти повинен прибрати, щоб тим, хто за тобою, було легше (В. Сухомлинський).

Яке? З якою метою? Кому?

1. Здавалося, що сніг йтиме весь день, що доріг зовсім не буде видно,

(підрядні з’ясувальні)

2. Мені подобається, коли соковиті яблука надають у траву, коли вони посміхаються з землі своїми червоними щічками.

(підрядні з’ясувальні)

3. Я довго їхав польовою дорогою, уздовж якої цвітуть сипі сокирки, які. здавалося, увібрали в себе колір літнього ясного неба.

(підрядні означальні)

4. У юності я регулярно влаштовував собі сповідь, що я зробив за місяць доброго, що нового я дізнався.

(підрядні означальні)

5. Земля відчуває своїм лоном, що скоро вже настане весна, що нарешті зійде почорнілий від бруду сніг.

(підрядні з’ясувальні)

6. Коли надходить темна ніч, ліси дзвенять німою тугою, що аж стає моторошно.

(підрядне обставинне часу, підрядне обставинне міри і ступеня)

Прошите яскравими зорями небо звисає так низько, що, коли б не скеля, яка його підпирає, воно спустилося б прямо на нас (А Дімаров).

Наскільки? За якої умови? Яка?

Береться мудрість не із заповітів

Якось тато сказав: «У житті і зустрічав чимало розумних людей, а от мудрі -траплялися не часто». Тоді я вперше замислився над тим, що поняття «розум» та «мудрість» дійсно різняться. Людина може щодня прочитувати кількасот сторінок щоб володіти кількома мовами тощо, але це не додасть їй мудрості, якщо вона не буде пропускати ці знання через душу, якщо не буде робити власних висновків. Щодня нам доводиться робити вибір, приймати рішення, які не завжди бувають правильними, але навчатись на власних помилках, а не закривати на них очі - це і є мудрість. Живучи серед людей, ми дуже часто когось засуджуємо за те, що не вписується у наше світосприйняття. Ми іноді навіть не замислюємося, що світ існує не лише таким, яким ми його бачимо. Він різнобарвний, можливо, іноді занадто строкатий, але, якщо комусь у ньому комфортно, якщо людина у ньому щаслива, ми повинні з повагою до цього поставитися. У цьому є мудрість.

1. Святослав уявив собі, що б сталося, якби раптом згас цей вогник і якби у нього не було при собі електричного ліхтарика.

(послідовна підрядність)

2. Ми зішли, що під пухким снігом, якщо розгребти його руками, можна знайти свіжі лісові квіти.

(послідовна підрядність)

3. Попереду, куди вела дорога, було дещо світліше. тому що за щільними хмарами виднілися відблиски безрадісного грудневого дня.

(неоднорідна підрядність)

4. Через вікно я побачив, як великий сірий птах сів на гілку клена у саду,

(одне підрядне речення, підрядне з’ясувальне)

Попелястий, мерехтіти, продзвенів, принесу, чекати, справедливий, дрижати, крислатий.

1. Мовили, що колись із цього каменя боги древлянської землі скинули в чорториї якогось київського заброду-священика, що хотів був їх віру замінити новою, ромейською (Р. Іванченко).

(послідовна підрядність)

Що? Якого?

2. Коли землероби обсіювались і наставало більше часу, коли проміння сонця припікало відчутніше і розвиток органічного життя йшов швидше, слов’яни справляли свято на честь Лада (Я. Головацький).

(однорідна підрядність)

Коли?

3. Гам, де річка перетинає давні кристалічні породи, над її стійким правим берегом височить велика кам'яна брила, що нагадує голову древнього рицаря, який вдивляється в блакить річки (Г. Скурлат).

(неоднорідна підрядність)

Де? Яка? Якого?

4. Отакого вечора, коли цвітуть садки і з кожного лунає знеможливе пташине щебетання, гостріше відчуваєш самого себе і все те, що тебе оточує (Є. Гуцало).

(неоднорідна підрядність)

Коли?

5. Тиша стояла така містка, що Дмитро почув, як б’ється його серце (Є. Гуцало).

Наскільки? Що?

Землероби: землероб - основа, земл - корінь, роб - корінь, е - сполучна голосна, и -закінчення.

Щебетання щебетанн - основа, щебет - корінь, анн - суфікс, я - закінчення.

1. Дідусь сказав. що батько прийде пізно, що він дороблятиме проект, який він розпочав минулого місяця.

Що?

Що? Який?

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне з підрядними з’ясувальними та підрядною означальною частинами, розповідне, неокличне.

Головне речення: дідусь сказав - просіє, двоскладне, повне, непоширене.

Підрядне речення: батько прийде пічно - просте, двоскладне, поширене, неускладнене, приєднується до головного сполучником що.

Підрядне речення: він дороблятиме проект - просте, двоскладне, поширене.

1. Коли (сполучник) пісні (іменник) мого (займенник) краю (іменник) пливуть (дієслово) у (прийменник) рідних (прикметник) голосах (іменник), мені (займенник) здається (дієслово, що (сполучник) збираю (дієслово) цілющі (іменник) трави (іменник) я (займенник) в (прийменник) лугах (іменник) (М. Рильський).

2. Звечора, коли всі люди були зайняті святом, запріг він свої волики й поскрипів полозками з села (І. Цюпа).

3. Якби я керував цим музеєм, я постарався б хоча б одну кімнату, в якій жив Михайло Михайлович, обставити точнісінько так, якою вона була в ті роки, коли гам жив письменник (Ю. Японський).

4. Дзвенять німою тугою ліси, коли їх ніч тремтлива обнімає і від очей у ревності ховає Принади їх первісної краси (В. Симоненко).

1. Ластівки літали понад самою землею, навіть хлопчаки їх не лякали.

(безсполучникове складне речення)

2. Ластівки літали понад самою землею - сповіщали про наближення дощу.

(просте речення)

3. Ластівки літали понад самою землею, дарма що шуліка висів у небі.

(складнопідрядне ч обставинним допустовим)

4. Ластівки літали понад самою землею, а з-за лісу насувала велетенська хмара.

(складносурядне речення)

1. Край дороги пишається стигла шипшина, а край лісу гордовито шелестить ясен.

(складносурядне речення)

2. Край дороги пишається стигла шипшина - стрічає з далекої дороги птахів.

(просте речення)

3. Край дороги пишається стигла шипшина, дарма що давно не було дощів.

(складнопідрядне з обставинним допустовий)

4. Край дороги пишається стигла шипшина. навіть холодні ранки її не лякають.

(безсполучникове складне речення)

1. Акації наповнювали повітря ніжним ароматом, який можна було відчути ще здалеку

2. Ми вирішили викликати таксі, оскільки боялися спізнитися на поїзд.

3. Оскільки всю дорогу я йшов дуже швидко, гроза наздогнала мене біля будинку.

4. Перед нами простелявся похмурий степ, над яким нависла величезна хмара.

5. Я тільки й думав про майбутній візит до лікаря, тому що боявся людей у білих халатах ще з дитинства.

6. Голосно загавкали собаки, що лежали під парканом ще хвилину тому зовсім спокійно.

1. Ми тоді працювали, коли ви витрішки продавали.

2. Ці речі дуже цінні для мене, тому тримаю їх за сімома замками.

Перекотиполе, авіалайнер, геополітика, Новоукраїнка. лікар-терапевт. інженер-механік, сон-трава, євшан-зілля, жук-рогач, екс-чемпіон, міні-спідниця, кисломолочний, машинобудівний, кисло-солодкий, хіміко-біологічний, західноукраїнський, атомно-молекулярний. всесвітньо-історичний. жовто-блакитний.