ГДЗ Біологія 7 класу. Підручник [Остапченко Л.І., Балан П.Г., Серебряков В.В., Матяш Н.Ю., Горобчишин В.А.] 2020
Сторінка 186
1. Обговоріть у групах
Наведіть приклади пристосування тварин до дії різних екологічних чинників, використавши власний досвід.
За походженням розрізняють такі екологічні чинники:
• біотичні: мікроорганізми, гриби, рослини, тварини;
• абіотичні: клімат, ґрунт, повітря, вода, рельєф місцевості тощо;
• антропогенні: пряме (будівництво, вирубання лісів, випасання худоби тощо) і опосередковане (усі види забруднення води, атмосфери, фунту тощо).
Вплив чинників на тваринні організми часто виявляється у поведінці тварин. Так, коти у холодну пору року полюбляють грітися на каналізаційних люках, які віддають у довкілля тепло. Денну активність більшості тварин можна пояснити їхньою залежністю від світла: наприклад, свійські кури з настанням сутінків швидко ховаються у курниках. Багато зимуючих птахів оселяються близько помешкань людини, де їм легко знайти корм.
2. Для допитливих і кмітливих
1. Від чого залежить ступінь відокремленості популяцій?
Ступінь відокремленості популяцій залежить від того, на скільки територія придатна для існування виду, від рівномірності розподілу умов, сприятливих для життя популяції. На відокремленість впливає сила дії чинника, який її зумовлює (наприклад, кількість їжі, погода, висота гір, ширина річки тощо).
2. Рептилії краще пристосовані до мешкання в посушливих умовах, Ніж теплокровні ссавці. Як це пов'язано з необхідністю витрачати вологу для зниження температури власного тіла?
У рептилій кращі пристосування до посушливих умов, оскільки їхня шкіра суха, практично без залоз, укрита роговими лусками, щитками або пластинками, що захищає цих тварин від зайвої втрати вологи; таким чином у них змінюється температура тіла. Рептилії за надто високих чи низьких температур впадають у стан заціпеніння.
3. Творче завдання
Виберіть один з найпоширеніших видів тварин вашої місцевості та назвіть риси його пристосованості до середовища існування.
У різних регіонах України одним із найпоширеніших видів є їжак. Це комахоїдна тварина. З настанням зими їжаки впадають у сплячку, що допомагає їм пережити зимову нестачу їжі, і тому з осені до весни вони перебувають у норах. Підтримує їх існування взимку накопичений у тілі жир.
Сторінка 189
1. Обговоріть у групах
Які можливі наслідки для екосистеми випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення?
Випадання однієї з ланок може призвести до зникнення певних видів, зміни екосистеми і навіть зникнення екосистеми (лісове згарище); Розгалужені трофічні сітки забезпечують стійкість екосистем, оскільки при зменшенні чисельності певних видів (чи навіть за умови їх нього зникнення із цієї екосистеми) види, які ними живляться, можуть переключатися на інші об'єкти. Отже, у всеїдних тварин більше шансів вижити за змін умов існування ніж у тих, що спеціалізуються; лише на споживанні певного типу їжі.
2. Для допитливих і кмітливих
Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обґрунтуйте свою думку.
Рослини є основою кожного ланцюга живлення у більшості природних екосистем, саме вони Синтезують та накопичують органічні речовини. До синтезу органічних речовин з неорганічних здатні й інші автотрофні організми (наприклад, деякі бактерії), яких можуть споживати примітивні тварини. Але таких екосистем, що б існували у природі відокремлено, дуже мало, вони є невеликі та надзвичайно вразливі й нестійкі. Зокрема вони можуть бути розташовані навколо підводних вулканів.
Прикладом штучної екосистеми є акваріум, у якому рибки можуть жити і без рослин. Але, як відомо, їх потрібно весь час годувати. Без втручання людини ця екосистема існувати не може.
3. Творче завдання
Проаналізуйте ланцюги живлення, зображені на малюнку. Відзначте спільні та відмінні їхні риси.
Спільні риси: обидва ланцюги починаються із зелених рослин (продуцентів), мають 4 трофічні рівні.
Відмінні риси: тварини одного ланцюга живуть на ґрунті у нижньому ярусі; іншого — у вищих ярусах лісу. Крім цього, консументи, які живляться рослинною їжею, в одному випадку споживають листки живих рослин, а в іншому — їх відмерлі рештки — опале листя.
Сторінка 192
1. Обговоріть у групах
Наведіть приклади різних взаємозв'язків між організмами та з'ясуйте їхнє значення для виживання виду.
Між організмами існують різні взаємозв'язки. Прикладом мутуалізму є співжиття рака-самітника та актиній. Рак використовує актинію як захист від ворогів (за допомогою її щупалець із жалкими клітинами), актинія має можливість пересуватися та живитися залишками їжі рака.
Конкуренція виникає між усіма спорідненими організмами, що близько живуть один коло одного. Але оскільки в них однакові екологічні потреби, то сильніший витісняє слабшого (сірий пацюк чорного). Таким чином сірий пацюк забезпечує виживання та розповсюдження власного виду.
Дуже часто в природі ми спостерігаємо за хижацтвом. Так, вовки полюють на зайців, кішки — на мишей тощо. Таким чином ці організми забезпечують собі харчування для підтримання не лише власного організму, але й збереження виду.
Прикладом паразитизму є життя бліх, кліщів на собаках та кішках, паразитування гельмінтів (стьожаків та ціп'кяків) у внутрішніх органах тварин (ВРХ, котячих тощо).
Отже, усі види взаємозв'язку між організмами є способом пристосування до середовища та забезпечують виживання якщо не обох, то одного з цих видів.
2. Для допитливих і кмітливих
Чому стабільне існування людського суспільства можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних взаємовідносин з нею?
Стійкість окремих екосистем, а також усієї їх сукупності визначається їхнім видовим різноманіттям: що більше видів входить до складу певної екосистеми, то вона стійкіша.
Щоб зберегти різноманіття тварин, рослин і грибів, потрібно не перетворювати природу, а жити з нею у злагоді, тому що активне перетворення природи призводить до зникнення певних видів, зміни усталених екосистем, порушення природної рівноваги.
Стабільне існування людського суспільства буде можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних відносин з нею тому, що людина є не творцем природи, а лише невеликою її частиною. Потрібно зважати те, що людське суспільство формувалося тривалий час у природному середовищі. І лише поступово виникло сучасне суспільство. Життя без природи було б неможливим, адже вона — це все, що нас оточує.
2. Творче завдання
Проаналізуйте структуру земельного та лісового фонду України.
Земельний фонд поділяють на категорії земель, що мають різний правовий режим використання й охорони. За цією ознакою виділяють 9 великих груп земель:
1) землі сільськогосподарського призначення;
2) землі житлової та громадської забудови;
3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
4) землі оздоровчого призначення;
5) землі рекреаційного призначення;
6) землі історико-культурного призначення;
7) землі лісового фонду:
а) лісові: вкриті лісовою рослинністю; не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню, зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами;
б) нелісові: зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями; зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства;
8) землі водного фонду;
9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого присмачення.
Загальна площа земель в Україні становить 60,4 млн гектарів. З них 70 % — 42,4 млн га — землі сільськогосподарського призначення, з яких щорічно обробляється понад 32 млн гектарів.
Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів. Розораність земель є найвищою у світі й досягає 57 % території країни та майже 80 % сільськогосподарських угідь.
ГДЗ Біологія Підручник Генеза 6 клас 2020 Остапченко Балан Серебряков Матяш Горобчишин
1. Обговоріть у групах
Наведіть приклади пристосування тварин до дії різних екологічних чинників, використавши власний досвід.
За походженням розрізняють такі екологічні чинники:
• біотичні: мікроорганізми, гриби, рослини, тварини;
• абіотичні: клімат, ґрунт, повітря, вода, рельєф місцевості тощо;
• антропогенні: пряме (будівництво, вирубання лісів, випасання худоби тощо) і опосередковане (усі види забруднення води, атмосфери, фунту тощо).
Вплив чинників на тваринні організми часто виявляється у поведінці тварин. Так, коти у холодну пору року полюбляють грітися на каналізаційних люках, які віддають у довкілля тепло. Денну активність більшості тварин можна пояснити їхньою залежністю від світла: наприклад, свійські кури з настанням сутінків швидко ховаються у курниках. Багато зимуючих птахів оселяються близько помешкань людини, де їм легко знайти корм.
2. Для допитливих і кмітливих
1. Від чого залежить ступінь відокремленості популяцій?
Ступінь відокремленості популяцій залежить від того, на скільки територія придатна для існування виду, від рівномірності розподілу умов, сприятливих для життя популяції. На відокремленість впливає сила дії чинника, який її зумовлює (наприклад, кількість їжі, погода, висота гір, ширина річки тощо).
2. Рептилії краще пристосовані до мешкання в посушливих умовах, Ніж теплокровні ссавці. Як це пов'язано з необхідністю витрачати вологу для зниження температури власного тіла?
У рептилій кращі пристосування до посушливих умов, оскільки їхня шкіра суха, практично без залоз, укрита роговими лусками, щитками або пластинками, що захищає цих тварин від зайвої втрати вологи; таким чином у них змінюється температура тіла. Рептилії за надто високих чи низьких температур впадають у стан заціпеніння.
3. Творче завдання
Виберіть один з найпоширеніших видів тварин вашої місцевості та назвіть риси його пристосованості до середовища існування.
У різних регіонах України одним із найпоширеніших видів є їжак. Це комахоїдна тварина. З настанням зими їжаки впадають у сплячку, що допомагає їм пережити зимову нестачу їжі, і тому з осені до весни вони перебувають у норах. Підтримує їх існування взимку накопичений у тілі жир.
Сторінка 189
1. Обговоріть у групах
Які можливі наслідки для екосистеми випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення?
Випадання однієї з ланок може призвести до зникнення певних видів, зміни екосистеми і навіть зникнення екосистеми (лісове згарище); Розгалужені трофічні сітки забезпечують стійкість екосистем, оскільки при зменшенні чисельності певних видів (чи навіть за умови їх нього зникнення із цієї екосистеми) види, які ними живляться, можуть переключатися на інші об'єкти. Отже, у всеїдних тварин більше шансів вижити за змін умов існування ніж у тих, що спеціалізуються; лише на споживанні певного типу їжі.
2. Для допитливих і кмітливих
Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обґрунтуйте свою думку.
Рослини є основою кожного ланцюга живлення у більшості природних екосистем, саме вони Синтезують та накопичують органічні речовини. До синтезу органічних речовин з неорганічних здатні й інші автотрофні організми (наприклад, деякі бактерії), яких можуть споживати примітивні тварини. Але таких екосистем, що б існували у природі відокремлено, дуже мало, вони є невеликі та надзвичайно вразливі й нестійкі. Зокрема вони можуть бути розташовані навколо підводних вулканів.
Прикладом штучної екосистеми є акваріум, у якому рибки можуть жити і без рослин. Але, як відомо, їх потрібно весь час годувати. Без втручання людини ця екосистема існувати не може.
3. Творче завдання
Проаналізуйте ланцюги живлення, зображені на малюнку. Відзначте спільні та відмінні їхні риси.
Спільні риси: обидва ланцюги починаються із зелених рослин (продуцентів), мають 4 трофічні рівні.
Відмінні риси: тварини одного ланцюга живуть на ґрунті у нижньому ярусі; іншого — у вищих ярусах лісу. Крім цього, консументи, які живляться рослинною їжею, в одному випадку споживають листки живих рослин, а в іншому — їх відмерлі рештки — опале листя.
Сторінка 192
1. Обговоріть у групах
Наведіть приклади різних взаємозв'язків між організмами та з'ясуйте їхнє значення для виживання виду.
Між організмами існують різні взаємозв'язки. Прикладом мутуалізму є співжиття рака-самітника та актиній. Рак використовує актинію як захист від ворогів (за допомогою її щупалець із жалкими клітинами), актинія має можливість пересуватися та живитися залишками їжі рака.
Конкуренція виникає між усіма спорідненими організмами, що близько живуть один коло одного. Але оскільки в них однакові екологічні потреби, то сильніший витісняє слабшого (сірий пацюк чорного). Таким чином сірий пацюк забезпечує виживання та розповсюдження власного виду.
Дуже часто в природі ми спостерігаємо за хижацтвом. Так, вовки полюють на зайців, кішки — на мишей тощо. Таким чином ці організми забезпечують собі харчування для підтримання не лише власного організму, але й збереження виду.
Прикладом паразитизму є життя бліх, кліщів на собаках та кішках, паразитування гельмінтів (стьожаків та ціп'кяків) у внутрішніх органах тварин (ВРХ, котячих тощо).
Отже, усі види взаємозв'язку між організмами є способом пристосування до середовища та забезпечують виживання якщо не обох, то одного з цих видів.
2. Для допитливих і кмітливих
Чому стабільне існування людського суспільства можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних взаємовідносин з нею?
Стійкість окремих екосистем, а також усієї їх сукупності визначається їхнім видовим різноманіттям: що більше видів входить до складу певної екосистеми, то вона стійкіша.
Щоб зберегти різноманіття тварин, рослин і грибів, потрібно не перетворювати природу, а жити з нею у злагоді, тому що активне перетворення природи призводить до зникнення певних видів, зміни усталених екосистем, порушення природної рівноваги.
Стабільне існування людського суспільства буде можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних відносин з нею тому, що людина є не творцем природи, а лише невеликою її частиною. Потрібно зважати те, що людське суспільство формувалося тривалий час у природному середовищі. І лише поступово виникло сучасне суспільство. Життя без природи було б неможливим, адже вона — це все, що нас оточує.
2. Творче завдання
Проаналізуйте структуру земельного та лісового фонду України.
Земельний фонд поділяють на категорії земель, що мають різний правовий режим використання й охорони. За цією ознакою виділяють 9 великих груп земель:
1) землі сільськогосподарського призначення;
2) землі житлової та громадської забудови;
3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
4) землі оздоровчого призначення;
5) землі рекреаційного призначення;
6) землі історико-культурного призначення;
7) землі лісового фонду:
а) лісові: вкриті лісовою рослинністю; не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню, зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами;
б) нелісові: зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями; зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства;
8) землі водного фонду;
9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого присмачення.
Загальна площа земель в Україні становить 60,4 млн гектарів. З них 70 % — 42,4 млн га — землі сільськогосподарського призначення, з яких щорічно обробляється понад 32 млн гектарів.
Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів. Розораність земель є найвищою у світі й досягає 57 % території країни та майже 80 % сільськогосподарських угідь.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter