ГДЗ Українська мова 6 клас. Підручник [Семеног О.М., Калинич О.В., Дятленко Т.І.] 2023
23.07.2024,
6 Клас / Українська мова,
969,
0
§ 90 Аналіз діагностувальної роботи
Сторінка 2331.
• Головна думка: час - дуже швидкоплинний, не можна його марнувати.
• Наслідки нераціонального розподілу часу - змарноване життя, викрадені моменти життя, безкорисливе.
• У підручнику використано науково-популярний стиль мовлення. Він містить мінімальну кількість термінів та має художнє забарвлення (використано в підручнику); публіцистичний.
• Афоризми: «З усіх утрат втрата часу найтяжча»
(Г. Скородора). «Найрозумніша людина та, яку найбільше дратує втрата часу» (Дайте Аліг'єрі). «Необізнані нехай навчаться, а обізнані згадають ще раз» (Античний афоризм). Можна згадати прислів'я «Повторення - мати вчення».
• Есе «Що означає раціональний розподіл часу?» «Згаяного часу і конем не доженеш» - говорить народна мудрість. Так. І я часто чую від однокласників такі вислови, виправдання (на уроці особливо) - «Та я не встиг», «У мене не було часу».
Я вважаю, що наш успіх у всіх справах залежить від того, як ми розпоряджаємося часом. Тому дуже важливо уміти так організувати свій день, щоб усе заплановане встигнути зробити.
Вчитися ефективно використовувати свій особистий час треба починати з усвідомлення того, на що він витрачається, і тут, напевно, будуть такі висновки: - я витрачаю свій час на дрібниці;
- я витрачаю свій час на інших (пусті розмови);
- я дозволяю емоціям відбирати у мене час;
- я не вмію спланувати день і це вимагає витрати часу;
- я не досягаю цілей у визначені мною терміни.
«Той, хто дозволяє вислизати своєму часу - упускає з рук своє життя» - відзначав А. Лекейн.
Раціональний розподіл часу - це розпорядок або режим дня, при якому правильно чергуються праця і відпочинок. «Зробив діло - гуляй сміло» - за таким принципом я будую свій режим дня. Завжди намагаюся дотримуватися його. Тому і вистачає часу і на справи, і на розваги, і на виконання домашніх завдань, на навчання. При цьому зберігаються і сили, і здоров'я.
Отже, якщо хочете все встигати і правильно витрачати час, я раджу планувати. Без плану дій людина починає хапатися за все підряд і в підсумку нічого не встигає, лише вибивається із сил.
Час не можна передати, примножити, накопичити. Він безповоротний і, на жаль, непоправний.
Бережіть свій час.
2.
• Втішати можна згорьовану людину, дитину, що плаче; забавляти немовля, людину, яка втратила близького.
• Щоб втішити людину, треба спочатку вислухати, не перебиваючи, до кінця. Підібрати слова. Обійняти. Фрази: «Чим я можу допомогти?», «Хочеш, я приїду до тебе?».
• Бабусю дуже (втішали) дитячі малюнки в листах.
Щоб (утішити) немовля, мати колисала його і співала пісню. Після голосного втішали, а після приголосного утішали.
3. Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози у неблизьку подорож.
Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а у громаді наишановнішии чоловік благословляв їх перед нелегкою дорогою.
• Величезн[ий], найшановніш[ий].
• Українські (які?) степи - відн. прикм.; множ., Зн. в.,;
рання (яка?) весна - якісн. прикм.; ж. р., одн., Н. вростанні (які?) дні - відн. прикм.; множ., Н. в.;
величезні (які?) води - якісн. прикм.; вища, проста форма; множ., Н. в.;
неблизьку (яку?) подорож - якісн. прикм.; ж. р., одн., Зн. в.; найшановніший (який?) чоловік - якісн. прикм.; найвищ. ступінь; ч. р., одн., Н. в.;
нелегкою (якою?) дорогою - якісн. прикм.; ж. р., одн., О. в.
• Українські (степи) - прикметник, які?; п. ф. - український (степ); відн., тв. гр.; ч. р., множ., Зн. в.; означення;
рання (весна) - прикметник, яка?; п. ф. - ранній; якісн., звичайн. ступінь; м'яка гр.; ж. р., одн., Н. в.; означення; в далеку (дорогу) - прикметник, в яку?; п. ф. - далекий; якісн, звичайн. ступінь; тв. гр.; ж. р., одн., Зн. в.; означення.
4. Це текст-опис.
• Стояла чудова весняна ніч - рядки про головну думку.
• Музичні твори про Дніпро.
- «Там де шепіт лоз, думи сивих круч».
- «Реве та стогне Дніпр широкий». Пісня про Дніпро «Ой Дніпро, Дніпро, ти широк, могуч».
• Прикметники: чудова, весняна, повний, синій, гладенький, ясне, синє, над чорною, пізнім, рум'яним, тихе, запашне, великою, в черствій, в твердій, співуча, поетична, пишних.
Сторінка 233
Морфологія. Прикметник. Орфографія
Запитую себе, відповідаю, наводжу приклади. Визначаю свою сходинку успіху
1. Яке значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль прикметника?
Прикметники мають велике значення і відіграють важливу роль у нашому мовленні, тому що допомагають зробити його красивішим, точнішим, мелодійним, а також повно описати якийсь предмет чи явище.
Морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.
Прикметник - це самостійна змінна частина мови, яка вказує на ознаку або властивість предмета, особи і відповідає на питання який?, чий?. Змінюється за родами, числами і відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, яким прикметник узгоджується.
У реченні прикметник найчастіше виконує синтаксичну роль означення, рідше - іменної частини складеного присудка. Іноді прикметники втрачають власні ознаки й виконують у реченні функції іменників, тобто виступають у ролі підметів і додатків.
2. Групи прикметників за значенням. Наведи приклади.
За своїм значенням і граматичними властивостями поділяються на три групи: якісні, відносні, присвійні.
3. Ступені порівняння якісних прикметників. Наведи приклади.
Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.
4. Написання не з прикметниками.
• Прикметники з не пишуться разом у двох випадках:
- якщо не вживаються без не (неозорі, недбалі, негайний);
- якщо прикметник з не можна замінити синонімом без не (неговіркий - мовчазний).
• Прикметники з не пишуться окремо у трьох випадках:
- якщо є протиставлення (не гострий, а тупий);
- якщо є пояснювальні слова (зовсім не складний);
- якщо прикметник з не є частиною складеного іменного присудка (відповідь була не вдумлива).
5. Написання -н- і -нн- у прикметниках.
Одна -н- пишеться у прикметника, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ин-, -ін-, -ан(ян), -єн- (буквений, дерев'яний).
1) Подвійна -нн- пишеться у прикметниках, утворених від іменників з основою на -н- (стіна - стінний, баня - банний).
2) У наголошених суфіксах прикметників, що позначають збільшену міру якості (страшенний, здоровенний). Наголошені суфікси -енн-, -анн-, -янн- (зцілений - зціленний, непізнаний - непізнанний, порівняний - порівнянний).
3) У старослов'янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний.
6. Написання складних прикметників разом і з дефісом. Наведи приклади.
• Складні прикметники пишуться разом:
- якщо вони утворені від словосполучення прикметника з іменником (важка атлетика - важкоатлетичний);
- якщо першою частиною складного прикметника є числівник, написаний буквами (триповерховий, одноразовий, семимісячний);
- прикметники, що перейшли в іменники, наприклад, військовополонений, військовозобов'язаний, глухонімий, хитроумний, зловорожий.
• Через дефіс пишемо складні прикметники:
- утворені від складних іменників: івано-франківський (Івано-Франківськ), монголо-татарський (монголо-татари);
- які складаються із прикметникових основ, що не залежать один від одного і можна вставити сполучник і (навчально-виховний, військово-спортивний);
- що означають відтінки кольорів (темно-зелений) або поєднання кольорів (жовто-блакитний);
- назви сторін світу (північно-східний);
- складні прикметники з першою частиною на ико, іко (фізико-технічний, механіко-математичний);
- якщо першою частиною є числівник, написаний цифрою (9-поверховий, 30-кілограмовий) - вимові з’являється и, (40-градусний, 40-денний) - у вимові з'являються а.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter