ГДЗ ДПА 9 клас. Українська мова. Збірник диктантів [Білецька О.] 2019
15.05.2019,
ДПА,
9 659,
2
95. Янгольські хори
Гнали корів високо, у гори, на полонину. Гойдаючи злегка рудими боками, п’ялися по крутих стежках корови, за ними йшли сестри. Попереду молодша — Варвара, міцна, кремезна дівка, за нею Юстина, тонка, делікатна, у чорній одежі, як справжня черниця.
Ліс обгортав їх, холодний, сумний та мовчазний. На них насувалися чорні буки, повиті в жалобу тіней, сиві тумани з дна урвищ, росяні трави, холодні скелі. Над головами котилися хвилі холодного, чорного листу. Навіть сині дзвіночки сіяли холод на трави. Кам’яна стежка, мов тропа дикого звіра, сплітала петлі по боках гір, сюди й назад, все вище та й вище. Рябі мармурові пні буків злізали з дороги униз, немов западались, і вже стелили чорну корону аж під ногами. Цупке коріння спліталося у клубки й повзло по горах, немов гадюки.
Черниці йшли далі. З одного місця їм удалося побачити дно ями, малу церковцю і білі дімочки, де жили сестри. У церковці співали. Жіночі голоси, чисті, високі й сильні, мов янгольські хори, вели побожну пісню. Вона так дивно гучала вгорі під чорним склепінням.
Юстина стала. Уся тиха, просвітлена, слухала співи.
174 слів
За М Коцюбинським
ГДЗ 9 клас ДПА Українська мова Підручники і посібники Білецька 2019
Гнали корів високо, у гори, на полонину. Гойдаючи злегка рудими боками, п’ялися по крутих стежках корови, за ними йшли сестри. Попереду молодша — Варвара, міцна, кремезна дівка, за нею Юстина, тонка, делікатна, у чорній одежі, як справжня черниця.
Ліс обгортав їх, холодний, сумний та мовчазний. На них насувалися чорні буки, повиті в жалобу тіней, сиві тумани з дна урвищ, росяні трави, холодні скелі. Над головами котилися хвилі холодного, чорного листу. Навіть сині дзвіночки сіяли холод на трави. Кам’яна стежка, мов тропа дикого звіра, сплітала петлі по боках гір, сюди й назад, все вище та й вище. Рябі мармурові пні буків злізали з дороги униз, немов западались, і вже стелили чорну корону аж під ногами. Цупке коріння спліталося у клубки й повзло по горах, немов гадюки.
Черниці йшли далі. З одного місця їм удалося побачити дно ями, малу церковцю і білі дімочки, де жили сестри. У церковці співали. Жіночі голоси, чисті, високі й сильні, мов янгольські хори, вели побожну пісню. Вона так дивно гучала вгорі під чорним склепінням.
Юстина стала. Уся тиха, просвітлена, слухала співи.
174 слів
За М Коцюбинським
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter