ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас. Підручник [Хлібовська Г.М., Крижановська М.Є., Наумчук О.В.] 2023

1. Походження та прабатьківщина слов’ян
Слов’яни — велика група європейських народів. Достеменно невідомо, де саме сформувалися слов’яни. За однією версією, предки слов’ян від часів неоліту проживали на теренах сучасної України. За іншою — формування слов’ян відбувалося на землях Балтії, звідки вони мігрували між Віслою та Одером.
У середині V століття слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії. Розпочалося Велике розселення слов’ян, яке тривало до VII століття.
Про життя давніх слов’ян свідчать писемні та археологічні джерела. Римські історики І—II століть писали, що слов’яни-венеди жили від Ельби до середньої течії Дніпра. Найдавніша археологічна культура — зарубинецька. Візантійці описували племена антів і склавинів між Дністром і Сіверським Дінцем (черняхівська культура, але ця культура не відноситься до слов’ян). Анти створили перше об’єднання — Антський союз.
1. Як вчені пояснюють походження та прабатьківщину давніх слов’ян?
Щодо походження та прабатьківщини слов’ян існують дві основні версії серед вчених. За однією, предки слов’ян жили на території сучасної України з часів неоліту. За іншою – формування слов’ян відбувалося на землях Балтії, звідки вони мігрували на схід у басейн Дніпра
2. Назвіть хронологічні межі Великого переселення слов’ян
Велике переселення слов’ян, за даними візантійського історика Йордана, розпочалося у середині V століття після позбавлення залежності від гунів і тривало приблизно до VII століття.
3. У яких писемних та археологічних джерелах містяться згадки про давніх слов’ян?
Писемні згадки про слов’ян з’являються порівняно пізно, лише з часів Великого переселення народів. Тому використання історичних текстів для визначення їхньої прабатьківщини є досить проблематичним.
Про давніх слов’ян (венедів) згадують римські історики I-II ст. нашої ери Пліній Старший, Тацит, Птолемей.
В археології найдавніші Зарубинецька та Київська археологічні культури.
Тут можна детальніше прочитати
Барвограй ідей
Разом з Кліо розгляньте картосхему «Велике розселення слов’ян». Допоможіть Кліо знайти на ній:
1. Територію слов’янських племен напередодні Великого переселення слов’ян
Територію слов’янських племен напередодні Великого переселення слов’ян – це північні схили Карпат, долина Вісли й басейн Прип’яті.
На думку більшості сучасних вчених, прабатьківщина слов’ян це – північні схили Карпат, долина Вісли й басейн Прип’яті
Три культури – Пеньківська, Празька та Колочинська – займали величезні території від Дніпра до Східних Карпат у V-VI ст., позначаючи регіон розселення етнічних слов’ян. Не виключено, що склавини та анти, згадувані писемними джерелами, пов’язані відповідно з Празькою та Пеньківською культурами. Саме з цих земель у VI ст. слов’яни почали мігрувати на північний захід та південний захід.
Ймовірно також відбулося переселення носіїв Колочинської культури на захід у східну та центральну Польщу, хоча археологічно це погано підтверджено.
2. Напрямки розселення слов’ян
Напрямки розселення слов’ян: на північний схід слов’яни заглибилися в землі угро-фінів і селилися по берегах Оки й верхньої Волги; на заході досягли річки Ельба у Північній Німеччині; на півдні – на Балкани
3. Терени, освоєні слов’янами на початку VII століття
До 700 р. слов’яни колонізували східну частину Європи і стабілізували східний кордон свого розселення від річок Ельба і Зале на півночі, і південніше майже по прямій лінії до Істрії на Адріатичному морі.
2. Повсякденне і господарське життя
Слов’яни вели осілий спосіб життя. У їхньому господарюванні переважали орне рільництво, скотарство, бортництво (лісове бджільництво). Слов’яни сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо. Вирощували овочеві культури: цибулю, часник, капусту, льон, коноплі, із яких виготовляли тканину. Поряд із рільництвом розвивалося скотарство. Розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю. Живучи поміж лісів, у краю річок і озер, слов’яни займалися мисливством і рибальством.
Слов’яни були вмілими ремісниками. Серед поширених ремесел — ливарна справа, ковальство. Майстри навчилися виплавляти бронзу і залізо, з яких виготовляли знаряддя праці та речі домашнього вжитку. Значного розвитку набуло гончарство. Торгували слов’яни з жителями Подунав’я, Центральної Європи, римських провінцій та міст. У слов’янські землі потрапляли посуд, вироби зі скла, срібла й золота, олія. Вивозили зерно, хутро, мед, віск.
Слов’янські поселення — городища — розташовували на пагорбах поблизу річок. Їх укріплювали ровами, валами й парканом. Ймовірно, будуючи городища в межах однієї громади, усі мешканці розподіляли між собою обов’язки: хтось готував нове місце для поселення, хтось збирав будівельні матеріали, хтось опікувався транспортуванням, хтось виготовляв ліс під випалення. Житла споруджували у формі напівземлянок, розташованих рядами. Будівлі були просторими. У них проживали великі сім’ї.
1. Назвіть форми господарювання давніх слов’ян
Форми господарювання давніх слов’ян:
Орне рільництво (вирощування зернових культур — жита, пшениці, ячменю, вівса, проса)
Скотарство (розведення коней, великої рогатої худоби, свиней, кіз, овець, птиці)
Бортництво (лісове бджільництво)
Мисливство
Рибальство
Ремесла (ливарна справа, ковальство, гончарство)
2. З якими регіонами була налагоджена торгівля?
Торгівля була налагоджена з жителями:
Подунав’я
Центральної Європи
Римських провінцій та міст
3. Де розташовували слов’янські городища?
Слов’янські городища розташовували на пагорбах поблизу річок
Барвограй ідей
Розгляньте ілюстрацію «Знаряддя праці племен черняхівської археологічної культури» і виконайте завдання.
1. Назвіть знаряддя праці, які використовували ці племена.
2. Запишіть у зошит, відповідність між цифрами і знаряддями праці, що їх позначають
1, 2, 9- Залізо, якийсь плуг. Точно щось для обробітку землі. Наральники можливо
3 – Круг, певно зернотерка з каменю
6, 7 – Ножі
8 – Клямка
10 – схоже на косу
12 – Сокира
3. Про які види господарської діяльності слов’ян можуть розповісти зображені на ілюстрації предмети?
Представлені артефакти дають уявлення про те, що основу господарства давніх слов’ян складали землеробство, тваринництво та ремісництво. Вони вказують на різнобічну господарську діяльність наших пращурів
3. Духовний світ давніх слов’ян
Давні слов’яни були язичниками. Вони обожнювали сили природи, від яких залежало їхнє життя. У пантеоні слов’янських богів найбільш шанованими були: Перун — бог грому і блискавки, Стрибог — бог вітру, Ярило — бог Сонця, Дажбог — бог-покровитель, який дає багатство, Велес — покровитель домашньої худоби, Сварог — бог вогню, Купайло — бог сонцевороту, Мокоша — богиня, яка втілювала матір-землю. Її вважали заступницею полів, колодязів, жіночого рукоділля.
Шанували слов’яни численних духів і демонів. Вони вірили, що ці сили живуть у річках, озерах, джерелах. Добрих духів називали оберегами та берегинями. Серед демонів були упирі, вурдалаки, біси. За переказами, вони жили у густих лісових хащах, непрохідних болотах і шкодили людям. Їх боялися, створювали різні заклинання, щоб відвернути злих духів.
Для відправлення культів давні слов’яни влаштовували святилища на пагорбах і висотах, зазвичай з безлісою горою. На верхівці пагорба розташовували капище — місце, де стояв кап — ідол. На ділянках, ближчих до капища, розкладали священне багаття. Сюди приносили требу — жертовну їжу. Слов’яни вірили, що під час священного бенкету до них приєднуються боги.
1. Які боги входили до язичницького пантеону слов’ян?
До язичницького пантеону слов’ян входили такі боги: Перун – бог грому і блискавки, Стрибог – бог вітру, Ярило – бог Сонця, Дажбог – бог-покровитель багатства, Велес – покровитель домашньої худоби, Сварог – бог вогню, Купайло – бог сонцевороту, Мокоша – богиня-матір землі.
2. Кого слов’яни називали оберегами?
Добрих духів, що жили в річках, озерах та джерелах, слов’яни називали оберегами та берегинями.
3. Як слов’яни називали місце для відправлення культів?
Для відправлення культів слов’яни влаштовували святилища на пагорбах і висотах. Місце, де стояв ідол (кап), називалося капищем.
Галявина творчості
Попрацюйте у групах. Створіть оберіг свого класу. Поясніть, що він може означати. Розмістіть його на стенді в класі чи в одній із соціальних мереж.
Ось кілька ідей для створення оберега нашого класу:
Ми можемо намалювати або виготовити символ, який уособлює наш клас. Це може бути комаха, тварина, рослина чи щось абстрактне. Потім пояснимо, чому саме цей символ нас об’єднує і захищає.
Можна скласти молитву, вірш чи пісню нашого класу – словесний оберег. У тексті ми висловимо побажання один одному, наші цілі та сподівання.
Ми можемо створити інсталяцію з різних дрібних предметів, символізуючих наш колектив – фотографії, олівці, іграшки тощо. Разом вони утворюють єдиний оберег.
Кожен може принести з дому якийсь маленький талісман і пояснити, чому він захищає. З них ми створимо спільний оберег класу.
Будь-яка ідея, яка об’єднує нас і додає впевненості та натхнення, може стати нашим оберегом! Поділіться своїми пропозиціями!

---

---

Назад

Вперед

1 ... 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63

ГДЗ 6 клас Підручник Історія України Всесвітня історія 2023 Хлібовська Крижановська Наумчук Астон НУШ