ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Щупак І.Я., Бурлака О.В., Дрібниця В.О.] 2024

Читаємо й розуміємо
Дізнайтеся з параграфа про розвиток культури Русі-України. Визначте, які історичні події, процеси та явища впливали на формування культури. Свої міркування підкріплюйте аргументами.
На розвиток культури Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст. впливали такі історичні події, процеси та явища:
Прийняття християнства. Це сприяло розвитку кам’яного храмового будівництва, появі нових видів мистецтва (мозаїки, фрески, іконопис), поширенню писемності та освіти.
Візантійські впливи. Архітектура, живопис та інші види мистецтва Русі-України формувались під значним впливом візантійської культури. Перші церкви будували й оздоблювали візантійські майстри.
Розвиток державності. Зміцнення державної влади за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого сприяло розвитку освіти, будівництву величних споруд (Десятинна церква, Софійський собор).
Економічний розвиток. Зростання міст, розвиток ремесел і торгівлі створювали матеріальну базу для культурного піднесення.
Поширення писемності. Впровадження кирилиці сприяло розвитку літератури, освіти, діловодства.
Збереження народних традицій. Усна народна творчість (билини, легенди, пісні) продовжувала розвиватися, збагачуючись новими сюжетами.
Міжнародні контакти. Торговельні та дипломатичні зв’язки з іншими країнами сприяли культурному обміну та збагаченню.
Ці фактори в комплексі призвели до формування самобутньої культури Русі-України, яка поєднувала місцеві традиції з новими християнськими та візантійськими елементами, створюючи унікальний культурний синтез.
Свідчать документи
Прочитайте уривок із літопису та дайте відповіді на запитання:
1. За правління якого князя відбуваються події?
Події відбуваються за правління князя Володимира. Це прямо вказано в тексті: “І викликав Володимира”, “Володимир же, вернувшись у табір…”
2. Про кого з героїв билин розповідає батько князю Володимиру? Як ви це з’ясували?
Батько розповідає князю Володимиру про свого молодшого сина, який ймовірно є прообразом билинного героя Кирила Кожум’яки. На це вказують такі деталі:
Син залишився вдома, коли батько пішов з чотирма іншими синами
З дитинства його ніхто не міг перемогти (“ніхто не вдарив ним”)
Він мав надзвичайну силу – розгнівавшись, “роздер шкуру руками”
3. Придумайте завершення літописної розповіді.
Почувши це, князь Володимир зрадів і наказав негайно привести юнака. Коли той прибув, князь попросив його вступити у двобій з печенізьким богатирем заради порятунку Русі. Юнак погодився, вийшов на бій і завдяки своїй надзвичайній силі переміг ворога, ударивши його об землю. Так завдяки подвигу молодого Кирила Кожум’яки Русь була врятована від нападу печенігів на три роки.
Свідчать документи
Які факти з історії Русі-України дозволяє з’ясувати цей лист? Як у документі відображено роль князя у суспільних відносинах?
Берестяні грамоти, такі як наведений лист, надають унікальну можливість поглиблено вивчити суспільне життя, економічні стосунки та правові системи давньої Русі-України. Давайте розглянемо факти, які можна з’ясувати з цього листа, та роль князя у суспільних відносинах.
Фінансові відносини:
Лист згадує про 60 кун, що свідчить про існування грошових відносин і використання валюти (куни) в економічних транзакціях.
Поняття «лодієвих» (імовірно, оплата за якусь послугу або товар, пов’язаний з лодіями або судноплавством) свідчить про різноманітність економічних відносин і спеціалізацію професій.
Судова система:
Згадується судовий процес, в якому Говін подав справу на суд, і священик («піп») записав цей факт. Це вказує на існування формальної правової системи та ролі священиків у фіксації судових справ.
Соціальні відносини:
Відносини між дружиною Говіна і Ніженцем вказують на певний рівень соціальної взаємодії та особистих відносин між різними верствами населення.
Згадка про можливість взяття отрока (молодого слуги) за невиконання зобов’язань свідчить про наявність практики застави або забезпечення боргів людським ресурсом.
Роль князя у суспільних відносинах
Судова влада: Лист згадує про можливість звернення до князя для вирішення спору («я у князя візьму отрока»), що підкреслює роль князя як вищої судової інстанції. Це свідчить про те, що князь мав владні повноваження втручатися у справи громадян і вирішувати спори.
Захист інтересів: Можливість звернення до князя також вказує на його роль у захисті інтересів своїх підданих і наявність централізованої влади, що могла втрутитися у локальні конфлікти.
Адміністративні функції: Згадка про те, що князь може вплинути на ситуацію шляхом взяття отрока, вказує на його адміністративні функції та можливість реалізації рішень на практиці, що зміцнювало його позицію як правителя.
Берестяний лист надає цінну інформацію про економічні, соціальні та правові відносини в Русі-Україні початку XII століття. Він підкреслює важливу роль князя у суспільних відносинах як арбітра, адміністратора та захисника інтересів своїх підданих. Ці функції князя допомагали підтримувати порядок і стабільність у суспільстві, що було важливим для розвитку державності в Русі-Україні.
Загадка в історії
Уважно розгляньте сучасну світлину та історичну реконструкцію Софійського собору у Києві. Визначте, що змінилося в архітектурі собору від часів Русі-України до наших днів. Дізнайтеся, чим зумовлені ці зміни.
На історичній реконструкції видно, що Софійський собор у Києві мав такі особливості:
Куполи: Відображають візантійський стиль з елементами давньоруської архітектури.
Симетричність: Первісна структура була більш симетричною і компактною, без додаткових будівель.
Матеріали та декор: Використовувалися переважно плінфа і камінь, а також були присутні мозаїки та фрески.
Сучасна світлина
На сучасній світлині можна побачити наступні зміни:
Куполи: Форма стала більш складною, і вони набули барокових рис (золочені і прикрашені хрестами).
Зовнішні добудови: Додані нові елементи, які не були частиною оригінальної структури. Це включає додаткові каплиці та прибудови.
Фасад: Змінилася зовнішня обробка фасаду, з’явилися нові елементи декору, що характерні для пізніших стилів (зокрема, бароко).
Вікна та двері: Форми і розміри вікон та дверей були змінені, щоб відповідати новим архітектурним стилям.
Причини змін
Реставрації та перебудови: Протягом століть собор зазнавав численних реставрацій і перебудов, особливо після руйнувань та пожеж. Кожен новий етап реконструкції відображав архітектурні тенденції того часу, включаючи бароко в XVII-XVIII століттях.
Політичні зміни: Зміни в політичній ситуації та зміні державної влади впливали на архітектурний вигляд собору. Кожен правитель прагнув залишити свій слід в історії, що призводило до додавання нових елементів.
Релігійні потреби: Зміни в релігійних практиках і збільшення кількості парафіян призводили до необхідності розширення та додавання нових приміщень.
Естетичні вподобання: Прагнення відобразити нові естетичні ідеали і стилі, такі як бароко, які надавали більшої декоративності і складності архітектурним формам.
Зміни в архітектурі Софійського собору у Києві відображають складну історію розвитку української культури, вплив різних епох та стилів, а також постійне прагнення зберегти і примножити культурну спадщину. Собор залишається одним з найвизначніших символів української історії та культури.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Можу назвати, які події, процеси, явища впливали на розвиток культури Русі-України.
Хрещення Русі (988 р.): Володимир Великий запровадив християнство як державну релігію, що призвело до значних змін у культурі та мистецтві, включаючи будівництво церков, розвиток іконопису та створення писемних пам’яток.
Контакти з Візантією: Тісні політичні, економічні та культурні зв’язки з Візантійською імперією сприяли поширенню візантійської архітектури, мистецтва, літератури та релігійних практик.
Торгівля та економічні зв’язки: Торговельні шляхи, такі як шлях «із варяг у греки», забезпечували культурний обмін з іншими європейськими та азійськими народами, що сприяло збагаченню місцевої культури.
Політична централізація: Об’єднання земель під владою київських князів сприяло формуванню єдиного культурного простору та розвитку загальнодержавної культури.
Можу розповісти про походження писемності Русі-України.
Кирилиця: Виникла в кінці 9-го століття на основі грецького алфавіту з додаванням деяких літер для позначення звуків слов’янських мов. Приписується святим Кирилу і Мефодію, які створили абетку для поширення християнства серед слов’ян.
Берестяні грамоти: Перші зразки письма на Русі були знайдені на бересті (березовій корі). Вони містили різноманітні записи, від особистих листів до офіційних документів.
Можу назвати приклади візантійських впливів на архітектуру та мистецтво Русі
Софійський собор у Києві: Будівництво собору в 11 столітті було значною мірою впливом візантійської архітектури. Він включає елементи, такі як куполи та мозаїки, характерні для візантійського стилю.
Ікони та мозаїки: Візантійський стиль іконопису був перенесений на Русь разом з християнством. Ікони стали важливою частиною релігійного життя та мистецтва.
Фрески: Прикладом візантійського впливу є також фрески, що прикрашають стіни церков і соборів. Вони відрізняються складністю композицій і використанням яскравих кольорів.
Можу навести приклади народних традицій у культурі Русі-України.
Скоморохи: Народні артисти, які виступали з піснями, танцями та акробатичними номерами, часто під час свят і ярмарків.
Билини: Епічні поеми, які оспівували подвиги богатирів і були важливою частиною усної народної творчості.
Ремесла та прикладне мистецтво: Традиції виготовлення кераміки, різьблення по дереву, ткацтва та вишивки. Ці ремесла не лише забезпечували побутові потреби, але й мали естетичну цінність.
Святкові обряди та звичаї: Народні свята, такі як Івана Купала та Колядки, мали велике значення в житті суспільства і були пов’язані з аграрними культами та природними циклами.
2. Використавши додаткову літературу, проведіть мінідослідження історії архітектурної пам’ятки. У ході дослідження визначте, які елементи храму є автентичними (збереглися з XI ст.), а які — перебудованими. Результати дослідження представте у класі.
Спасо-Преображенський собор у Чернігові був закладений у 1036 році князем Мстиславом Володимировичем, сином Володимира Великого. Це одна з найдавніших і найвизначніших пам’яток давньоруської архітектури.
Собор був побудований у візантійському стилі, з характерними рисами давньоруської архітектури. Він мав п’ятикупольну структуру з одним центральним куполом, підкріпленим чотирма меншими куполами. Інтер’єр собору прикрашали фрески та мозаїки, які також були візантійськими за стилем.
Автентичні елементи (XI століття)
Основна структура будівлі: Фундамент і частина стін собору залишилися з XI століття. Оригінальні матеріали, такі як плінфа (давньоруська цегла) і камінь, використовувалися для побудови стін.
Фрески та мозаїки: Деякі фрагменти оригінальних фресок і мозаїк, що прикрашали стіни собору, збереглися до нашого часу. Вони є цінними прикладами давньоруського мистецтва.
Куполи: Первісні куполи собору були дерев’яними і покритими свинцем. Частина оригінальних конструкцій збереглася, хоча з часом вони зазнали значних перебудов.
Перебудовані елементи
Куполи: Протягом століть куполи собору зазнали численних перебудов. У XVII столітті їх відновили у бароковому стилі, що дещо змінило оригінальний вигляд споруди.
Зовнішній фасад: Частина зовнішнього фасаду собору була оновлена у XVIII-XIX століттях. Деякі елементи декору були додані або змінені під час реставраційних робіт.
Інтер’єр: У XVII-XVIII століттях були проведені масштабні реставраційні роботи всередині собору. Деякі оригінальні фрески були замінені новими розписами, хоча фрагменти старих залишилися.
Додаткові будівлі: У різні періоди до собору додавалися нові будівлі та каплиці, що не були частиною первісного плану. Ці добудови також вплинули на загальний вигляд комплексу.
Спасо-Преображенський собор у Чернігові є цінною пам’яткою давньоруської архітектури, яка зберегла багато автентичних елементів з XI століття, незважаючи на численні перебудови і реставрації. Це свідчить про важливість собору в історії та культурі Русі-України.
3. Вправа «Кросворд навпаки». Складіть запитання до слів кросворда. Запропонуйте однокласникам/ однокласницям дати на них відповіді.
Мініатюра: Який термін використовується для опису маленьких ілюстрацій у рукописах?
Берест: Який матеріал використовувався в давнину для письма і був отриманий з дерев?
Скоморох: Хто був середньовічним виконавцем народної музики, пісень та танців на Русі?
Фреска: Як називається метод малювання на вологій штукатурці, який використовувався в середньовічних церквах?
Графіті: Як називаються стародавні написи чи малюнки, знайдені на стінах споруд?
Ікона: Як називається священний образ у християнському мистецтві, особливо поширений у православ’ї?
Билини: Як називаються давні епічні поеми, які оспівують подвиги богатирів?
Богатирі: Як називалися легендарні герої епічних билин на Русі?
Мозаїка: Як називається техніка створення зображень з маленьких шматочків скла або каменю?
Кирилиця: Яка абетка була створена для письма слов’янських мов?

---

---

Назад

Вперед

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 31

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник Щупак Бурлака Дрібниця Желіба Піскарьова Оріон НУШ 2024