ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Щупак І.Я., Бурлака О.В., Дрібниця В.О.] 2024
§ 9. Політичний устрій, суспільне, господарське та повсякденне життя Русі-України
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯМожу розповісти, як змінювалася форма державного правління Русі-України від заснування до розквіту
Політичний устрій:
Русь-Україна пройшла шлях від вождівства (за ранніх слов’ян) до централізованої монархії на чолі з великим князем київським (наприкінці Х – у середині ХІ ст.).
Завершилося формування території держави, становлення монархічної форми правління, створення перших законів.
Суспільний устрій:
Суспільство поділялося на три стани з різними правами й обов’язками: духовенство, лицарство (князі, бояри, дружинники) та простолюд (селяни, міщани).
Основну масу населення становили непривілейовані селяни (смерди, закупи, рядовичі) та міщани. Найнижчу сходинку посідали холопи (невільники).
Міста і села:
Розвинулися різні типи поселень: неукріплені села, укріплені замки знаті, сторожові гради, міста як політичні, торговельні, ремісничі й культурні центри.
Міста складалися з укріпленого дитинця, де жила верхівка, та посадів з ремісниками і купцями.
Повсякденне життя:
Центром життя була велика патріархальна сім’я.
З поширенням християнства з’явилася традиція двох імен – слов’янського та християнського.
Господарство:
Господарство було натуральним. Головні заняття – землеробство, скотарство, ремесла (металообробка, гончарство, обробка дерева і шкіри тощо).
Русь-Україна була важливим центром міжнародної торгівлі завдяки розташуванню на перетині торгових шляхів.
Можу назвати верстви суспільства Русі-України.
Суспільство Русі-України поділялося на такі основні верстви:
Привілейовані стани:
Рицарі: великий князь, удільні князі, бояри, дружинники
Духовенство: патріарх Константинопольський, митрополит Київський, єпископи, архімандрити, парафіяльні священники, ченці та черниці
Непривілейований стан (простолюд):
Купці
Міщани
Ремісники
Смерди (вільні селяни)
Закупи, рядовичі (залежні селяни)
Невільники:
Холопи
Можу описати побут жителів Русі-України
Сім’ї були великими, до 12-15 осіб, часто включали три покоління
Діти з раннього віку допомагали по господарству
Імена могли бути слов’янськими або християнськими після прийняття християнства
Житла були як наземні, так і заглиблені, будувалися з доступних матеріалів
Можу розповісти про господарське життя Русі-Украіни.
Господарство було переважно натуральним
Основні заняття: землеробство, скотарство, мисливство, рибальство, бортництво
Розвинуті ремесла: металообробка, ювелірна справа, гончарство, обробка дерева та шкіри
Активна зовнішня торгівля завдяки вигідному розташуванню на перетині торгових шляхів
Експорт: хутро, мед, віск, зерно, ремісничі вироби
Імпорт: тканини, прикраси, вино, прянощі, зброя
Головні торгові центри: Київ, Чернігів, Галич та інші міста
Використовувалися різні грошові одиниці: гривни, куни, арабські диргеми
2. Зіставте соціальну структуру Русі-України із соціальною структурою європейського суспільства часів Середньовіччя. Визначте, чим вони схожі.
Порівнюючи соціальну структуру Русі-України та європейського суспільства часів Середньовіччя, можна виділити такі спільні риси:
Ієрархічна структура суспільства. В обох випадках суспільство було чітко розділене на верстви з різними правами та обов’язками.
Наявність привілейованих станів:
У Русі-України: князі, бояри, вище духовенство
У Європі: королі/імператори, феодали (герцоги, графи тощо), вище духовенство
Військова знать:
У Русі-України: дружинники
У Європі: лицарі
Духовенство як окремий привілейований стан
Непривілейоване населення:
У Русі-України: міщани, ремісники, купці, селяни (смерди)
У Європі: городяни, ремісники, селяни
Наявність залежного селянства:
У Русі-України: закупи, рядовичі
У Європі: серви, віллани
Поступове формування феодальних відносин, хоча цей процес у Русі-України відбувався повільніше, ніж у Західній Європі
Важлива роль міст як центрів ремесла і торгівлі
Отже, незважаючи на певні відмінності, соціальна структура Русі-України мала багато спільних рис із європейським середньовічним суспільством, що свідчить про схожі тенденції суспільного розвитку.
3. Розгляньте реконструкції одягу русів, виконані художницею-етнографинею Зінаїдою Васіною. Визначте за одягом представників різних соціальних спільнот. Аргументуйте свій вибір й складіть опис зовнішності представника/представниці однієї з верств населення.
Привілейовані стани (ліва група):
Князь або боярин: чоловік у червоному плащі з хутряною облямівкою та багато оздобленому одязі.
Дружинник: чоловік у синьому каптані з поясом та мечем.
Міщани та купці (центральна група):
Заможний купець або міщанин: чоловік у синьому довгому одязі.
Жінки в різнокольорових сукнях та головних уборах, ймовірно, дружини купців або заможних міщан.
Прості люди (права група):
Селяни або ремісники: чоловіки в простому коричневому та сірому одязі.
Селянка: жінка в простій білій сорочці та фартусі.
Опис зовнішності представника однієї з верств:
Дружинник: Чоловік середнього зросту, міцної статури. Одягнений у синій каптан довжиною до колін, підперезаний широким шкіряним поясом. На поясі висить меч – ознака його статусу воїна. На ногах – шкіряні чоботи. Голову покриває червона шапка з хутряною облямівкою. Обличчя мужнє, з бородою та вусами. Погляд уважний і рішучий, що відповідає його ролі захисника князя та держави. Весь його вигляд демонструє готовність до бою та високе положення в суспільстві Русі-України.
5. Проведіть віртуальну екскурсію давньоруським містом Звенигородом.
Ласкаво просимо до давньоруського міста Звенигород XII століття!
Наша екскурсія починається біля міських укріплень. Звенигород був заснований князем Володарем Ростиславичем на початку XII століття і швидко став столицею удільного князівства. Місто розташоване на важливому торговельному шляху, що сприяло його швидкому розвитку.
Проходимо через міські ворота і опиняємось на центральній площі. Перед нами відкривається вид на дитинець – укріплену частину міста, де розташований князівський палац. Навколо дитинця бачимо боярські садиби.
Рухаємось далі і потрапляємо до ремісничих кварталів. Тут вирує життя – працюють ювелірні, склоробні, шевські й гончарні майстерні. Чуємо стукіт молотів – це ковалі кують зброю та знаряддя праці.
Звертаємо увагу на житлові будинки. Вони дерев’яні, але мають підлогу, що свідчить про заможність мешканців. У вечірній час будинки освітлюються свічками та каганцями. Проходимо вулицями, вимощеними дерев’яними дошками. Це робилося для того, щоб вулиці не перетворювалися на болото під час дощів.
На завершення нашої екскурсії відвідаємо торгову площу. Тут можна побачити купців з різних земель, які привозять екзотичні товари.
Звенигород XII століття – це процвітаюче місто, важливий економічний та політичний центр Галицької землі. Сподіваюсь, ця віртуальна подорож допомогла вам уявити, яким було життя в давньоруському місті!