ГДЗ Географія 6 клас. Підручник [Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.] 2014

Розв’яжемо задачу: визначте відстань на місцевості між двома містами, якщо відстань на карті, виміряна лінійкою, становить 3 см, а масштаб карти 1 : 2 000 000.

Розв’язок. Спочатку переводимо числовий масштаб в іменований:

1: 2 000 000 = в 1 см - 20000 м, або в 1 см - 20 км. Тепер масштаб кар­ти слід помножити на відстань у сантиметрах, виміряну лінійкою на карті: 20 км х 3 см = 60 км.

Розв’яжемо задачу. Визначте, у якому напрямку повертатимуться учні з екскурсії до парку, якщо їхня школа знаходиться на північному сході, а парк - з протилежного від школи боку. Який азимут мають школа і парк?

Розв’язок. Для розв’язання задачі спочатку потрібно з’ясувати, яка сторона горизонту буде протилежною щодо школи (можна скористатися крес­ленням).

З креслення видно, що сторона, протилежна до школи, південно-захід­на. Отже, парк розташований на південному заході. Азимут школи (А1), що відповідає північно-східному напрямку, становить 45°. Азимут парку відповідно А2 = 225°. Робимо висновок: учні будуть повертатися з парку в північно-східному напрямку.

А) Визначте, якою буде абсолютна висота гори, якщо температура повітря біля її підніжжя, що розташоване на висоті 250 м від рівня моря, ста­новить + 26 °С, а на вершині +2 °С.

Розв’язок. Щоб знайти абсолютну висоту гори (її), потрібно до висоти, на якій розташоване підніжжя гори (Ііі), додати висоту самої гори від під­ніжжя до вершини Ь2: Ь = Ь1 + 1і2. Показник Ь1 нам відомий з умови задачі - 250 м. Щоб знайти Ь2, потрібно визначити, на скільки гра­дусів знизилася температура повітря між підніжжям і вершиною гори: +26 °С - (+2 °С) = на 24 °С.

Далі складаємо пропорцію, щоб визначити висоту гори від підніжжя до її вершини:

0,6 °С - 100 м 24 °С -Хм

Отже: 24 х 100 : 0,6 = 4000 м. Ь2 = 4000 м.

Тепер визначаємо абсолютну висоту гори: 250 м + 4000 м + 4250 м. Відповідь: її = 4250 м.

Б) Насичене вологою повітря, піднімаючись схилом гірського хребта, по­ступово охолоджується. Визначте температуру повітря на вершині хреб­та, якщо біля підніжжя температура становила +10 °С, а його висота — 2500 м. Якою буде температура повітря біля підніжжя на протилежному схилі хребта?

Розв’язок. Спочатку розрахуємо, на скільки градусів зміниться температу­ра повітря, яке піднімається вгору. Для цього складемо пропорцію:

0,6 °С - 100 м X °С - 2500 м

Отже, 0,6 °С х 2500 м : 100 м = 15 °С. Тепер обчислимо, якою буде тем­пература повітря на вершині хребта: для цього від температури повітря біля підніжжя +10 °С віднімемо 15 °С: + 10 °С - 15 °С = -5 °С. Темпе­ратура на вершині хребта дорівнює -5 °С. Знаючи, що при опусканні повітря його температура підвищується на кожні 100 м на 1 °С, визна­чимо, на скільки градусів підвищиться температура повітря при його опусканні. Складаємо пропорцію:

1 °С - 100 м

X °С — 2500 м, отже: 1 °С х 2500 м : 100 = 25 °С.

Тепер можемо обчислити, якою буде температура біля підніжжя на про­тилежному схилі хребта: -5 °С + (+25 °С) = +20 °С.

Відповідь: Температура повітря біля підніжжя на протилежному схилі хребта становитиме +20 °С.