ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О., Сорочинська Н.М.] 2023
07.04.2024,
Всесвітня історія / Історія України,
2 362,
0
§ 33. Цивілізація Давнього Китаю
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ1. Як природні умови впливають на господарство й повсякденне життя людських спільнот?
Природні умови безпосередньо впливають на господарство і життя людських спільнот:
Клімат – визначає можливі сільськогосподарські культури.
Ґрунти – родючі ґрунти сприяють розвитку рослинництва
Рельєф – гори ускладнюють пересування і землеробство, рівнини сприяють цьому.
Водойми – річки важливі для зрошення, транспорту, рибальства.
Рослинність – ліси дають деревину, паливо, ягоди; степ – пасовища для худоби.
2. Що ви знаєте про сучасний Китай? Поміркуйте, яке твердження про цивілізацію Китаю є правдивим.
Так, цивілізація Китаю налічує близько 5 тисяч років, що є найбільшим періодом серед усіх цивілізацій.
Це також вірно. В Китаї існувала ідея “Мандату Неба”, згідно з якою імператор був напівбожественним правителем, якого підтримувало Небо.
Ні, це невірно. Рис вирощували не тільки в Китаї, а й в інших країнах Азії, зокрема в Індії, Японії, Південно-Східній Азії.
1. Природні умови
Складіть порівняльну таблицю «Природні умови півдня та півночі Китаю».
Природні умови | Південь Китаю | Північ Китаю |
Клімат | Теплий вологий клімат | Сніжні й холодні зими, помірно тепле літо |
Рельєф | Найбільші рівнини, гори заввишки до 3000 м, повноводні річки | Високі гори, нагір’я, улоговини, мало річок |
Ґрунти | Родючі ґрунти на Великій Китайській рівнині й рівнині Сунляо | Більшість земель не придатні для сільського господарства |
Як рангова система впливала на життя людей у Давньому Китаї?
Рангова система впливала на життя людей у Давньому Китаї наступним чином:
Визначала соціальне становище та права людини. Вищий ранг давав більше привілеїв.
Впливала на рід занять. Люди вищих рангів займалися управлінням, нижчих – сільським господарством.
Визначала спосіб життя. Люди вищих рангів мали кращий одяг, їжу, житло та освіту.
Встановлювала ієрархію покори. Люди нижчих рангів повинні були підкорятися вищим.
Визначала шлюби. Люди одного рангу могли одружуватися між собою.
Передавалася у спадок. Ранг визначав становище нащадків.
Впливала на поведінку. Кожному рангу відповідали певні правила етикету.
Отже, рангова система жорстко регламентувала всі аспекти життя людей у давньокитайському суспільстві.
3. Соціальний устрій
Порівняйте давньокитайську сім’ю з відомими вам прикладами сучасних сімей. Що спільного та відмінного ви можете назвати?
Спільне:
Сім’я є основною одиницею суспільства і відіграє важливу роль у вихованні дітей та передачі цінностей.
Батьки (чоловік) часто виступають як голови родини й приймають важливі рішення.
Велику увагу приділяють збереженню сімейних традицій і цінностей.
Відмінності:
У давньокитайській сім’ї головою роду був найстарший чоловік, тоді як у сучасних сім’ях влада може бути розподіленою між обома батьками або навіть між всіма членами сім’ї.
У давньокитайській сім’ї родичі кількох поколінь жили разом, тоді як у сучасних сім’ях діти часто виїжджають з дому після досягнення певного віку.
У сучасних сім’ях часто спостерігається більша роль жінок у прийнятті рішень та розв’язання сімейних питань, що відрізняється від традиційної давньокитайської сім’ї.
4. Уявлення про владу
Як ви вже знаєте, із давніх часів на території сучасного Китаю існувало багато великих і дрібних держав, які очолювали вани. Історики називають ці держави за назвою правлячої династії. Найдавнішою вважається держава династії Шан, що існувала ще за бронзового віку.
У часи піднесення династії Чжоу закріпилося правило вважати вана «сином Неба» — посередником між божественним Небом і земним світом — Піднебесною. Йому, як вірили китайці, вищі сили надавали «мандат Неба» — право управляти державою.
Сусідами китайців на заході та півночі були кочові народи. Китайці вважали їх варварами. Свою батьківщину вони називали «Серединною державою», а себе — народом хань.
Як ви розумієте поняття «мандат Неба»?
Поняття “мандат Неба” у стародавньому Китаї означало божественне обґрунтування і визнання правителя. Це був своєрідний “контракт” між Небом і правителем, який зобов’язував останнього служити народові. Це право вважалося божественним і надавало володареві легітимність та авторитет управління державою. Відмова від мандату Неба означала втрату легітимності та можливість повстання або зміни влади.
Чому, на вашу думку, перелічені професії автор вважав вартими поваги? Чи погоджуєтеся ви з його думкою?
Автор вважав перелічені професії (вчені, фермери, ремісники, торговці) вартими поваги, оскільки ці професії відігравали важливу роль у суспільстві Давнього Китаю. Вчені набували знань і освіти, що дозволяло їм займати високі посади в управлінні країною. Селяни, ремісники та торговці забезпечували матеріальні потреби суспільства, виробляючи продукти, предмети побуту та здійснюючи торгівлю. Ці професії відігравали важливу роль в економічному розвитку і процвітанні Китаю.
