ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Пометун О.І., Дудар О.В., Гупан Н.М.] 2024

1. Коли й чому руські землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського
Визначте і стисло запишіть основні політичні кроки князів Гедиміновичів на українських землях
Гедимін у 1320-х роках здійснив походи на Волинь і Київщину, приєднавши ці землі до Великого князівства Литовського.
Ольгерд Гедимінович у битві на річці Сині Води в 1362 р. завдав поразки Золотій Орді та приєднав Чернігівщину, Київщину, Переяславщину, Поділля.
На приєднаних землях Ольгерд відновив удільну систему володіння землями на чолі з князями й посадив на княжіння своїх родичів, а в деяких містах залишив місцевих князів — Рюриковичів.
Князі видавали закони, призначали чиновників, які управляли землями, здійснювали судочинство
Разом з боярами й верхівкою духівництва князі складали дорадчий орган при великому князі литовському — раду панів (пани-рада), що була опорою його влади
Згодом представниками великокняжої влади в удільних князівствах призначали намісників, а керівниками великих міст — воєвод
ДОСЛІДІТЬ
1. Порівняйте межі розселення українців у ХV ст. із сучасними кордонами України. Визначте, які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського наприкінці ХІV ст. за картою (с. 150). З якими державами межували кордони Великого князівства Литовського на заході, півночі та півдні?
За картою, наприкінці XIV ст. у складі Великого князівства Литовського перебували такі українські землі: Київщина, Волинь, Поділля (частина), Чернігово-Сіверщина. Межі розселення українців у XV ст. не збігалися з сучасними кордонами України – деякі території, як Галичина і Закарпаття, входили до складу інших держав.
Велике князівство Литовське межувало:
На заході – з Королівством Польським
На півночі – з Лівонським орденом
На сході та північному сході – Московське царство
На південному сході з Ордою
На півдні – Кримським ханством
2. Проаналізуйте схему й поясніть, яким було становище руських земель у складі Великого князівства Литовського. Якими, на вашу думку, мали бути наслідки такого становища для населення українських земель? Чому?
Згідно зі схемою, становище руських земель у складі Великого князівства Литовського характеризувалося такими особливостями:
Переважно мирний спосіб приєднання через бажання князівств позбутися монгольського ярма
Система управління на чолі з Великим литовським князем, де руські князі були васалами, які сплачували данину та надавали збройну допомогу
Збереження руського законодавства (“Руська правда”) у судочинстві
Панівне становище православного християнства
Збереження мови, традицій, культури Русі-України, руська мова була державною
Такі умови мали сприяти збереженню самобутності та ідентичності українського населення, оскільки литовська влада не нав’язувала свої порядки, а дозволяла зберегти традиційний устрій. Це давало можливість уникнути різкої зміни суспільно-політичного ладу та асиміляції. Водночас васальна залежність від литовських князів все ж обмежувала самостійність українських земель.
ДОСЛІДІТЬ
Про що свідчить карбування Володимиром Ольгердовичем власних грошей? Які відомі вам символи ви бачите на монетах? Які висновки можна зробити?
Карбування Володимиром Ольгердовичем власних монет свідчить про:
Високий рівень автономії та самостійності Київського князівства у складі Великого князівства Литовського, оскільки право карбувати гроші мали лише суверенні правителі.
Економічний розвиток і покращення ситуації в підвладних Володимиру землях, що дало йому змогу отримати право на випуск власної монети.
На монетах зображувався княжий знак. А так важко розібрати, що там зображено.
Можна зробити висновок, що князювання Володимира Ольгердовича сприяло підвищенню політичної ролі Києва та розвитку економіки в підвладних йому землях.
ДОСЛІДІТЬ
1. Чим відрізняється ця фортеця від укріплень часів Русі-України?
Замок побудований з цегли, тоді як укріплення Київської Русі зводилися переважно з дерева і каміння.
Луцька фортеця має регулярне планування, чіткі геометричні форми веж і мурів. Давньоруські городища часто мали довільні обриси, що відповідали рельєфу.
2. Як учений пояснює гасло, з яким українські землі підпорядковувалися литовському князівству: «Ми старини не рушимо і новини не вводимо»?
Історик Борис Черкас пояснює, що приєднання руських земель до Великого князівства Литовського відбувалося під гаслом “Ми старини не рушимо і новини не вводимо”. Це означало, що литовці:
Не надавали переваги якомусь одному етносу в поліетнічній державі.
Розширювали володіння шляхом злиття старої династії Рюриковичів і нової – Гедиміновичів, подібно до утворення Київської Русі в XI ст.
Не запроваджували нових органів управління на руських землях принаймні до XIV ст.
Зберігали в руських князівствах старий, перевірений часом політико-адміністративний апарат.
Тобто литовська влада проникала на руські території, не порушуючи усталених порядків і не вводячи суттєвих новацій в управлінні та суспільному житті.
2. Як вплинули на руське суспільство Кревська й Городельська унії
Які наслідки мали Кревська й Городельська унії для руських земель?
Кревська (1385 р.) та Городельська (1413 р.) унії мали значні наслідки для руських земель, які перебували під владою Великого князівства Литовського.
Кревська унія:
Політичний союз: Укладення Кревської унії між Великим князівством Литовським і Королівством Польським створило політичний союз на основі династичного шлюбу Ягайла з польською королевою Ядвігою. Це призвело до об’єднання двох держав під владою одного монарха.
Релігійні зміни: Унія передбачала поширення католицизму на території Литви, що спричинило релігійний тиск на православне населення руських земель.
Адміністративні зміни: Польська знать намагалася зміцнити свій вплив на українські та білоруські землі, що призвело до полонізації місцевого населення та обмеження прав православної шляхти.
Городельська унія:
Городельська унія підтвердила існування Великого князівства Литовського як незалежної держави, але визнавала політичну зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта
Унія посилила вплив католицької церкви, зокрема, деякі привілеї та державні посади стали доступними лише для католиків.
Політика полонізації та католицизації викликала невдоволення серед литовських та українських феодалів, що призвело до соціальної напруги.
Загалом, ці унії спричинили поступову інтеграцію руських земель до польсько-литовської держави, але також викликали соціальні та релігійні конфлікти через спроби змінити традиційний уклад життя місцевого населення.
ДОСЛІДІТЬ
У чому історик вбачає значення Луцького з’їзду? Чим би ви доповнили його думки на основі картини?
Історик Дмитро Ващук вбачає значення Луцького з’їзду в тому, що він став важливим кроком у поширенні європейської традиції з’їздів монархів на схід, охоплюючи українські, білоруські та литовські землі. Це свідчило про інтеграцію цих територій у загальноєвропейський політичний простір, що пізніше стало основою для сучасних політичних систем, таких як Європейський Союз.
Картина Йонаса Мацкявічюса “Вітовт Великий на конгресі в Луцьку” (1934 р.) може доповнити думки історика, підкреслюючи значущість особистості Вітовта як лідера, здатного об’єднати різні держави для обговорення важливих міжнародних питань. На картині можна побачити зібрання європейських монархів, що символізує дипломатичні зусилля Вітовта в налагодженні мирних відносин і розв’язання спільних проблем, таких як османська загроза. Це підкреслює роль Луцького з’їзду як платформи для міжнародного діалогу і співпраці.
3. Які руські території було приєднано Угорським королівством, Молдавським та Московським князівствами
Що спільного було в політиці правителів Угорщини, Молдавського князівства та Московії щодо українських земель?
Політика правителів Угорщини, Молдавського князівства та Московії щодо українських земель мала кілька спільних рис:
Усі три держави прагнули розширити свої території за рахунок українських земель. Угорщина захопила Закарпаття, Молдавське князівство включило до свого складу Північну Буковину, а Московія приєднала Чернігово-Сіверські землі.
Кожна з держав намагалася інтегрувати приєднані території у свою політичну та адміністративну систему. Угорщина запровадила систему комітатів в Закарпатті, Молдавське князівство зміцнювало владу через бояр, а Московія поділила руські князівства на повіти під управлінням московських воєвод.
Держави прагнули поширити свої культурні традиції на українські землі. Це проявлялося у впровадженні місцевих звичаїв, мови та релігії. Наприклад, в Угорщині українська знать частково переймала угорську культуру.
Усі три держави використовували військову силу для закріплення своїх позицій на українських землях. Це включало як прямі військові дії, так і дипломатичні маневри для утримання контролю над територіями.
Правителі Угорщини, Молдавського князівства та Московії проводили схожу політику щодо українських земель, приєднуючи їх до своїх володінь:
Загарбання територій: Усі три держави захоплювали та приєднували до своїх володінь українські землі – Угорщина загарбала Закарпаття у XI-XIII ст., Молдавське князівство включило до свого складу Північну Буковину в XIV ст., а Московія приєднала Чернігово-Сіверщину на початку XVI ст.
Зміна системи управління: На приєднаних українських територіях запроваджувалась адміністративна система управління, характерна для цих держав. В Угорщині землі поділяли на комітати на чолі з жупанами, у Московії князівства ділили на повіти під управлінням воєвод.
Обмеження прав місцевої знаті: Українська знать на загарбаних землях здебільшого втрачала свої права і володіння. У Закарпатті руська еліта асимілювалась в угорську знать, а в князівствах під владою Московії місцевих князів позбавляли земельних володінь.
Отже, спільними рисами політики цих держав було територіальне розширення за рахунок українських земель, зміна на них традиційної системи управління та обмеження прав і впливу місцевої руської еліти.
ДОСЛІДІТЬ
Прокоментуйте наведену схему. Зробіть висновки.
Схема демонструє поділ українських земель між сусідніми державами в XIV-XVI ст.:
Велике князівство Литовське володіло значною частиною українських територій – Київщиною, Волинню, Поділлям, Чернігово-Сіверщиною. Литовські князі претендували на спадщину Київської Русі.
Королівство Польське контролювало Галичину та Холмщину і також висувало претензії на землі колишньої Київської держави.
Московська держава з початку XVI ст. приєднала Чернігово-Сіверщину і теж претендувала на київську спадщину.
Кримське ханство володіло Кримським півостровом, узбережжям Північного Причорномор’я та Приазов’я.
Угорське королівство захопило Закарпаття.
Молдавське князівство включало до свого складу Буковину.
Можна зробити висновки, що в XIV-XVI ст. українські землі не становили єдиного політичного організму, а були розділені між сусідніми державами. Велике князівство Литовське, Королівство Польське і Московська держава боролися за київську спадщину, прагнучи розширити свої володіння.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Коли і як українські землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського?
Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського відбувалося поступово протягом XIV ст.:
На початку 1320-х років князь Гедимін здійснив походи на Волинь і Київщину, започаткувавши приєднання цих земель.
У 1362 р. князь Ольгерд Гедимінович у битві на р. Сині Води завдав поразки Золотій Орді та приєднав Чернігівщину, Київщину, Переяславщину, Поділля.
Більшість українських земель Литва приєднала в середині XIV ст. за князювання Ольгерда Гедиміновича.
Населення підкорялося литовцям без значного опору, вбачаючи в них спільників у боротьбі проти монголів. На приєднаних землях Ольгерд відновив удільну систему, посадивши князювати своїх родичів або залишивши місцевих князів-Рюриковичів.
2. Якими були умови Кревської та Городельської уній? Чиї інтереси вони захищали?
Кревська унія 1385 р. передбачала:
династичний шлюб литовського князя Ягайла з польською королевою Ядвігою
повернення Польщі земель, захоплених литовцями
приєднання земель Литви до Польщі
поширення католицизму на литовських територіях
Городельська унія 1413 р.:
підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої держави
визнавала політичну зверхність польського короля
передбачала створення однакової системи управління в Литві й Польщі
посилювала вплив католицької церкви, надаючи привілеї католикам
Ці унії більше захищали інтереси Польщі, створюючи умови для посилення її впливу на литовські та українські землі, їх полонізації та окатоличення. Литовська й руська знать чинила певний опір цим тенденціям.
3. Які українські землі було приєднано до складу Угорської, Молдавської та Московської держав і коли
Угорське королівство: загарбання Закарпаття почалося ще в XI ст. і тривало до XIII ст.
Молдавське князівство: у середині XIV ст. до його складу увійшла Північна Буковина.
Московська держава: на початку XVI ст. внаслідок литовсько-московських воєн до Московського царства було приєднано Чернігово-Сіверські землі.
4. Покажи на карті українські землі та схарактеризуй їх політичний статус у складі інших держав у XIV — на початку XVI ст.
На карті зображено такі українські землі у складі сусідніх держав у XIV – на початку XVI ст.:
Галичина і Холмщина – у складі Королівства Польського
Київщина, Волинь, Поділля, Чернігово-Сіверщина (до початку XVI ст.) – у складі Великого князівства Литовського
Чернігово-Сіверщина (з початку XVI ст.) – у складі Московської держави
Кримський півострів, узбережжя Північного Причорномор’я та Приазов’я – у складі Кримського ханства
Закарпаття – у складі Угорського королівства
Буковина – у складі Молдавського князівства
Ці землі перебували під владою сусідніх держав, втративши свою політичну самостійність. Проте рівень їх автономії та особливості управління різнилися. Зокрема, у Великому князівстві Литовському руські землі зберігали певну автономію, традиційну систему управління та законодавство. А в Королівстві Польському на українських територіях запроваджувався польський адміністративний устрій, здійснювалася полонізація.
5. Чому Великому князівству Литовському вдалося приєднати українські землі
Великому князівству Литовському вдалося приєднати значну частину українських земель у XIV ст. з кількох причин:
Населення руських князівств підкорялося литовцям без значного опору, вбачаючи в них спільників у боротьбі проти монголів, від ярма яких прагнули звільнитися.
Литовські князі, зокрема Гедимін та Ольгерд, зуміли піднести військову справу на високий рівень, що дозволило їм успішно захоплювати нові території.
На приєднаних землях литовці проводили гнучку політику, не порушуючи традиційних порядків, що відображає вислів “старини не рушимо, новини не вводимо”. Це сприяло лояльності місцевого населення.
Приєднання відбувалося шляхом злиття династій – литовських Гедиміновичів та руських Рюриковичів, литовські князі одружувалися з представницями руської знаті.
Отже, поєднання військової потуги, гнучкої політики щодо місцевого населення та династичних зв’язків дозволило Литві порівняно легко підпорядкувати роздроблені й ослаблені монгольською навалою руські князівства.
6. Чому литовські феодали чинили спротив Кревській унії?
Литовські феодали чинили спротив Кревській унії 1385 р. з кількох причин:
Унія передбачала приєднання земель Литви до Польщі, що означало втрату литовцями державної самостійності.
Литовська знать не бажала підпорядковуватися польському королю і втрачати свої привілеї та вплив.
Кревська унія вимагала прийняття литовцями католицизму, тоді як більшість литовської еліти залишалася язичниками або православними і не хотіла змінювати віру.
Литовці побоювалися посилення польського впливу та асиміляції, прагнули зберегти свою самобутність.
Саме тому литовська верхівка на чолі з князем Вітовтом домоглася укладення у 1413 р. Городельської унії, яка підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої держави, хоча й під зверхністю польського короля.
7. Оціни наслідки приєднання українських земель до складу інших держав для різних станів українського суспільства
Приєднання українських земель до сусідніх держав у XIV-XVI ст. мало неоднозначні наслідки для різних верств українського суспільства:
Для князів і бояр: з одного боку, руська еліта зберігала свої володіння і вплив, особливо у Великому князівстві Литовському. З іншого – українська знать поступово втрачала політичну самостійність, маєтки, змушена була переймати чужі звичаї, щоб влитися до лав правлячого класу Польщі, Угорщини чи Московії.
Для міщан: міста отримали магдебурзьке право, що сприяло розвитку ремесел і торгівлі. Але водночас посилювалась конкуренція з боку іноземних купців і ремісників, які користувалися податковими пільгами.
Для селян: зростали повинності та залежність від феодалів, поширювалось кріпацтво, особливо в Польщі. Становище селян погіршувалось, вони втрачали особисту свободу.
Для православної церкви: вона зазнавала утисків з боку католицької церкви в Польщі та Угорщині, втрачала свій вплив.
Загалом, українські землі опинилися під владою іноземних держав, що призвело до втрати незалежності, посилення соціального та релігійного гніту. Разом з тим, завдяки входженню до складу цих країн українці долучалися до нових політичних, економічних і культурних процесів у тогочасній Європі.
А ще ти можеш
Підготуй короткі повідомлення з тем: «Битва на річці Сині Води»
Битва на Синіх Водах відбулася в 1362 році між литовсько-руськими військами під проводом князя Ольгерда та татарськими силами, очолюваними подільськими емірами. Точна дата і місце битви залишаються невідомими, але ймовірно, вона відбулася на річці Сині Води, притоці Південного Бугу, в районі села Торговиця на Кіровоградщині. Литовсько-руські війська розгромили татар, що дозволило Ольгерду розширити володіння Великого князівства Литовського на південь. Ця перемога підірвала могутність Золотої Орди і сприяла звільненню Русі від сплати данини. Битва знайшла відображення в літописах, але залишається напівлегендарною подією через брак точних історичних даних. У 2011 році вийшов історичний роман Володимира Рутківського «Сині Води», який отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі».
Грюнвальдська битва
Грюнвальдська битва, також відома як Битва під Танненбергом або Жальгіріс, відбулася 15 липня 1410 року під час Великої війни 1409—1411 років. Це була одна з найбільших битв середньовічної Європи, в якій об’єднані війська Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, під проводом короля Владислава II Ягайла та великого князя Вітовта, здобули перемогу над силами Тевтонського ордену, очолюваними Великим Магістром Ульріхом фон Юнгінгеном.
Битва відбулася на території сучасної Польщі, поблизу сіл Грюнвальд і Танненберг. Об’єднані польсько-литовсько-руські війська налічували близько 39 тисяч воїнів, тоді як армія Тевтонського ордену складалася з приблизно 27 тисяч. Перемога в цій битві значно послабила вплив Тевтонського ордену в регіоні і зміцнила позиції Польщі та Литви в Центральній і Східній Європі. Грюнвальдська битва стала символом національної гордості для поляків і литовців, а також важливою подією в історії цих країн.
Кревська унія
Кревська унія була підписана 14 серпня 1385 року в Кревському замку між Великим князівством Литовським і Королівством Польським. Ця угода передбачала династичний союз, за яким великий князь литовський Ягайло зобов’язувався прийняти католицтво, стати королем Польщі та об’єднати литовські землі з польською короною. Унія мала на меті зміцнити обидві держави в боротьбі проти зовнішніх загроз, зокрема Тевтонського ордену, і сприяти поширенню католицтва. Вона стала важливим кроком у формуванні польсько-литовської держави, хоча викликала опір серед частини литовської знаті.
Городельська унія
Городельська унія була укладена 2 жовтня 1413 року між Королівством Польським і Великим князівством Литовським. Ця угода підтвердила союз, започаткований Кревською унією, і зміцнила політичні та культурні зв’язки між двома державами. Городельська унія надала литовській шляхті, яка прийняла католицтво, такі ж права, як і польській шляхті, що сприяло інтеграції литовської еліти в польське суспільство. Унія також закріпила автономію Великого князівства Литовського, зберігаючи його окремі інституції та традиції.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник НУШ Освіта 2024 Пометун Дудар Гупан