ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О., Сорочинська Н.М.] 2023

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ
1. Що вам відомо про таку країну, як Індія? Із чим вона у вас асоціюється?
Індія асоціюється в мене з давньою культурою, різноманітністю релігій, великою кількістю населення, популярною кухнею, а також з високотехнологічною ІТ-індустрією. Це багата історія і традиції, але водночас сучасна, швидко розвивається країна.
2. Чому іригація важлива для землеробства?
Вона дозволяє забезпечувати рослини водою навіть за посушливих умов або на територіях з недостатніми опадами. Це підвищує врожайність і стабільність урожаю.
Вона допомагає боротися з ерозією ґрунтів та покращує родючість землі завдяки насиченню поживними речовинами.
За допомогою іригації можна вирощувати більш вимогливі сільськогосподарські культури та отримувати кілька врожаїв на рік на одній ділянці.
1. Природні умови Індостану
Чому цивілізація зародилася саме в долині Інду?
Цивілізація зародилася саме в долині Інду з кількох причин:
Сприятливі природні умови. Долина Інду в давнину була дуже родючою та зволоженою завдяки щорічним розливам річки. Це створювало ідеальні умови для розвитку землеробства.
Наявність водних ресурсів. Річка Інд та її притоки забезпечували населення водою для пиття, зрошення полів та рибальства. Це сприяло осілості людей.
Доступність будівельних матеріалів. У долині видобували камінь, глину та деревину для будівництва житла та іригаційних споруд.
Торгівля. Розташування між горами та морем сприяло розвитку транзитної торгівлі між народами гір та узбережжя. Це стимулювало економічний прогрес регіону.
Отже, саме поєднання сприятливих природних факторів та наявність ресурсів дозволили цій території стати однією з колисок людської цивілізації.
Джерела повідомляють
Давньогрецький історик і географ Луцій Флавій Арріан (II ст.)
1) За допомогою цього уривку можна отримати такі відомості про природні умови Індостану:
Наявність багатьох річок та морів, на берегах яких розташовувалися міста.
Значна кількість опадів та повені на річках.
Наявність лісів та рослинності, з яких добували деревину.
Наявність гір та узвиш, де не росло дерево, тому використовували цеглу та глину.
2) Індійці неохоче зводили будинки із цегли через такі причини, пов’язані з природними умовами:
Будівлі із цегли були недовговічними через опади та повені річок.
На узвишшях або в гористих місцевостях, де було позбавлено рослинності, індійці вирішували зводити будинки із цегли та глини.
2. Господарство Хараппської цивілізації
Землеробські поселення, що виникли в долині Інду ще в період неоліту, із часом переросли у великі міста. Так виникла Хараппська цивілізація (за сучасною назвою одного з її міст — Хараппи). Іншими значними містами були Мохенджо-Даро та Лотхал, а загалом відомо сотні великих та малих поселень. Хараппська цивілізація існувала в VI — середині II тис. до н. е.
Хараппські землероби користувалися розливами Інду. Місцеві жителі споруджували канали та дамби на зразок месопотамських. Вони вирощували зернові: пшеницю, ячмінь, просо, рис, боби, дині й фініки, а також тримали корів, кіз та овець.
Подібні до зображених гирі стандартних розміру та ваги археологи знаходять у різних містах Хараппської цивілізації. Про що може свідчити цей факт?
Знахідки однакових за розміром і вагою гирь у різних містах Хараппської цивілізації можуть свідчити про:
Розвинуту торгівлю між містами та регіонами. Гирі використовувалися для зважування товарів і обміну, тому їх стандартизація полегшувала торгові операції.
Єдину систему мір і ваги в межах цивілізації. Це також сприяло розвитку торгівлі та економічних зв’язків між регіонами.
Централізовану державну владу або принаймні тісні політичні та економічні контакти між окремими містами-державами в межах цивілізації.
Отже, стандартизовані гирі демонструють високий рівень економічного та, ймовірно, політичного розвитку Хараппської цивілізації.
3. Міста Хараппської цивілізації
Опишіть типовий будинок цивілізації долини Інду та заняття його мешканців
Типовий будинок цивілізації долини Інду мав плоский дах і був збудований з обпаленої цегли, яка була міцнішою за саман. Будинки мали кілька поверхів. Усередині будинку зазвичай були розташовані кімнати зі своїми власними приватними подвір’ями.
Жителі цивілізації долини Інду займалися різними заняттями. Багато з них були землеробами і вирощували різні види зернових культур, такі як пшениця, ячмінь, просо, рис та боби. Також вони тримали худобу, таку як корови, кози та овці. Будівництво та ремесла також були поширеними заняттями, інші мешканці займалися торгівлею та ремонтними роботами.
Цивілізація долини Інду відома своїм розвиненим системою водопостачання. Будинки мали спеціальні системи для збору дощової води, яка використовувалася для пиття та інших потреб. Важливою частиною життя мешканців були громадські лазні
Який висновок можна зробити з того факту, що населення Хараппської цивілізації зводило стіни навколо міст у першу чергу для захисту від повеней, а не від ворогів?
На мою думку, цей факт дозволяє зробити декілька висновків:
Повені були більшою загрозою для міст Хараппської цивілізації, ніж напади ворогів. Це свідчить про серйозність кліматичних змін в регіоні, які призводили до потенційно руйнівних повеней.
Стіни вказують на вміння мешканців будувати надійні інженерні споруди для захисту міст від природних катаклізмів.
Можна припустити відносно мирні стосунки між містами-державами в той період, якщо більшість міст не мали потреби в стінах для захисту від ворогів.
Пріоритет захисту від повеней демонструє спрямованість мешканців на вирішення насамперед економічних та інфраструктурних завдань мирного розвитку.
Тому на мою думку цей факт в певному сенсі свідчить про “мирний” характер цивілізації з орієнтацією на планомірний розвиток міст захистом від природних явищ.
Запитання та завдання
1. Охарактеризуйте господарство Хараппської цивілізації
Господарство Хараппської цивілізації мало такі основні риси:
Землеробство. Вирощували пшеницю, ячмінь, рис, бобові, бавовник, фініки та інші культури. Використовували іригаційну систему каналів і дамб для контролю повеней.
Скотарство. Розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свійську птицю. Одомашнили зебу – місцевих родичів волів.
Ремесло. Розвинуте гончарство, обробка металів, видобуток і обробка коштовного каміння, ткацтво, будівництво.
Торгівля. Наявність сухопутних і морських шляхів сполучення з іншими регіонами. Експорт лазуриту та інших товарів в обмін на імпорт.
Отже, економіка в долині Інду базувалась на осілому землеробстві і скотарстві, підтримуваному розвинутим ремеслом та торгівлею. Це забезпечувало добробут населення та сприяло розквіту міської цивілізації.
2. За допомогою методу «Діаграма Венна» порівняйте міста Месопотамії та долини Інду
Відповідно до методу “Діаграма Венна”, порівняння міст Месопотамії та долини Інду наводить наступні результати:
Схожість:
Обидві цивілізації розвинулися біля річок – Месопотамія біля річки Тигр і Євфрат, а долина Інду біля річки Інд.
У містах обох цивілізацій були розроблені системи каналів для іригації і контролю повеней.
Обидві цивілізації розвинулись навколо міст.
Відмінності
Месопотамські міста були більш розбудовані і складніші, з багатоповерховими будинками та зрілими системами каналів. У долині Інду міста були менші і мали більш одноманітну архітектуру.
У Месопотамії більше акцентувалися на оборонній архітектурі з міцними фортифікаційними спорудами, тоді як в долині Інду більше уваги приділялося захисту від повеней.
Таким чином, хоча обидві цивілізації розвинулися поруч з річками і мали деякі спільні риси, їхні міста відрізнялися за розмірами, архітектурою та акцентом на певні аспекти життя індивідуальних цивілізацій.
3. Археологи дослідили, що багато знарядь праці та виробів хараппських ремісників були однотипними, тобто виготовлялися за єдиними правилами та зразком. Обговоріть у парах, які висновки можна зробити з такого спостереження
Ось деякі висновки, які можна зробити на основі спостережень щодо стандартизації знарядь праці та виробів хараппських ремісників:
Це може вказувати на спеціалізацію ремісників – окремі майстри займалися виготовленням певних типів виробів і досягли в цьому високої майстерності.
Стандартизація полегшувала масове виробництво однакових речей у великій кількості. Це могло бути пов’язано з потребами торгівлі.
Наявність уніфікованих стандартів може вказувати на контроль якості з боку державних органів або громадських організацій ремісників.
Використання єдиних стандартів і зразків спрощувало взаємодію між майстернями в межах економіки держави.
Отже, стандартизація свідчить про високий рівень організації ремесла та розвинуті економічні зв’язки хараппської цивілізації.
4. Деякі вчені, ознайомившись із добре організованими містами Хараппської цивілізації, що мали рівні вулиці, бруковані дороги, каналізацію тощо, висловили припущення, що вони виросли не з малих торгово-ремісничих поселень, а будувалися за наперед складеним планом. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Проведіть у класі дискусію за цим питанням за допомогою методу «Оберіть позицію»
Ось кілька аргументів на користь обох позицій для проведення дискусії з цього питання:
“За” теорію попереднього планування:
Рівні вулиці, каналізація, інфраструктура вказують на ретельне планування міст. Складно уявити, що це могло виникнути еволюційно.
Потрібні знання та навички в галузі будівництва та інженерії для створення таких міст. Це могло бути заздалегідь сплановано.
Археологічні знахідки в різних містах дуже схожі, що може вказувати на єдиний план будівництва.
“Проти” теорії попереднього планування:
Немає прямих доказів існування генеральних планів міст.
Поступовий розвиток поселень у великі міста є більш імовірним.
Самоорганізація та локальні ініціативи також могли призвести до створення складної інфраструктури.
Схожість архітектури може пояснюватися культурними традиціями, а не централізованим плануванням.
Я сподіваюся, ці аргументи допоможуть організувати дискусію в класі за допомогою методу “Оберіть позицію”. Учні можуть поділитися на дві групи і наводити контраргументи одна одній. В кінці вчитель може підбити підсумки і зробити висновок.
5. Як зміна клімату вплинула на Хараппську цивілізацію? За допомогою методу «Мозковий штурм» назвіть усі можливі причини її занепаду
Зміна клімату може бути однією з головних причин занепаду Хараппської цивілізації. Тут є кілька можливих причин, які можуть бути обговорені за допомогою методу “Мозковий штурм”:
Поширення посухи: Зменшення кількості опадів і рівня води може призвести до висихання річок, що були життєво важливими для землеробства і іригації. Це може спричинити зниження врожаю і недостатність їжі.
Зсуви річкового русла: Зміна клімату може призвести до збільшення повеней або зсувів річкового русла. Це може спричинити зруйнування інфраструктури, затоплення міст та земель, що впливає на сільське господарство і населення.
Зміна температури: Підвищення або зниження температури може вплинути на вегетаційний сезон і ріст рослин. Якщо клімат став більш спекотним або холодним, це може призвести до зниження врожаю і проблем зі зберіганням їжі.
Зміна рівня моря: Зміна клімату може призвести до підвищення рівня моря, що може спричинити затоплення берегових міст і земель. Це може призвести до втрати території і зниження населення.
Втрата доступу до ресурсів: Зміна клімату може призвести до зміни розташування природних ресурсів, таких як вода, ліси і мінерали. Це може призвести до втрати доступу до цих ресурсів, що негативно впливає на економіку і життєві умови.
Зазначені причини є лише деякими можливими факторами, які можуть вплинути на занепад Хараппської цивілізації. Важливо провести детальне дослідження із залученням експертів та археологів для отримання більш точного уявлення про причини занепаду.
6. За додатковими джерелами підготуйте коротке повідомлення або презентацію за темою «Повсякденне життя населення Хараппської цивілізації».
Мешканці Хараппської цивілізації жили в добре спланованих містах, з каналізаційною і дренажною системами, колодязями. Вони дбали про чистоту свого тіла і одягу, використовуючи воду, мило і ароматичні олії.
Повсякденне життя населення Хараппської цивілізації було різноманітним і цікавим. Люди займалися землеробством, вирощували зернові культури та тварин, які забезпечували харчові потреби.
Велику роль в їхньому господарстві відігравала іригація, яка допомагала забезпечити врожайність полів навіть в умовах недостатку опадів.
Крім землеробства, люди займалися ремеслами, такими як кераміка, текстильне виробництво та металообробка.
Вони також були вправними торговцями і займалися торгівлею з іншими цивілізаціями.
Будівництво було розвиненим, архітектура міст вражала своєю складністю та простотою одночасно.
Важливою частиною повсякденного життя були релігійні обряди та вірування, які впливали на всі сфери життя людей. Загалом, населення Хараппської цивілізації мало розвинену культуру і внесло значний внесок у світову історію.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 61

ГДЗ Підручник 2023 6 клас Всесвітня історія Історія України Ранок Гісем Мартинюк Сорочинська Василенко