Особисто я погоджуюся з думкою автора, оскільки кожна професія має свою вагу і важливість для суспільства. Кожен фахівець своєю працею вносить внесок у розвиток країни й заслуговує на повагу.
Запитання та завдання
1. Які дві великі річки протікають територією Китаю? Долину якої з них люди освоїли раніше? Якими були причини цього?
Дві великі річки, що протікають територією Китаю, – це Янцзи і Хуанхе (Жовта річка).
Люди освоїли долину Хуанхе (Жовтої річки) раніше. Це було пов’язано з тим, що долина Хуанхе мала родючі ґрунти й сприятливі умови для сільського господарства.
Крім того, річка Хуанхе мала значний водний потік, що забезпечувало достатню кількість води для зрошування полів і забезпечення врожаю.
2. Назвіть кілька прикладів взаємовпливу людини та природи з історії Давнього Китаю
Вплив річок на розвиток сільського господарства і торгівлю. Річки, такі як Янцзи та Хуанхе (Жовта річка), забезпечували родючі ґрунти та достатню кількість води для зрошування полів і забезпечення врожаю. Крім того, вони були важливими транспортними шляхами для перевезення товарів і сприяли розвитку торгівлі.
Вплив гір на оборону і військові дії. Гірські ланцюги, такі як Гімалаї, Куньлун та Цинлай, створювали природні бар’єри, які ускладнювали вторгнення ворогів і сприяли обороні. Також гірські регіони надавали природні ресурси, такі як метали, які використовувалися для виготовлення зброї і інших матеріалів.
Вплив клімату на сільське господарство і життя населення. Китай має різноманітний клімат, від помірного до субтропічного. Це впливало на вибір культурних рослин і методів сільського господарства. Наприклад, рис, який є важливою культурою в Китаї, вирощували в регіонах з вологим кліматом і на плодючих ґрунтах. Клімат також впливав на житлові умови та спосіб життя населення.
3. Пошукове завдання. За додатковими джерелами підготуйте презентацію або повідомлення про природні умови Китаю
Китай вражає своєю контрастністю рельєфу та кліматичних умов. На східному (приморському) узбережжі розташовані найбільші рівнини, гори заввишки до 3000 метрів і мережа повноводних річок. Клімат тут мусонний, з різними сезонними рухами повітря і супутніми вітрами. На півночі і південному сході Східного Китаю знаходяться великі лісові масиви і родючі ґрунти.
Західний Китай характеризується високими горами, нагір’ями і улоговинами. Територія має висоту більше 3000 метрів і мало річок, які часто маловодні або періодично всихають. Більшість земель у цьому регіоні не придатні для сільського господарства.
Клімат Китаю різноманітний, від субтропічного на південному сході до різко-континентального на північному заході. Південне узбережжя піддається впливу мусонів, які приносять вологу і опади. Різниця температур і опадів може бути значною в різних частинах країни.
Китай також відомий своїми екологічними проблемами, зокрема забрудненням навколишнього середовища в прибережних районах і заплавах великих річок.
4. Яку роль у давньокитайському суспільстві відігравали сім’я та рід?
Сім’я та рід відігравали дуже важливу роль у давньокитайському суспільстві. Сім’я була основною одиницею суспільства, і вона включала батька, матір та дітей. Сім’я була відповідальна за виховання дітей, передачу цінностей та знань, а також забезпечення матеріальних потреб своїх членів.
Рід був розширеною формою сім’ї, яка включала декілька поколінь. Родові зв’язки були дуже важливими у давньокитайському суспільстві і визначали певні соціальні, економічні та політичні відносини між людьми. Рід забезпечував підтримку та захист своїх членів, а також визначав їхнє місце в ієрархії суспільства.
У давньокитайському суспільстві сім’я та рід були основою для організації суспільного життя, передачі культурних традицій та здійснення соціального контролю.
5. Як давні китайці ставилися до власних правителів? Як вони їх називали?
Давні китайці ставилися до своїх правителів з повагою і визнавали їхню владу. Правителів називали “ванами”. Це слово перекладається як “князь” або “володар”. Вважалося, що ван отримує право на володарювання від Неба (тобто вищих сил) у вигляді “мандату Неба”.
Народ вважав вана посередником між людьми і богами, “сином Неба”. Це надавало ванові сакральний авторитет і підкреслювало його верховенство.
Водночас ван мусив дбати про добробут підданих, інакше втрачав “мандат”.
Тому давні китайці слухняно ставилися до ванів, оскільки вони уособлювали владу, надану Небом, і були гарантами порядку та процвітання в державі.
6. Що китайці називали «Серединною державою»?
Згідно тексту, давні китайці називали «Серединною державою» свою батьківщину – землі, на яких розташовувалася їхня держава.
Таку назву вони дали своїй країні, оскільки:
Вважали себе осілим землеробським народом на відміну від кочових народів довкола.
Розташовувалися в центральній частині континенту посеред кочівників на заході та півночі.
Вважали свою культуру зразковою та цивілізованою, на відміну від “варварських” сусідів.
Тому назва «Серединна держава» підкреслювала осілість китайців, центральне географічне положення та культурну перевагу над сусідами. Це була самоназва давньокитайської держави.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter