ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Щупак І.Я., Бурлака О.В., Дрібниця В.О.] 2024

Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, доберіть і випишіть факти, які підтверджують думку про те, що в XIV–XV ст. в українських землях зароджувалися ринкові відносини
Сільське господарство:
Зростання великого землеволодіння.
Вирощування продукції (зернові, технічні культури) для продажу, особливо у фільварках — багатогалузевих товарних господарствах.
Скотарство, зокрема свинарство, стало вигідним через продаж продукції.
Промисли:
Розвиток промислів із переробки сільськогосподарської продукції (млиновий, винокурний).
Важливими галузями були рибальство та солеваріння.
Ремесло:
Зростання кількості ремісничих спеціальностей.
Ремісники працювали на ринок, формувалася цехова система.
Торгівля:
Розвиток внутрішньої торгівлі через торги та ярмарки.
Активна зовнішня торгівля з країнами Заходу та Сходу.
Грошовий обіг:
Використання монет різних держав (празький гріш, руський грошик).
Формування системи податків і акцизів.
Міста:
Відродження міст як центрів ремесла і торгівлі.
Поширення магдебурзького права сприяло економічному розвитку міст.
Діємо: практичні завдання
Опрацюйте уривок із праці Мирослава Поповича «Нарис історії культури України» та визначте, які ремесла розвивалися в українських землях.
У XIV–XV ст. в українських землях розвивалися такі ремесла:
Ковальство
Гончарство
Бондарство
Виплавка заліза в руднях
Склодувство в гутах
Чинбарство (виготовлення шкір для взуття)
Грабарство (на заході)
Кушнірство (виготовлення шкір для кожухів)
Лимарство (виготовлення сириці)
Ткацтво
Теслярство
Стельмахування
Золотарство
Конвісарство (олов’яне литво)
Малярство
Складіть інтелектуальну загадку (кросворд, вікторину тощо) «Ремісничі професії Середніх віків».
Ось приклад вікторини:
Яке ремесло займалося виготовленням шкір для взуття?
Відповідь: Чинбарство
Яке ремесло було пов’язане з виплавкою заліза?
Відповідь: Ковальство
Яке ремесло займалося виготовленням сириці?
Відповідь: Лимарство
Яке ремесло було пов’язане з виготовленням кожухів?
Відповідь: Кушнірство
Яке ремесло займалося виготовленням посуду з глини?
Відповідь: Гончарство
Яке ремесло займалося виготовленням скла?
Відповідь: Склодувство
Яке ремесло займалося виготовленням дерев’яних бочок?
Відповідь: Бондарство
Яке ремесло займалося виготовленням олов’яних виробів?
Відповідь: Конвісарство
Яке ремесло займалося виготовленням тканин?
Відповідь: Ткацтво
Яке ремесло займалося виготовленням меблів та будівництвом?
Відповідь: Теслярство
Яке ремесло займалося виготовленням коліс та возів?
Відповідь: Стельмахування
Яке ремесло займалося виготовленням ювелірних виробів?
Відповідь: Золотарство
Яке ремесло займалося малюванням та оздобленням?
Відповідь: Малярство
Поміркуймо!
Пригадайте з курсу всесвітньої історії Середніх віків, що таке цехи. Яку роль вони відіграли в розвитку ремесла?
Цехи— це об’єднання ремісників однієї професії, які створювалися для захисту своїх інтересів, регулювання виробництва та контролю якості продукції.
Роль у розвитку ремесла:
Забезпечували високу якість продукції через суворі правила.
Сприяли спеціалізації ремісників і розвитку нових технологій.
Захищали майстрів від конкуренції.
Сприяли економічному розвитку міст і торгівлі.
Свідчать документи
Проаналізуйте історичний документ і визначте ознаки магдебурзького права. Як ці права вплинули на розвиток міста?
Ознаки магдебурзького права:
Самоврядування міста: Міщани отримували право обирати органи міського управління — магістрат, який складався з ради (адміністративний орган) і лави (судовий орган).
Звільнення від феодальної залежності: Місто і його мешканці звільнялися від юрисдикції каштелянів, воєвод, суддів та інших представників влади.
Право на власне законодавство: Усі руські права та звичаї скасовувалися, а натомість запроваджувалося німецьке право.
Економічні привілеї: Міщани отримували можливості для розвитку торгівлі, ремесел і підприємництва.
Вплив магдебурзького права на розвиток міста:
Завдяки самоврядуванню місто могло розвивати ремесла, торгівлю та інші економічні галузі без втручання феодалів.
Надання прав і привілеїв приваблювало нових жителів, що сприяло збільшенню кількості мешканців.
Магдебурзьке право сприяло будівництву ратуш, храмів, оборонних споруд та інших важливих об’єктів.
Формувалася нова верства населення — міщани, які мали певні права і свободи.
Діємо: практичні завдання
Зіставте зміст схеми «Система міського управління в містах із магдебурзьким правом» та відомості українського історика Івана Крип’якевича про особливості магдебурзького права в українських містах. Зробіть висновок про:
а) Рівень демократичності міського самоуправління
Позитивні риси демократичності:
Міщани мали право обирати органи самоврядування (магістрат), які складалися з ради та лави.
Магістрат очолював бурмістр, а лаву — війт, які виконували адміністративні та судові функції.
Участь у самоуправлінні сприяла розвитку міської громади.
Обмеження демократичності:
Провід у міському управлінні захоплював патриціат — заможні міщани, які не допускали до влади середнє та бідне міщанство.
Українців, як православних, часто виключали з управління через релігійно-національні обмеження.
Висновок: Хоча система магдебурзького права формально передбачала демократичне самоуправління, реальна влада була зосереджена в руках заможних верств населення, що обмежувало участь більшості мешканців.
б) Національний склад населення українських міст
Особливості національного складу:
У великих містах (наприклад, Львові чи Кам’янці-Подільському) проживали різні національні громади: українці, поляки, вірмени, євреї.
У багатьох містах домінували польські переселенці, які часто займали привілейоване становище.
У невеликих містечках більшість населення складали українці, але навіть там їхня участь у міському управлінні була обмежена.
Релігійно-національні конфлікти: Магдебурзьке право часто надавалося перевагою католикам (полякам), тоді як православні українці мали менше можливостей брати участь у самоуправлінні.
Висновок: Національний склад українських міст був строкатим, але соціальні та релігійні обмеження створювали нерівність між різними громадами.
Читаємо й розуміємо
Керуючись текстом параграфа (с.171–173), побудуйте схему «Структура українського суспільства в XIV–XV ст.»

Стани	Групи всередині станів
Привілейовані	1. Магнати— великі землевласники, князі, наприклад, Острозькі.
	2. Шляхта— військово-лицарська спільнота, поділялася на вищу (пани) та дрібну шляхту (зем’яни, кінні слуги, княжі слуги).
	3. Духівництво— представники православної та католицької церков.
Непривілейовані	1. Міщани:
	– Патриціат — міська аристократія (заможні міщани).
	– Бюргери — середній прошарок ремісників і торговців.
	– Плебс — міські низи (наймані працівники, біднота).
	2. Селяни:
	– Вільні: слуги, данники, тяглові селяни.
	– Збіднілі вільні селяни: сусіди, підсусідки, коморники, городники, халупники
	– Залежні: раби, челядь, холопи
Зароджувані групи	Козаки— нова соціальна спільнота, яка почала формуватися наприкінці XV ст.

Запитання і завдання
Знаю нове
Можу назвати головні галузі господарства українських земель.
Основними галузями господарства були землеробство (вирощування зернових, бобових, технічних культур) і скотарство (особливо свинарство). Також розвивалися промисли: рибальство, солеваріння, винокуріння, млинарство, ремесла та торгівля.
Можу пояснити поняття «фільварок», «магдебурзьке право», «магнат», «шляхта».
Фільварок — багатогалузеве товарне господарство, засноване на праці залежних селян, продукція якого йшла на продаж.
Магдебурзьке право — система міського самоврядування, що передбачала виборні органи управління (рада і лава), звільнення міщан від феодальної залежності.
Магнат — великий землевласник, представник родової знаті, людина високого соціального стану.
Шляхта — привілейований стан військово-лицарської спільноти, що отримував землю за службу.
Можу назвати факти, що підтверджують зародження ринкових відносин на українських землях.
Поширення фільварків для виробництва продукції для продажу .
Розвиток ремесел і збільшення кількості спеціальностей (понад 200 наприкінці XV ст.).
Організація ярмарків і торгівлі між містами та селами.
Використання монет різних держав для торговельних операцій.
Можу схарактеризувати соціальну структуру українського суспільства в пізньому Середньовіччі.
Українське суспільство поділялося на привілейовані стани (шляхта і духівництво) та непривілейовані (міщани і селяни). На вершині соціальної піраміди були магнати. Селяни поділялися на вільних («похожих») і залежних («непохожих»). У XV ст. зародилася нова соціальна група — козаки.
Досліджую і аналізую
2. Визначте спільні й відмінні риси соціально-економічного розвитку українських земель порівняно з іншими країнами середньовічної Європи.
Спільні риси:
Як і в інших країнах Європи, на українських землях існувала феодальна система з поділом суспільства на стани (шляхта, духівництво, міщани, селяни).
Основою господарства українських земель, як і в інших країнах середньовічної Європи, були землеробство і скотарство.
Ремісничі спеціальності урізноманітнювалися, формувалася цехова організація ремесел.
Торгівля здійснювалася як внутрішня (торги, ярмарки), так і зовнішня (західноєвропейські та східні країни).
Поширення магдебурзького права: Українські міста отримували право самоврядування за зразком європейських міст.
Відмінні риси:
Натуральний характер господарства: На українських землях господарство довше зберігало натуральний характер, тоді як у Західній Європі активніше розвивалися ринкові відносини.
В українських землях з XIV ст. почали поширюватися фільварки, що були багатогалузевими товарними господарствами, заснованими на праці залежних селян.
Цехи в Україні мали свої особливості, об’єднуючи майстрів не тільки за професійною, а й за етнічною чи релігійною ознакою. Вони не мали такої самостійності та політичного впливу, як у Західній Європі.
Козаки:У XV ст. на українських землях зародилася нова соціальна спільнота — козаки, що не мала аналогів в інших європейських країнах
Мислю творчо
3. Складіть запитання до розгаданого кросворда.
По горизонталі:
Виборний орган міського самоврядування у містах з магдебурзьким правом.
Позацехові ремісники, які не мали права торгувати на міському ринку.
Орган міського самоврядування (обирався довічно)
Член міської ради в системі магдебурзького права.
Керівник міського суду в кримінальних справах.
Багатогалузеве господарство, засноване на праці залежних селян.
По вертикалі:
Яка срібна монета була основною грошовою одиницею в середньовічній Європі?
Як називався судовий орган у системі магдебурзького права, що розглядав кримінальні справи?
Як називали головного ремісника в цеху, який мав право навчати учнів?
Яка монета була основною грошовою одиницею на українських землях у XIV-XV століттях і містила 3, 7 г чистого срібла?
Як називалося велике землеволодіння, яке належало шляхтичу або церкві?
Як називали молоду людину, яка навчалася ремеслу в майстра?

---

---

Назад

Вперед

1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник Щупак Бурлака Дрібниця Желіба Піскарьова Оріон НУШ 2024