ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Щупак І.Я., Бурлака О.В., Дрібниця В.О.] 2024

icon12.01.2025, icon7 Клас / Історія України, icon654, icon0



§ 15. Роздробленість Русі-України (середина XII — перша половина XIII ст.)
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Можу назвати причини політичної роздробленості Русі-України.
Посилення влади місцевих князів та бояр
Ослаблення центральної влади Києва
Економічний розвиток окремих регіонів
Можу показати на карті великі удільні князівства періоду роздробленості.
Найбільшими удільними князівствами були Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське.
Можу визначити особливості розвитку Київського, Переяславського та Чернігово-Сіверського князівств.
Особливості розвитку ключових князівств:
Київське князівство:
Залишалося духовним та політичним центром
Зазнало нападу військ Андрія Боголюбського у 1169 році
Чернігово-Сіверська земля:
Найбільше за територією князівство
Правляча династія – Ольговичі
Відомий похід князя Ігоря проти половців у 1185 році
Переяславське князівство:
Прикордонне князівство, постійно під загрозою кочовиків
Перша згадка назви “Україна” в літописі 1187 року
Можу схарактеризувати відносини руських князівств із сусідами-кочовиками
Відносини з кочовиками були складними – від військових конфліктів до союзів. Деякі кочові племена несли прикордонну службу для руських князів.
2. Утворіть логічні пари.
Київське князівство – В Розграбування 1169 р. військом Андрія Боголюбського
Чернігівське князівство/Новгород-Сіверське князівство – А Похід 1185 р. князя Ігоря Святославича проти половців, оспіваний у поемі «Слово про похід Ігорів»
Переяславське князівство – Б Перша згадка назви «Україна» в літописі
3. За матеріалами параграфів 13-15 та додатковими джерелами проведіть мінідослідження «Механізми протистояння руських князів половцям». У ході дослідження з’ясуйте, до яких засобів, окрім воєнних походів, вдавалися правителі руських земель. Чи були ці засоби ефективними?
На основі наданої інформації та додаткових джерел, можна виділити наступні механізми протистояння руських князів половцям, окрім прямих військових походів:
Дипломатичні шлюби. Руські князі часто одружувалися з дочками половецьких ханів, щоб встановити союзницькі відносини. Наприклад, князь Мстислав Галицький був зятем половецького хана Котяна.
Створення буферних зон. На прикордонних територіях (наприклад, у Пороссі) руські князі розселяли дружні кочові племена, які служили своєрідним буфером між руськими землями і половецьким степом.
Використання кочовиків у військових цілях. Деякі половецькі племена (наприклад, “чорні клобуки”) несли прикордонну службу для руських князів і становили легку кінноту в їхньому війську.
Укладання тимчасових союзів. Руські князі іноді вступали в союзи з окремими половецькими ханами для боротьби проти інших князів чи ворожих половецьких угруповань.
Торгівельні відносини. Між Руссю та половцями існували торгівельні зв’язки, що також сприяло мирному співіснуванню.
Щодо ефективності цих засобів:
Дипломатичні шлюби та союзи часто були ефективними, але нестабільними, оскільки залежали від конкретних особистостей.
Створення буферних зон та використання кочовиків у військових цілях виявилося досить ефективним для захисту кордонів.
Однак, загалом ці заходи не змогли повністю вирішити проблему половецької загрози, про що свідчать численні конфлікти та походи, які тривали протягом тривалого часу.
Варто зазначити, що відносини між Руссю та половцями були складними і неоднозначними. Вони не зводилися лише до протистояння, а включали також періоди мирного співіснування та взаємовигідної співпраці.
4. Поміркуйте, чи закономірним був розпад Русі-України.
Розпад Русі-України на окремі князівства був закономірним історичним процесом, характерним для середньовічних держав. Можна виділити кілька ключових факторів, які зумовили цей процес:
Економічний розвиток окремих регіонів. З часом різні частини Русі-України досягли достатнього рівня економічного розвитку, щоб прагнути до більшої самостійності.
Зростання могутності місцевих князів та бояр. Удільні князі та великі землевласники прагнули до більшої незалежності від Києва.
Ослаблення центральної влади. Київ поступово втрачав свій вплив на віддалені регіони держави.
Великі розміри держави. Русь-Україна охоплювала величезну територію, що ускладнювало централізоване управління.
Система престолонаслідування. Практика розподілу земель між синами князів сприяла подрібненню держави.
Зовнішні загрози. Постійні набіги кочовиків, особливо половців, виснажували ресурси держави.
Зміна торговельних шляхів. Занепад шляху “із варяг у греки” негативно вплинув на економічне становище Києва.
Варто зазначити, що подібні процеси відбувалися і в інших європейських державах того часу.
Роздробленість мала не лише негативні наслідки – вона сприяла економічному та культурному розвитку окремих князівств.
Отже, розпад Русі-України був закономірним етапом її історичного розвитку, зумовленим комплексом внутрішніх та зовнішніх факторів. Цей процес відображав загальноєвропейські тенденції епохи середньовіччя.
5. Розробіть ескіз логотипу-дудла для стартової сторінки пошукової системи Google до 850-річчя першої згадки назви «Україна». Визначте, у якому році буде цей ювілей.
Перша згадка назви «Україна» датується 1187 роком у літописі. Відповідно, 850-річчя першої згадки назви «Україна» буде у 2037 році.
Ідеї для ескізу логотипу-дудла:
Основа: Стилізовані літери “Google”, де кожна літера представляє певний аспект української історії чи культури.
Буква “G”: Стилізована під козацьку шаблю, що символізує історичну боротьбу за незалежність.
Перша “o”: Зображення тризуба – герба України.
Друга “o”: Стилізований під писанку – традиційне українське великоднє яйце.
Буква “g”: Оформлена у вигляді колоска пшениці, що символізує родючість українських земель.
Буква “l”: Стилізована під бандуру – національний музичний інструмент.
Буква “e”: Оформлена у вигляді книги з написом “1187”, що символізує першу літописну згадку.
Фон: Елементи української вишивки з використанням традиційних червоних та чорних кольорів.
Напис: Під логотипом можна додати напис “850 років першої згадки назви «Україна»” українською мовою.
Кольорова гама: Використання синього та жовтого кольорів національного прапора України.

iconГДЗ 7 клас Історія України Підручник Щупак Бурлака Дрібниця Желіба Піскарьова Оріон НУШ 2024
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Схожі публікації
У даній публікації ще немає коментарів. Хочете почати обговорення?

Реклама
Що Вас цікавить більше?
Ми в соціальних мережах
Хмаринка тегів