ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Щупак І.Я., Бурлака О.В., Дрібниця В.О.] 2024

1. Пригадайте, коли зародилося християнство. Які його особливості як релігії?
Християнство зародилося у I столітті нашоїери на території сучасного Ізраїлю (тоді – східна частина Римськоїімперії). Основні особливості християнстваяк релігії:
Монотеїзм – віра в єдиного Бога
Вчення про Святу Трійцю – Бог-Отець, Бог-Син (Ісус Христос) і Святий Дух
Віра вІсуса Христа як Сина Божого і Спасителя людства
Священне Писання – Біблія (Старий і Новий Завіт)
Вчення про спасіння через вірув Христа
Етичне вчення, засноване на любові доБога і ближнього
2. Хто з перших правителів Русі приймав хрещення?
Серед перших правителів Русі, які приймали хрещення, були:
Князь Аскольд – деякі дослідники пов’язують з ним так зване “Аскольдове хрещення” у 860-х роках
Княгиня Ольга – прийняла хрещення у Константинополі близько 955 року
Князь Володимир Великий – офіційно хрестив Русь у 988 році
3. Яку роль відігравало християнство у створенні середньовічних держав Європи?
Християнство відігравало важливу роль у створенні середньовічних держав Європи:
Сприяло об’єднанню європейських народів під егідою єдиної релігії
Церква стала потужною політичною силою, часто виступаючи посередником у вирішенні державних питань
Християнська мораль та етика вплинули на формування правових систем європейських держав
Сприяло розвитку освіти, писемності та культури
Церква стала найбільшим землевласником і впливовим економічним гравцем
Християнство сприяло зміцненню державної влади та соціального устрою новоутворених держав
Таким чином, християнство стало не лише релігійною, але й потужною соціально-політичною силою, яка суттєво вплинула на формування середньовічних європейських держав.
Діємо: практичні завдання
Розпочніть заповнювати у своєму робочому зошиті подану таблицю. Діяльність руських князів наприкінці х — у першій половині хі ст.

Князь	Роки правління	Внутрішня політика	Зовнішня політика
Володимир Святославич (Великий)	980-1015 рр.	– Адміністративна реформа: поділ держави на землі (округи), якими правили сини князя – Військова реформа: заміна племінної організації війська на найману – Фінансова реформа: карбування власних монет – срібників і златників – Судова реформа: розмежування єпископського і міського судів – Релігійна реформа: хрещення Русі-України у 988 р., впровадження християнства як державної релігії	– Приєднання Волині та Червенських міст – Тимчасове приєднання балтських племен ятвягів – Похід на Волзьку Булгарію – Підкорення залишків Хозарського каганату – Боротьба з печенігами – Розвиток шлюбної дипломатії – Підтримка дружніх зв’язків з Візантією, Священною Римською імперією, Вірменією, Угорщиною та Папою Римським

1. Внутрішня політика Володимира Святославича (980–1015 рр.)
Читаємо й розуміємо
Під час знайомства з діяльністю князя Володимира доберіть у тексті параграфа інформацію, що лягла в основу такого зображення князя.
Аналізуючи зображення мозаїчної ікони святого Володимира та інформацію з тексту параграфа, можна виділити наступні елементи, що лягли в основу такого зображення князя:
Корона на голові: символізує княжу владу Володимира як правителя Русі-України.
Хрест у правій руці: відображає роль Володимира у хрещенні Русі-України та впровадженні християнства як державної релігії в 988 році.
Модель храму в лівій руці: ймовірно, символізує будівництво Десятинної церкви – першої кам’яної церкви в Києві, яку Володимир наказав побудувати після хрещення.
Червоний одяг: може символізувати князівську владу та велич Володимира.
Німб навколо голови: вказує на канонізацію Володимира як святого. У тексті згадується, що православні та католики вшановують його як рівноапостольного святого.
Таке зображення підкреслює роль Володимира як хрестителя Русі-України, могутнього правителя та святого, що відповідає інформації, наведеній у тексті параграфа про його діяльність та історичне значення.
Свідчать документи
1. По яких річках Володимир Святославич наказав будувати фортеці?
Володимир Святославич наказав будувати фортеці по таких річках:
Десна
Остер
Трубіж
Сула
Стугна
2. Яка мета будівництва фортець?
Зміцнення оборони території навколо Києва
Захист від нападів печенігів, з якими велася війна
3. Яким чином відбувалося заселення новозбудованих фортець? Як ви розумієте поняття «ліпші мужі»?
Заселення новозбудованих фортець відбувалося наступним чином:
Володимир набирав “мужів ліпших” (найкращих чоловіків) з різних племен: словен, кривичів, чуді, в’ятичів
Цими людьми він заселяв нові міста-фортеці
Поняття “ліпші мужі” можна розуміти як найбільш здібних, сильних та надійних воїнів і поселенців. Князь обирав кращих представників різних племен для заселення та захисту нових укріплених поселень. Це були люди, яким князь довіряв охорону важливих стратегічних пунктів на кордонах держави.
Поміркуємо
1. З якою метою, на вашу думку, Володимира Святославича зображували на монетах подібно до імператора ромеїв?
Володимира Святославича зображували на монетах подібно до імператора ромеїв з кількох причин:
Щоб підкреслити рівність статусу київського князя з візантійським імператором. Це демонструвало претензії Володимира на високе міжнародне становище.
Для легітимізації влади Володимира в очах підданих та сусідніх правителів. Таке зображення символізувало божественне походження його влади, подібно до візантійських імператорів.
Щоб показати культурну та політичну спадкоємність Русі-України від Візантійської імперії після прийняття християнства.
2. Як можна пояснити напис на срібнику: «Володимир на столі, а се його срібло»?
“Володимир на столі” означає, що Володимир сидить на княжому престолі, тобто є законним правителем.
“А се його срібло” вказує на те, що ця монета є офіційним платіжним засобом, випущеним від імені князя Володимира.
Цей напис підкреслює суверенне право князя карбувати власну монету, що було важливим атрибутом державної влади.
Таким чином, напис легітимізує як владу Володимира, так і цінність самої монети як офіційного платіжного засобу Русі-України.
Ці елементи на монетах були важливими символами державності та суверенітету Русі-України за часів правління Володимира Великого.
2. Упровадження християнства
Дізнайтеся з тексту «Повісті минулих літ», як літописець пояснював, чому з-поміж інших релігій Володимир обрав саме християнство
На основі уривку з “Повісті минулих літ” можна дізнатися, як літописець пояснював вибір князем Володимиром християнства з-поміж інших релігій. Ось основні моменти:
Вибір серед трьох релігій: Володимир розглядав християнство, іслам і юдаїзм. Літописець описує, як князь вислухав посланців від кожної релігії та порівнював їх вчення.
Відкидання ісламу та юдаїзму:
Іслам відкинув через заборону на вживання вина, що було неприйнятним для Володимира та його народу.
Юдаїзм відкинув через втрату Єрусалиму, що вказувало на слабкість цієї релігії в очах князя.
Враження від християнства:
Посланці Володимира, які відвідали Константинополь, були вражені красою богослужіння у Софійському соборі. Вони сказали, що не знали, чи були вони на небі чи на землі, таке було їхнє враження.
Християнство вразило Володимира своєю величністю та духовною красою, що стало вирішальним фактором у його виборі.
Політичні мотиви:
Прийняття християнства зміцнювало міжнародний авторитет Русі-України.
Шлюб з візантійською принцесою Анною, сестрою імператора Василія II, також був важливим політичним кроком, що зміцнював зв’язки з Візантією.
Таким чином, літописець пояснює вибір Володимира на користь християнства як поєднання духовних вражень та політичних міркувань.
Свідчать документи. Літопис руський про хрещення киян 988 р.
1. Яка доля спіткала язичницьких ідолів після хрещення Володимира?
Язичницькі ідоли були знищені – одних порубали, інших спалили. Головного бога Перуна прив’язали до коня і протягнули з гори до річки.
2. Чому, на вашу думку, літописець пише, що кияни раділи хрещенню?
Літописець пише про радість киян, ймовірно, щоб підкреслити правильність вибору князя та готовність народу прийняти нову віру. Також згадується, що люди вірили: якби це не було добрим, князь і бояри не прийняли б християнства.
3. Які слова свідчать про рішучість Володимира остаточно подолати язичництво?
Про рішучість Володимира свідчать його слова: “Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде”. Це показує намір князя охрестити все населення без винятку.
3. Зовнішня політика Володимира Святославича
Діємо: практичні завдання
Опрацюйте історичну карту на с. 61 і виконайте завдання.
1. Покажіть на карті територію Русі-України на початку князювання Володимира Великого, а також приєднані князем землі.
Територія Русі-України на початку князювання Володимира Великого та приєднані ним землі:
На початку правління Володимира до складу Русі-України входили землі полян, древлян, сіверян та інших східнослов’янських племен навколо Києва.
Володимир приєднав землі Хорватів та Волинян
2. Назвіть і покажіть сусідні з Руссю-Україною держави та народи за часів правління Володимира Великого.
Мордва, Чудь
На сході
Варяги та балтійські племена
На північному заході сусідами Русі були балтійські та скандинавські племена. Прусси. Литва
Кочові племена
На сході та півдні Русь межувала з кочовими племенами, такими як, печеніги, половці. Конфлікти з цими племенами часто виникали через контроль над торговими шляхами до Візантії та східних країн.
Західні держави
На заході: Польща, Чехія, Угорщина
4. Тризуб — родовий знак Володимира Великого
Розгляньте ілюстрації на с. 51–52. Визначте, у яких сферах життя Русі-України використовували представлені речові джерела.
На основі представлених ілюстрацій можна визначити, що тризуб як символ князівської влади використовувався у різних сферах життя Русі-України:
Архітектура та будівництво – фрагмент плінфи з відбитком знака Володимира Великого з Десятинної церкви свідчить про використання тризуба в оздобленні храмів та інших споруд.
Грошовий обіг та економіка – срібники князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого демонструють використання тризуба на монетах, що були важливим елементом економічного життя держави.
Військова справа – обушок (бойова гиря), оздоблений тризубом, вказує на використання символу у військовому спорядженні.
Державне управління та дипломатія – вірчий знак князя Володимира Великого з його власним символом використовувався для підтвердження автентичності документів та в дипломатичному листуванні.
Побут та декоративно-ужиткове мистецтво – кістяний виріб, орнаментований тризубом, свідчить про використання символу в повсякденному житті та декоративному мистецтві.
Таким чином, тризуб як символ князівської влади був широко представлений у різних аспектах життя Русі-України – від державного управління та економіки до військової справи та побуту, що підкреслює його важливість як державного символу.
Діємо: практичні завдання
Продовжте візуальний ряд. Підготуйте презентацію на тему «Сучасність княжого знака Володимира Великого».
Для підготовки презентації на тему “Сучасність княжого знака Володимира Великого” можна продовжити візуальний ряд наступними прикладами використання тризуба в сучасній Україні:
Зображення тризуба на українських грошах – гривнях та копійках.
Тризуб на офіційних документах України – паспортах, свідоцтвах тощо.
Використання тризуба у логотипах державних установ та організацій України.
Тризуб на військовій формі та техніці Збройних Сил України.
Зображення тризуба на спортивній формі національних збірних України.
Використання тризуба в сучасному українському мистецтві та дизайні.
Тризуб у вигляді пам’ятників та монументів у різних містах України.
Зображення тризуба на поштових марках України.
Використання тризуба в геральдиці українських міст та областей.
Тризуб як елемент брендингу українських компаній та продуктів.
Така презентація продемонструє, як стародавній княжий знак Володимира Великого став невід’ємною частиною сучасної української державної символіки та національної ідентичності, широко використовуючись у різних сферах життя незалежної України.
Запитання і Завдання
1. Самооцінювання
Можу назвати заходи внутрішньої політики Володимира Великого.
Адміністративна реформа (поділ держави на землі)
Військова реформа (заміна племінного війська на найману дружину)
Фінансова реформа (карбування власних монет)
Судова реформа (розмежування єпископського і міського судів)
Релігійна реформа (запровадження християнства)
Можу визначити напрями зовнішньої політики Володимира Великого.
Розширення території держави (приєднання Волині, Червенських міст)
Боротьба з кочовиками-печенігами
Дипломатичні відносини з сусідніми державами через шлюбну дипломатію
Походи на Візантію та Волзьку Булгарію
Можу пояснити причини та наслідки хрещення Русі.
Причини: об’єднання народів Русі, зміцнення князівської влади, підвищення міжнародного авторитету.
Наслідки: долучення до європейської цивілізації, розвиток культури, формування єдиного світогляду.
Можу схарактеризувати вплив політики Володимира Великого на розвиток держави Русі- України.
Зміцнення єдності держави
Посилення централізації влади
Підвищення міжнародного авторитету
Культурний розвиток
Економічне зростання
2. Порівняйте діяльність князя Володимира Великого і правителів середньовічних держав Європи — Карла Великого, Оттона І. Що в них спільного?

Аспект	Володимир Великий	Карл Великий	Оттон І
Релігійна політика	Впровадив християнство як державну релігію Русі, що сприяло об’єднанню держави та її інтеграції в європейську цивілізацію.	Поширював християнство серед германських племен, заснувавши Каролінзьке відродження та підтримуючи церковну реформу.	Відновив Священну Римську імперію, зміцнивши зв’язок між імперією та церквою, та активно підтримував християнство.
Адміністративні реформи	Поділив державу на землі, де правили його сини	Встановив систему графств та марок, що сприяло централізації влади та ефективному управлінню.	Впровадив систему феодального управління, розподіливши землі серед своїх васалів для зміцнення імперії.
Військова політика	Реформував військо, створивши найману дружину, та активно боровся з печенігами.	Вів численні війни для розширення імперії, включаючи завоювання Італії та Іспанії.	Вів успішні війни проти угорців та слов’ян, зміцнюючи кордони імперії.
Шлюбна дипломатія	Використовував шлюби для зміцнення міжнародних відносин, одруживши своїх дітей з представниками європейських династій.	Використовував шлюби для укріплення союзів та розширення впливу Каролінзької імперії.	Одружився з Адельгейдою Бургундською, що зміцнило його позиції в Італії та Європі.

Спільними рисами діяльності цих правителів є:
Впровадження християнства: Всі троє активно сприяли поширенню християнства, що допомогло об’єднати їхні держави та зміцнити їхню владу.
Централізація влади: Вони проводили адміністративні реформи, спрямовані на зміцнення централізованої влади та ефективного управління державою.
Військові реформи та завоювання: Всі троє проводили військові реформи та вели активну завойовницьку політику для розширення своїх держав.
Шлюбна дипломатія: Використовували шлюби для укріплення міжнародних відносин та зміцнення своїх позицій на міжнародній арені.
Ці спільні риси свідчать про те, що Володимир Великий, Карл Великий та Оттон І мали схожі підходи до правління та розвитку своїх держав у середньовічній Європі.
3. Розгляньте монету із зображенням Володимира Великого. Які епізоди його діяльності представлено в сюжетах монети? Створіть свій дизайн монети або поштової марки, присвяченої правлінню Володимира Великого. Представте проєкт у класі.
Епізоди діяльності Володимира Великого на монеті
На срібній монеті НБУ «Київський князь Володимир Великий» з серії «Княжа Україна» (2015 р.) зображено такі епізоди діяльності Володимира Великого:
Хрещення Русі (988 р.): На монеті можна побачити зображення Володимира Великого з хрестом, що символізує його роль у впровадженні християнства як державної релігії. Це був ключовий момент в історії Русі-України, який сприяв її інтеграції в європейську християнську спільноту.
Міжнародні відносини та шлюбна дипломатія: На монеті також зображено сцени, що символізують дипломатичні відносини Володимира з іншими державами, зокрема через шлюбні союзи. Це допомогло зміцнити політичні та економічні зв’язки Русі з Європою.
Військові досягнення: Володимир зображений як воїн, що підкреслює його роль у захисті та розширенні територій держави, зокрема боротьбу з печенігами та іншими сусідніми племенами.
Дизайн монети
Аверс:
Портрет Володимира Великого в княжому вбранні, тримаючи хрест у правій руці та меч у лівій.
Напис: «Володимир Великий» навколо портрета.
Рік карбування: «2024».
Реверс:
Зображення Десятинної церкви, першої кам’яної церкви в Києві, заснованої Володимиром.
Тризуб як символ князівської влади.
Напис: «Хрещення Русі – 988 рік».
Сцена хрещення киян у річці Дніпро.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 31

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник Щупак Бурлака Дрібниця Желіба Піскарьова Оріон НУШ 2024