ГДЗ Українська мова 5 клас. Підручник [Заболотний О. В., Заболотний В. В.] 2022
18.07.2024,
5 Клас / Українська мова,
275,
0
13. Суфікс
129. Утворіть додаванням префіксів якнайбільше спільнокореневих слів від поданих.Малювати — на]малювати, роз]малювати, пере]малювати, з]малювати, при]малювати, ви]малювати, під]малювати, за]малювати.
Писати — за]писати, на]писати, пере]писати, ви]писати.
Могти — з]могти, під]могти, пере]могти.
Дивитися — роз]дивитися, пере]дивитися, в]дивитися, за]дивитися, при]дивитися, над]ивитися, під]дивитися.
Виділіть в утворених словах префікси.
130. Роздивіться ілюстрацію. Складіть за її змістом розповідь, використавши подані словосполучення.
Одного разу, в четвертому класі, ми поїхали на екскурсію до художнього музею.
Це перший раз коли я був у музеї де були тільки картини. Ми уважно роздивлялися картини, слухали про історію їх створення, про художників. Потім у нас був час розпитати екскурсовода про цікави експонати.
Коли ми поверталися, то в автобусі всі розмірковували над побаченим, а дома розповідали батькам як все було цікаве.
131. Утворіть від поданих слів антоніми, замінивши префікси на антонімічні. Слова запишіть парами, префікси виділіть.
При]нести - від]нести, за]летіти - ви]летіти, при]водити - від]водити, від]кривати - за]кривати, за]бігати - ви]бігати.
132. Перепишіть прислів'я. Виділіть префікси, якими різняться спільнокореневі слова. Чи всі ці слова є антонімами? Чи є антонімічними префікси?
1. Краще не]до]говорити, ніж пере]говорити.
2. Язик і під]носить, і загибель при]носить.
3. Чого серце не с]каже, те лице по]каже.
4. Щастя до одного за]біжить, від іншого ви]біжить.
5. Не від]чиняй дверей, яких не зможеш за]чинити.
6. Що менше за]чарування, то менше роз]чарування.
Якими частинами мови є споріднені слова в кожному з речень?
1-5 речення - дієслова; б речення - іменник.
133. Прочитайте речення, визначте вжиті в них спільнокореневі слова. Якими значущими частинами вони різняться?
1. Пташ<к>а накрила крильцями пташ<ат> у гніздечку.
2. Жив в болоті кулич<ок>, і хоч болот<ечко> мале, кулику жилось не зле.
3. Не буряк, а буряч<ище> — на півметра корневище!
4. Вересневі тумани, туман<ц>і, туман<ищ>а.
5. І скрізь трава, травич<еньк>а, трав<ич><к>а! І сонце сипле квіти, як з бриля!
134. Прочитайте. Які з виділених слів мають значення зменшеності, пестливості? Які — збільшеності та згрубілості? Визначте в цих словах суфікси.
Зменшення: гарбуз<еня><там>и, гарбу<зенят><ка>ми, гарбуз<ця>ми
Збільшення: гарбуз<як>и, гарбуз<ищ>а
135. Прочитайте. У виділених словах визначте суфікси. Якого значення вони надають словам? Чи можна назвати ці суфікси антонімічними? Поясніть.
соловейко (зменшувально-пестливе), ведмедик (зменшувально- пестливе), сніжечком (зменшувально-пестливе), солов'ісько (зменшувально-пестливе), ведмедище (збільшення), сніжище (збільшення)
Як би ви лагідно називали улюблену домашню тваринку? Визначте у дібраних словах суфікси.
котику, котейко, котисько
136. Перепишіть. Виділіть у спільнокореневих словах суфікси.
1. На крилечках, вітр<ик>у, прилети!
2. Вітер<ец>ь не віє вже тепленько.
3. І високо понад лан злинув хитрий вітр<юга>н.
4. Чом, вітр<иськ>у, розходився, хазяйнуєш ти в саду?
5. Вітр<ищ>е і вітр<юг>а, й вітров<ищ>е! А вітр<юга>н — це буйний хуліган, гілля ламає й шарпає за поли!
Які суфікси надали словам зменшувально-пестливого значення? вітр<ик>у, вітер<ец>ь, вітр<иськ>у
Які — збільшувально-згрубілого?
вітрюган, вітрище, вітрюга, вітровище
Назвіть суфікси антонімічні та синонімічні.
Синонімічні: -юг-, -ищ-; -юган-, -юг-
Антонімічні: -ище-, -ик-;
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter