ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Пометун О.І., Дудар О.В., Гупан Н.М.] 2024

ДОСЛІДІТЬ
На основі інфографіки проаналізуйте соціальну структуру в українських землях за часів Великого князівства Литовського і Королівства Польського. Якими були основні верстви населення? Що змінилось у порівнянні з попередніми періодами історії українських земель? Чи змінилося становище окремих верств населення у складі інших держав? Чому?
На основі інфографіки можна проаналізувати соціальну структуру українських земель за часів Великого князівства Литовського і Королівства Польського. Основні верстви населення були наступними:
Панівна верхівка
Князі, пани, шляхта: Це була найвища верства суспільства, яка мала значні привілеї та владу. Вони займали високі державні посади і володіли великими земельними наділами.
Міщани
Купці, лихварі, ремісники, майстри, міська біднота: Ця група включала осіб, які займалися торгівлею та ремеслами. Вони становили середній прошарок суспільства.
Духівництво
Чорне та біле духівництво: Духовенство мало значний вплив у суспільстві. Воно було поділене на чорне (ченці) і біле (священники).
Селянство
Вільне, залежне, напівзалежне: Селяни становили більшість населення і були різного ступеня залежності від феодалів.
Зміни в порівнянні з попередніми періодами
Зміцнення шляхти: Шляхта отримала більше прав і привілеїв завдяки спеціальним законам, як-от Віленський привілей 1447 року.
Закріпачення селян: Почалося закріпачення селян, що обмежило їхню свободу.
Зміни в релігійному житті: Поширення католицизму серед еліти та зміни в православній церкві вплинули на релігійний баланс.
Приєднання до Великого князівства Литовського та Королівства Польського призвело до змін у соціальній структурі та правовому статусі різних верств населення. Шляхта отримала більше прав, а селяни стали більш залежними через процес закріпачення. Релігійні зміни також мали значний вплив на суспільство через поширення католицизму й обмеження прав православної церкви.
1. Як державний устрій Великого князівства Литовського і Королівства Польського впливав на становище українського населення
ПОМІРКУЙТЕ
Поставте до тексту кілька запитань, відповіді на які допоможуть вам стисло схарактеризувати державний устрій Великого князівства Литовського і Королівства Польського
1. Яка була структура влади у Великому князівстві Литовському?
Великі князі володіли верховною законодавчою, виконавчою та судовою владою, очолювали військо, оголошували мир і війну, призначали урядовців і спадкоємців.
2. Які основні органи влади існували в Королівстві Польському?
У Королівстві Польському існувала станово-представницька монархія з королем, королівською радою і сеймом як вищими органами державної влади.
3. Як змінилося адміністративне управління на українських землях після приєднання до Великого князівства Литовського?
Спочатку збереглася система управління колишніми удільними князівствами, але згодом їх ліквідували, створивши повіти на чолі зі старостами.
5. Як впливала політика Королівства Польського на Галичину після її приєднання?
Спочатку зберігалася обмежена автономія, але згодом польські королі почали призначати своїх старост і створили воєводства, що обмежило автономію.
2. Якими були особливості становища панівної української верхівки
ПОМІРКУЙТЕ
З кого складалася панівна верхівка в українських землях? Як змінювалось її становище протягом ХІV–ХV ст.?
Панівна верхівка в українських землях складалася з:
Князів – найзаможнішої титулованої знаті з особливим становищем у суспільстві.
Панів – заможної знаті без князівських титулів, але з давніми родами й спадковим землеволодінням.
Магнатів – найбагатших князів і панів, найбільших землевласників.
Середні та дрібні шляхтичі які отримували землі за військову службу.
Як змінювалось становище панівної верхівки протягом XIV-XV ст.:
Спочатку зберігалася система удільних князівств з місцевими князями.
Поступово удільні князівства ліквідовувались, територію поділили на повіти (староства).
Князі та пани вступали на службу до Литовської, а потім Польської держави, зберігаючи свої володіння.
Формувалися права і привілеї шляхти, закріплені у спеціальних законах (наприклад, Віленський привілей 1447 р.).
Посилювався тиск на православну еліту, що призводило до скорочення числа шляхтичів, які дотримувалися українських традицій.
ДОСЛІДІТЬ
Які деталі вказують на риси характеру князя та стиль його життя?
На портреті Костянтина Острозького видно, що він зображений у броні, що підкреслює його військову доблесть і статус видатного воєначальника. Його впевнений вираз обличчя та постава свідчать про лідерські якості та рішучість. Червоний плащ може символізувати благородство і високий соціальний статус.
Як характеризує автор Костянтина Острозького? Чого, на його думку, бракує князеві? Чи завадило це Костянтину Острозькому обіймати найвищі посади у Великому князівстві Литовському? Про що це свідчить?
Автор листа римського легата характеризує Костянтина Острозького як видатного воєначальника свого часу, порівнюючи його з античними героями Нумою та Ромулом. Єдиним недоліком, на думку автора, є те, що князь був схизматиком (православним), а не католиком. Це не завадило йому обіймати найвищі посади у Великому князівстві Литовському, що свідчить про його значний авторитет і вплив серед своїх сучасників. Попри релігійні відмінності, його військові та лідерські якості були настільки видатними, що забезпечили йому повагу і високий статус у державі.
ДОСЛІДІТЬ
Які ознаки належності до шляхетського стану відображають ілюстрації?
Одяг і зброя: На ілюстраціях зображені шляхтичі у багатому вбранні, що свідчить про їх високий соціальний статус. Литовська та польська шляхта носить розкішний одяг, що підкреслює їх приналежність до привілейованого стану.
Кінна їзда: На другій ілюстрації шляхтичі зображені верхи на конях, що вказує на їх військовий статус і роль у суспільстві як воїнів.
Герби: Присутність гербів є символом шляхетського походження та родових традицій.
Ці деталі демонструють належність до панівного стану, підкреслюючи їхні привілеї та соціальну значущість у суспільстві.
3. Яким було становище духівництва й православної церкви у складі Великого князівства Литовського
ПОМІРКУЙТЕ
Які зміни відбулись у становищі православної церкви в різних українських землях? Із чим вони були пов’язані?
У Великому князівстві Литовському більшість князів мали православну віру, що сприяло зміцненню позицій церкви. Православна церква мала значний авторитет серед населення.
Після Кревської унії (1385) почалося поширення католицизму, особливо серед литовської та української еліти. Це призвело до поступового зменшення впливу православної церкви.
Городельська унія (1413) викликала незадоволення серед православних, оскільки католики отримали привілеї, а православні були обмежені в правах.
У XV ст. відбувся поділ Київської митрополії на Київську та Московську, що послабило єдність православної церкви.
У польських землях православна церква зазнавала тиску з боку католицької
Дослідіть. Чому Городельська унія викликала незадоволення православних вірян у Великому князівстві Литовському?
Городельська унія 1413 року викликала незадоволення православних вірян у Великому князівстві Литовському, тому що вона передбачала релігійну дискримінацію. Унія встановлювала, що лише католики могли займати високі державні посади та отримувати привілеї. Це означало, що православні були позбавлені можливості брати участь у політичному житті на рівних умовах з католиками. Така дискримінація викликала обурення серед православної шляхти та духовенства, які бачили в цьому загрозу своїм правам і впливу.
Дослідіть. Як історик характеризує становище православної церкви? До яких наслідків, на вашу думку, це призводило?
Історик характеризує становище православної церкви як дуже низьке. Сільські священники збідніли настільки, що мусили заробляти на життя селянською працею. На Руському воєводстві певний час не було жодного православного єпископа. Католицька церква намагалася навернути православних, просто замінюючи священників на ксьондзів. Виникали постійні конфлікти між православними та католиками в одних поселеннях.
Таке становище призводило до релігійної дискримінації та конфліктів між православними і католиками. Це також сприяло зниженню впливу православної церкви та поширенню католицизму серед населення.
4. Якими були суспільні відносини в українських містах і селах
ПОМІРКУЙТЕ
Які категорії населення мешкали в містах і селах? Які зміни відбулися в житті та становищі містян і селян у другій половині ХІV–ХV ст.?
У містах мешкали:
Міська верхівка (заможне купецтво, магістратські урядники, лихварі, реміснича верхівка)
Середній прошарок (купці, ремісники, майстри)
Міські низи (дрібні торговці, підмайстри, слуги, наймити)
У селах проживали селяни, які становили до 80% населення.
Які зміни відбулися в житті та становищі містян і селян у другій половині ХІV–ХV ст?
Зміни для містян:
Деякі міста отримали магдебурзьке право, що давало їм самоврядування
Зросла кількість жителів міст за рахунок переселення селян та іноземців
Зміни для селян:
Феодали привласнили більшість земель сільських громад
У середині XV ст. в Галичині запроваджено панщину
З’явилися фільварки – великі господарства, орієнтовані на ринок, засноване на використанні праці кріпосних селян
Почався процес закріпачення селян, обмеження їх права переходу до іншого землевласника
Дослідіть. Поясніть особливості архітектури ратуші, зважаючи на призначення цієї будівлі.
Ратуші в Кам’янці-Подільському та Сянок мають характерні архітектурні особливості, які відповідають їх призначенню як центрів міського самоврядування:
Вежі з годинниками – дозволяли контролювати час у місті та скликати жителів на важливі зібрання.
Масивна кам’яна кладка – забезпечувала міцність і довговічність будівлі, де зберігались важливі документи.
Балкони – використовувались для публічних виступів і оголошень міської влади.
Центральне розташування на міській площі – підкреслювало важливість ратуші як осередку міського життя.
Декоративні елементи (скульптури, герби) – символізували міську владу та самоврядування.
Просторі зали всередині – для проведення засідань міської ради та суду.
Така архітектура ратуш відображала їх адміністративні, судові та представницькі функції в системі міського самоврядування за магдебурзьким правом.
Дослідіть. На основі тексту та ілюстрації поясніть
На основі тексту та ілюстрації поясніть, що таке панщина, коли й чому вона з’явилася на українських землях. Що свідчило про поступове закріпачення селян?
Панщина – це обов’язкові селянські роботи на пана. Селяни мали орати, сіяти, косити, використовуючи власні знаряддя праці.
Панщина була запроваджена в середині XV століття в Галичині. Спочатку вона тривала 14-15 днів на рік з кожного господарства.
Панщина з’явилася через розвиток фільваркового господарства – великих багатогалузевих господарств, орієнтованих на ринок. Землевласники були зацікавлені у використанні праці селян для вирощування зерна на продаж у Західну Європу.
Ознаки поступового закріпачення селян:
Обмеження права переходу селян до іншого землевласника. Наприклад, рішення сейму Галицької землі 1435 р. дозволяло селянину піти від землевласника лише на Різдво, сплативши великий викуп.
Збільшення панщини та інших повинностей селян.
Привілей Казимира IV 1447 р., який поклав початок закріпаченню селян в українських землях Великого князівства Литовського.
Зацікавленість землевласників у постійній праці селян у панських маєтках з використанням їхньої робочої худоби та інвентаря.
Таким чином, панщина та обмеження прав селян були пов’язані з розвитком товарного сільського господарства та прагненням землевласників забезпечити постійну робочу силу для своїх маєтків.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Якими були основні верстви населення у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському?
Основні верстви населення у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському:
Панівна верхівка (князі, пани, шляхта)
Міщани (купці, лихварі, ремісники, майстри, міська біднота)
Духівництво (чорне та біле)
Селянство (вільне, залежне, напівзалежне)
2. Хто такі князі, пани і шляхта?
Князі: Найвища верства шляхти, титулована знать з особливими привілеями. Вони мали великі земельні наділи та високі посади.
Пани: Заможна знать без князівських титулів, вирізнялася давністю роду та спадковим землеволодінням.
Шляхта: привілейований панівний стан у Польщі, Угорщині, Литві, на українських та білоруських землях, що в ХІV–ХVІІІ ст. входили до складу Королівства Польського, Великого князівства Литовського.
3. Що відрізняло князів від інших представників шляхетського стану?
Князі були найзаможнішою частиною шляхти з титулами та особливими привілеями. Вони мали великі земельні володіння, власні війська і право на суд та податки у своїх володіннях. Це відрізняло їх від інших шляхтичів, які були менш заможними і залежними від князів або панів.
4. Схарактеризуй становище представників різних станів в українських землях у XIV–XV ст. Визнач, як воно змінилося із часів Русі-України.
Князі та пани зберегли свої привілеї, отримували високі посади та великі земельні наділи за службу, але поступово католицька шляхта почала витісняти православну знать.
Середня та дрібна шляхта отримувала землі та шляхетський статус за військову службу.
Становище православної церкви та духівництва погіршилося через поширення католицизму, конфлікти з католицькою церквою та збідніння сільських священників.
Міщани отримували магдебурзьке право, що давало самоврядування містам.
Становище селян погіршилося через закріпачення, запровадження панщини та розвиток фільваркового господарства.
Порівняно з часами Русі-України, відбулося посилення феодальної залежності селян і зміцнення влади шляхти.
5. Яку роль відігравала кожна з верств у житті тогочасного суспільства?
Князі та шляхта: керували політичним і військовим життям, володіли великими земельними наділами.
Міщани: розвивали торгівлю і ремесла, сприяли економічному зростанню міст.
Духівництво: впливало на духовне життя суспільства, займалося освітою та благодійністю.
Селянство: забезпечувало основну частину економіки через сільськогосподарську працю.
6. Що в житті сучасних міст збереглося від часів магдебурзького права?
Від магдебурзького права збереглися елементи самоврядування міст, такі як виборні органи місцевої влади (міські ради), які регулюють місцеве управління та розвиток інфраструктури.
У деяких містах збереглися ратуші, де засідали органи міського самоврядування.
7. Вислов припущення, чому цивілізаційний розвиток людства пов’язаний з містами
Цивілізаційний розвиток людства пов’язаний з містами, тому що:
Міста були осередками ремесел, торгівлі, культурного та освітнього життя.
У містах зароджувалися нові суспільні відносини, формувалися органи самоврядування.
Міське життя сприяло соціальній мобільності, обміну ідеями та досвідом.
Концентрація людей та ресурсів у містах стимулювала розвиток економіки, науки і техніки.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник НУШ Освіта 2024 Пометун Дудар Гупан