ГДЗ Історія України 5 клас. Підручник [Власов В.С.] 2013

Ця вулиця достатньо молода. На початку 19 ст. Хрещатик став центральною вулицею Києва, вона виникла на місці колишнього Хрещатицького яру на межі, де закінчувалися земляні вали княжих часів і починалися приватні садиби Липок. Розбудовувати Хрещатик як вулицю почали від 30-40-х років 19 ст. У 70 - 80-ті роки 19 ст. на Хрещатику споруджували переважно триповерхові будинки з крамницями, приміщеннями для контор і банків тощо. Саме тоді Хрещатик став головною вулицею міста. 1892 р. вздовж вулиці прокладено дві колії парового трамваю. Ви вже знаєте про перший електричний трамвай, який поєднав Хрещатик з Подолом (від 1936 р. Хрещатиком рушив тролейбус, тож трамвайні колії розібрали).

Під час Другої світової війни було зруйновано майже всі

будинки вулиці. Відновлено й реконструйовано Хрещатик упродовж 1948 - 1957 років. Особливе місце на Хрещатику належить майданові Незалежності - цю назву площа отримала на честь проголошення незалежності України в 1991 р. Тут традиційно встановлюють новорічну ялинку, проводять народні гуляння й фестивалі.

Мережа вулиць формувалася навколо сучасної площі Ринок. За тогочасними правилами планування європейських міст центральне місце належало ратуші - будівлі, де засідали представники міського самоврядування, довкола неї - торгова центральна площа-ринок. Саме так розбудовувався і Львів, тож площа Ринок була осередком торговельного та державного життя міста. До площі прямували вісім головних міських вулиць. Вони ділили місто на великі квартали, помережані сіткою менших вулиць.

Тому що, проаналізувавши процес створення вулиць та площ, історик-дослідник може зрозуміти які саме площі відігравали головне місце в житті міста, які вулиці були головними та яке місце займали в історії тогочасного розбудови міста.

Прочитайте текст. Обміркуйте відповіді на запитання.

Як джерела 60 - 80-х років 19 ст. розповідають про буденність Хрещатика?

1. Що нового дізналися про буденне життя киян кінця 19 ст.?

2. Як міста змінювали спосіб життя людей?

1. З уривку даного джерела ми дізнаємося, що буденне життя киян було пов’язане з декількома кондитерськими лавками різних фірм. Кияни кінця 19 ст. дуже полюбляли ласощі, каву, чай, морозиво тощо. Бачимо також який саме прошарок населення дозволяє собі заходити до кондитерських лавок, це переважно аристократи, комерсанти та ділки. Кондитерські були таким собі осередком скупчення заможної частини населення Києва.

2. Міста під впливом аристократії та інтелігенції змінювали спосіб життя багатьох людей, які переїжджали до міста. Це перш за все виражалося в поведінці, одязі, інтересах тощо.