ГДЗ ДПА 9 клас. Українська мова [Єременко О.В., Лупійчук А.В.] 2019

Здається, жодному з дайбозьких свят християнство не приділяло такої пильної уваги, як Купалові. У багатьох літописах та митрополичих посланнях суворо засуджувалися і піддавались анафемі “бісівські ігрища”. Тодішні церковні приписи забороняли відзначати “сатанинські дійства”.

Не одне століття висів дамоклів меч над одним із найпоетичніших обрядів, котрий дійшов, хоч і видозмінено, до нашого часу.

День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог — бог Сонця — був найшанованішим серед інших міфологічних свят. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл збігався з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця.

Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього “долучили” свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з’явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.

Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь як символ Сонця. Він мав горіти цілу ніч. Щоб підтримувати вогонь, парубки заздалегідь заготовляли хмиз.

Зібране відвозили на леваду, до річки чи до ставка, і складали в купки. Тут, власне, і відбувалося дійство.

Окрім купальського вогню, зі святом пов’язані найголовніші персонажі — власне Купало і Марена.

195 слів

За В. Скуратівським