ГДЗ ДПА 9 клас. Українська мова. Збірник диктантів [Білецька О.] 2019
15.05.2019,
ДПА,
9 659,
2
99. Господар у полі
І далі пішли дні рівною довгою чередою, вкладаючись у місяці й роки. Які це були гарні, повні, округлі роки. Кожний схід сонця приносив працю, захід — відпочинок. Ростуть діти. Прибуває потроху землі. За хатою засадився новий садок, і молоденькі щепки щовесни вкриваються ніжним, усміхненим цвітом. Минуло п’ять років — і Корній господар; Корній з широкою бородою; Корній почесний чоловік у громаді.
Недільним ранком по весняній сівбі, коли підростає і починає хвилюватися жито і пшениця, Корній замість до церкви йде в поле. Для нього й тут повно Бога. Стань навколішки і молися. Сонце, величне і вічне, сонце поля і села, звелося з-за далеких обріїв і підноситься у височінь. Широкою твердою ходою йде Корній польовою доріжкою поміж ріллею, дивиться на повільні, ніби котячі, сіро-зелені хвилювання розлогих піль, слухає невтомні видзвони жартівливих сонячних птахів над собою, сильними мужицькими грудями вдихає міцне, кришталево-прозоре і пахуче повітря. Нема тут кінця; немає краю. Вітер, теплий і м’який, пливе і топче по ланах; білі хмаринки, ніби лілеї блакитного велетенського ставу, підбарвлені легко сонцем, пливуть і десь там западають за чорну стіну далекого дубового лісу.
175 слів
За У. Самчукам
ГДЗ 9 клас ДПА Українська мова Підручники і посібники Білецька 2019
І далі пішли дні рівною довгою чередою, вкладаючись у місяці й роки. Які це були гарні, повні, округлі роки. Кожний схід сонця приносив працю, захід — відпочинок. Ростуть діти. Прибуває потроху землі. За хатою засадився новий садок, і молоденькі щепки щовесни вкриваються ніжним, усміхненим цвітом. Минуло п’ять років — і Корній господар; Корній з широкою бородою; Корній почесний чоловік у громаді.
Недільним ранком по весняній сівбі, коли підростає і починає хвилюватися жито і пшениця, Корній замість до церкви йде в поле. Для нього й тут повно Бога. Стань навколішки і молися. Сонце, величне і вічне, сонце поля і села, звелося з-за далеких обріїв і підноситься у височінь. Широкою твердою ходою йде Корній польовою доріжкою поміж ріллею, дивиться на повільні, ніби котячі, сіро-зелені хвилювання розлогих піль, слухає невтомні видзвони жартівливих сонячних птахів над собою, сильними мужицькими грудями вдихає міцне, кришталево-прозоре і пахуче повітря. Нема тут кінця; немає краю. Вітер, теплий і м’який, пливе і топче по ланах; білі хмаринки, ніби лілеї блакитного велетенського ставу, підбарвлені легко сонцем, пливуть і десь там западають за чорну стіну далекого дубового лісу.
175 слів
За У. Самчукам
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter