ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В.] 2017

1. В усьому СВІТІ тристороннім вуличним годинником можуть похвалитися лише Тернопіль і французьке містечко Ам'єн.

2. Розділене навпіл річкою, місто Барвінкове складається з двох частин — північної і південної.

3. У повоєнному сорок шостому році берестечківські майстри випускали вози, сани, кінську збрую, діжки, дерев'яні відра, столи, табуретки, дверні завіси, віконні ручки, светри, жіночі хустки, рукавички, вироби зі шкіри.

4. Довкола міста Дергачі розташовані села Ємці, Замірці, Семенівка, Лужок, Білаші.

5. Проблема датування й походження назви міста Мена приваблювала науковців і краєзнавців ще з другої половини XIX століття.

***

Прекрасна наша Україна, заквітчана така! Мабуть, магічну силу енергії одержуєш, коли подорожуєш такою прекрасною країною 3. Перебудуйте і запишіть кожне неускладнене речення, додавши елементи, що ускладнять його.

***

1. Любицьке — це даль полів широких, посмішки ставків блакитнооких, лагідне курликання в тумані, шум дерев, конвалії духмяні, літо й осінь, весни й сніговії, тиха пісня смутку і надії, цвітом зачарована природа, мов дівоча сонцесяйна врода. Ускладнене однорідними присудками, що виступають здебільшого у ролі іменників.

2. Наш старовинний герб —окраса міста, наш оберіг, стежина в товщу літ. Ускладнене однорідними присудками, що виступають здебільшого у ролі іменників.

3. Моя Полтаво, ти благословенна минулим і майбутнім у віках. .. Ускладнене звертанням, що не є членом речення.

4. В Сімферополі і Львові хай лунає рідне слово. Ускладнене однорідними обставинами, що вираженні іменниками. Спонукальне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однор. Обстав., за змістом однор. Обстав, стосуються слова лунає, виражені іменниками з прийменниками в давальному відмінку, непоширень пов'язані між собою сполучниковим зв'язком.

5. Особливий шарм у Чернівців — музика, застигла у камінці.... Ускладнене відокремленим означенням — дієприкметниковий зворот.

6. Але мене чарує і голубить м'якими голосними давній Львів. Ускладненне однорідними присудками, вираженими дієсловами

7. Тож їдьмо в Сватове частіше з усіх усюд, з усіх сторін. Ускладнене однорідними обставинами.

***

1. І дівча в телефонній будці, мов бджола у шматку бурштину.

2. Так тихо-тихо скрізь, мов перед образом Мадонни. - Мов виїхали звідси вже давно.

3. А сонях, з пошматованим обличчям, застиг, мов дід в полоні сивих дум. Ускладнене відокремленим означенням, додають деталей.

4. І сходить день, як пензель Піросмані. - як сонце на Сході.

5. Як сірничок, припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, пригас. Ускладнене відокремленим означенням та однорідніший присудками.

6. Табуни туманів розбрелися по селі й повдягалися над молодими житами, неначе соми на річковому дні. Ускладнене однорідними присудками.

7. Неначе бабок крильцята льняні, снують над плесом сонячні заграви.

***

1. Я так люблю приходити в цей ліс, залитий сонячним світлом, дієприкметниковий зворот, додавання деталей.

2. Мабуть, гуртуються в осінній вирій ластівки. Вставне слово, невпевненість

3. На круглих п'яльцях сивої зими січневий ранок вишив павутиння, біле і прозоре. Відокремлене означення, деталі

4.Уявляєш, ще пахне літом скошена трава. Вставне слово, активізація уваги співрозмовника

5. На диво, повдягалися літні тумани на духмяні вечірні покоси. Вставне слово ,емоційна оцінка

6. Розсипав дощик жмені намистин, блискучих, білих, дорогих. Однорідні означення.

Уточнення

7. Сизі роси, розсипані дощем, впали на отави. Ускладнене означенням, уточнення

8. Уяви собі, пахла тиша вечорова чебрецем.

Вставне слово, активізація уваги співрозмовника.

***

Діаманти росинок, споришева стежка, бузковий розмай, дзвінкий гірський потічок, сріблясте плесо, степи в шовках, акорди літнього дощу, яскраві намистинки суничок у траві, мереживо айстр, білопінне марево туману, неба легка парасолька, зимовий ескіз на вікні, намисто краплин, духмяна позолота, оркестри цвіркунів, грайливі бульбашки калюжі, квітчастий луг, світанків очі променисті, прозорий холод гір.

Мабуть, люблю я більше зимові ескізи на вікнах.

З насолодою слухаю цю живу музику, оркестр цвіркунів.

І ось почувся дзвінкий гірський потічок, стрімкий та швидкий.

II. Поясніть написання виділених слів. Назвіть правила вимови підкреслених слів.

Намистинки від слова намисто, мереживо — ере пишемо з е, білопінне — прикметник з іменником поєднані сполучним голосним О, марево — виключення з правила про суфікс ИВ, духмяна — виключення з правила про вживання апострофу перед я, після м. Ж наближається до ш, дз дають один звук, г уподібнюється до х, т уподібнюється до ч.

***

1. Вершкове небо струшує перини, чистенькі й білі.

2. Згорнула крила віхола дзвінка.

3. І ніч зимова чорним лабрадором вляглася на пухкенький килимок.

4. Просилася до хати заметіль.

5. Сніги поснули в полі табунами, змучені за час зими.

***

1. Ця яблуня пам'ятає все: і бабусині дбайливі руки, і запах її пиріжків із хати

2. У моїй пам'яті зринали приємні образи літньої пори: сонячне тепло, квітчасті луги, співи пташок.

3. Цього весняного дня привітати дідуся з ювілеєм прийшла вся наша родина: батько й мати, брат і я, тітка й дядько.

4. Та вже з першими весняними дощами почала оживати уся природа: і дерева, і кущі, і трави.

5. Вранішнє сонце своїми лагідними промінчиками поступово торкалося всієї землі: і річки, і лісу, і поля.

6. Листя осінніх дерев відсвічувало різними барвами: червоними, жовтими, помаранчевими, зеленими.

***

У дверях аудиторії стоїть староста, їхній друг і помічник.

Геніальний Тарас Шевченко, Кобзар, безмежно любив Дніпро й тому не випадково заповів поховати себе на Канівських схилах.

Зоре моя вечірня, зійди над горою.

Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду.

Треба пакуватись, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький.

Радика мама (тата в нього не було) була вчителька музики. Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя.