ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Щупак І.Я., Бурлака О.В., Дрібниця В.О.] 2024
§ 29. Розвиток української культури в XIV–XV ст.
Читаємо й розуміємоПрацюючи з матеріалами підручника, доберіть факти, які ілюструють продовження в українській культурі традицій Русі-України й західноєвропейські культурні впливи
Факти, які ілюструють продовження в українській культурі традицій Русі-України:
Продовження літописної традиції у західноукраїнських літописах, таких як «Короткий Київський літопис» (1480–1500 рр.), де зберігалися руські форми викладу та стиль.
Розвиток іконопису, що залишався провідним жанром малярства. Наприклад, ікона Богородиці з пророками з церкви в Підгородцях (XV ст.) та ікона Святого Юрія Змієборця зі Станилі (початок XIV ст.).
Відбудова старих міст та спорудження нових оборонних укріплень, зокрема в Кам’янці, Луцьку, Хотині, що продовжувало традиції архітектури Русі.
Факти, які ілюструють західноєвропейські культурні впливи:
Через Польське королівство до України потрапляли ідеї Відродження та гуманізму, що базувалися на традиціях античності.
Українці здобували освіту в європейських університетах. Наприклад, Юрій Дрогобич навчався у Ягеллонському університеті (Польща) та Болонському університеті (Італія), де став професором медицини й астрономії.
Вплив західноєвропейських ідей помітний у мистецтві: на іконах почали зображати рослини, архітектурні елементи та побутові предмети під впливом гуманізму.
Поміркуймо!
Як ви розумієте ці слова видатного вченого?
Ці слова Юрія Дрогобича можна зрозуміти так:навіть якщо космос і небесні явища здаються далекими й недосяжними для людського ока, вони не є недоступними для людського розуму. Завдяки знанням, спостереженням та науковим дослідженням людина може пізнавати закони природи, розкривати таємниці Всесвіту і розширювати свої уявлення про світ. Цей вислів підкреслює силу людського інтелекту та прагнення до пізнання.
Історичні подробиці
1. З якими труднощами, на вашу думку, зіткнулися студенти — вихідці з українських земель, навчаючись за кордоном?
Більшість студентів походили з небагатих родин і мали обмежені кошти для оплати навчання та проживання. Юрій Дрогобич у своєму листі згадував про постійні злидні та необхідність заробляти на життя важкою працею.
Навчання велося латиною, яку потрібно було добре знати.
Лише невелика частина студентів завершувала навчання і здобувала наукові ступені, як це було у випадку Юрія Дрогобича (9 із 208 його однокурсників здобули ступінь магістра, а 66 із 208 бакалавра).
2. Що мав на увазі Юрій Дрогобич, коли писав у листі: «…якби не мусив турбуватися про найнеобхідніше»?
Юрій Дрогобич мав на увазі, що через постійні клопоти про заробіток для забезпечення базових потреб (їжа, житло) він не міг повністю зосередитися на навчанні та науці. Це обмежувало його можливості досягти ще більшого в академічній сфері.
Пригадайте, коли і ким було винайдено книгодрукування.
Книгодрукування було винайдено Йоганном Гутенбергом у середині XV століття. Він створив друкарський верстат із рухомими літерами, що стало революційним досягненням у поширенні знань і культури.
Діємо: практичні завдання
1. У яких областях України розташовані споруди та коли вони побудовані?
Аккерманська фортеця (м. Білгород-Дністровський, Одеська область): збудована у XIII–XV ст. як військово-оборонна споруда.
Вірменський собор (м. Львів, Львівська область): споруджений у 1356–1370 рр..
Костел Святого Варфоломія (м. Дрогобич, Львівська область): будівництво розпочато в першій третині XV ст., завершено у XVI ст..
Церква Зішестя Святого Духа (с. Потелич, Львівська область): побудована у 1502 р., одна з найстаріших дерев’яних церков України.
Кам’янець-Подільська фортеця (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область): будувалася у XI–XVI ст., реконструйована в XIV ст..
Покровська церква-фортеця (с. Сутківці, Хмельницька область): зведена у 1476 р., поєднує оборонні та сакральні функції.
3. Архітектурні особливості представлених споруд:
Аккерманська фортеця: масивні кам’яні мури заввишки до 15 м, товщина до 5 м, багатокутна форма з круглими баштами, матеріал — черепашник].
Вірменський собор: прості зовнішні форми, багатий внутрішній декор.
Костел Святого Варфоломія: готичний стиль із бароковими інтер’єрами, ступінчасті фронтони.
Церква Зішестя Святого Духа: тридільна дерев’яна конструкція, прикрашена іконостасом та розписами XVII ст., внесена до списку ЮНЕСКО.
Кам’янець-Подільська фортеця: багатоярусні башти, потужні кам’яні укріплення, пристосовані до рельєфу скелястого острова.
Покровська церква-фортеця: тетраконховий тип храму, бійниці на двох ярусах, готичні щипці та фресковий живопис.
4. Чому в XIV–XV ст. стає провідним оборонне будівництво?
У цей період українські землі зазнавали частих нападів татаро-монголів, турків та інших ворогів. Для захисту населення будували фортеці й укріплені храми. Оборонне будівництво забезпечувало безпеку стратегічних пунктів і сприяло збереженню культурних цінностей та релігійних осередків.
Поміркуймо!
Що спільного й відмінного в тематиці й оформленні представлених ікон?
Спільне:
Усі три ікони створені в межах української іконописної традиції, яка базується на візантійських канонах.
Їхня тематика є релігійною, пов’язаною з християнськими святими та подіями (Богородиця, св. Юрій, Успіння).
Ікони мають символічний характер: передають духовні ідеї через кольори, пози персонажів і деталі.
Відмінне:
Ікона Богородиці з пророками (XV ст., Підгородці): Зображення Богородиці з Ісусом у центрі, оточених пророками, що символізує зв’язок між Старим і Новим Заповітами. Виконана у візантійському стилі з акцентом на духовність і велич.
Ікона Святого Юрія Змієборця (XIV ст., Станиля): Представляє святого Юрія як воїна на коні, який перемагає змія. Вона має динамічну композицію, що відображає боротьбу добра зі злом. Унікальність — чорний кінь, що рідко зустрічається в українській іконографії.
Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р., Олексій Горошкович): Зображає сцену смерті Богородиці як момент її переходу до Царства Небесного. Відзначається деталізацією персонажів та орнаментами, поєднує традиційний стиль із новими рисами гуманізму.
Запитання і завдання
Знаю нове
Можу назвати умови, що впливали на розвиток української культури:
Вплив традицій Русі-України та Волинсько-Галицької держави.
Культурна підтримка православної віри та руської мови у Великому князівстві Литовському.
Поширення ідей Відродження через Польське королівство.
Етнічна строкатість українських земель, що сприяла культурному обміну між різними народами (українцями, поляками, вірменами тощо).
Можу розпізнати пам’ятки культури XIV–XV ст.:
Вище про них написано.
Можу навести приклади культурних контактів українських земель з іншими європейськими народами:
Навчання українців у європейських університетах, наприклад, Юрій Дрогобич здобув освіту в Ягеллонському та Болонському університетах.
Поширення ідей гуманізму та Відродження через Польщу.
Друкарська діяльність Швайпольта Фіоля у Кракові, який видавав книги кирилицею для православних церков.
Можу спрогнозувати вплив винайдення книгодрукування на розвиток українських земель:
Винайдення книгодрукування сприяло поширенню освіти, знань і культури серед ширших верств населення. Воно забезпечило доступність книг, збереження церковнослов’янської мови та розвиток літератури. Це також сприяло формуванню національної ідентичності.
Досліджую і аналізую
2. Іван Франко зауважував, що наприкінці XV ст. «повіяло на Україні новим європейським духом». Що мав на увазі І. Франко?
Іван Франко мав на увазі, що наприкінці XV ст. українські землі почали активно інтегруватися в культурний простір Західної Європи. Через Польське королівство до України проникали ідеї Відродження та гуманізму, що базувалися на традиціях античності. Це сприяло розвитку освіти, науки, мистецтва та книгодрукування. Наприклад, у 1491 році Швайпольт Фіоль у Кракові надрукував перші книги кирилицею для православних церков. Також українці здобували освіту в європейських університетах, як це зробив Юрій Дрогобич, який став професором Болонського університету.
3. Дослідіть пам’ятну монету як джерело історичної інформації. Які знання можна отримати за допомогою зображеної монети?
Вшанування видатних особистостей та подій: На монеті зображено портрет Юрія Дрогобича (Котермака), одного з перших українських учених-астрономів, що підкреслює його внесок у науку та популяризацію астрономії. Його дати життя (1450–1494) вказують на епоху, коли він жив і працював.
Наукова спадщина: Зображення небесної сфери, телескопа та астрономічних карт символізує розвиток астрономії як науки. Це також нагадує про внесок України в міжнародну наукову традицію.
Міжнародний контекст: Монета присвячена Міжнародному року астрономії (2009 р.), що свідчить про інтеграцію України у світову культурну й наукову спадщину.
Мислю творчо
4. Укладіть туристичний маршрут «Архітектурні перлини України XIV–XV ст.».
Аккерманська фортеця
Місце: Білгород-Дністровський, Одеська область
Особливості: Масивна оборонна споруда XIII–XV ст., з товстими стінами та вежами, розташована на березі Дністровського лиману.
Кам’янець-Подільська фортеця
Місце: Кам’янець-Подільський, Хмельницька область
Особливості: Фортеця XI–XVI ст., одна з найкраще збережених в Україні, із системою башт і мурів, пристосованих до рельєфу скелястого острова.
Вірменський собор
Місце: Львів, Львівська область
Особливості: Храм 1356–1370 рр., поєднує готичний стиль із вірменськими архітектурними традиціями.
Костел Святого Варфоломія
Місце: Дрогобич, Львівська область
Особливості: Готична споруда XV ст., із бароковими інтер’єрами та ступінчастими фронтонами.
Церква Зішестя Святого Духа
Місце: Потелич, Львівська область
Особливості: Дерев’яна церква 1502 р., тридільна конструкція з унікальними розписами.
Покровська церква-фортеця
Місце: Сутківці, Хмельницька область
Особливості: Оборонний храм 1476 р., із бійницями та готичними елементами.
Маршрут дозволяє побачити унікальні пам’ятки оборонної та сакральної архітектури України XIV–XV ст., що відображають культурні впливи та історичні реалії того часу.
5. Об’єднайтеся з однокласниками/однокласницями в групи та укладіть оповіді за темами:
1. Шляхтич поїхав навчатись до Карлового університету
Шляхтич із заможної родини вирушив до Праги, щоб здобути освіту в Карловому університеті, заснованому в 1348 році. Його шлях тривав кілька тижнів, адже доводилося долати великі відстані верхи або на возі. Прибувши до університету, він був вражений величними будівлями та багатством бібліотеки. У перші дні шляхтич знайомився з викладачами та іншими студентами. Навчання велося латиною, тому він мав добре володіти цією мовою. Він мріяв стати юристом або лікарем, щоб повернутися на батьківщину й служити своєму народу.
2. Один день з життя студента Ягеллонського університету
Студент прокидається рано вранці в невеликій кімнаті гуртожитку. Його день починається з молитви, після чого він вирушає на лекції. У Ягеллонському університеті викладають астрономію, філософію та медицину. Сьогоднішня лекція присвячена працям Арістотеля, і професор пояснює складні концепції латинською мовою. Після занять студент працює в бібліотеці, переписуючи важливі тексти та готуючись до екзаменів. Увечері він бере участь у диспуті зі своїми однокурсниками, обговорюючи нові ідеї гуманізму.
3. Один день з життя ректора Болонського університету
Ректор Болонського університету розпочинає свій день із зустрічей із викладачами та студентами. Він вирішує організаційні питання: розклад лекцій, прийом нових студентів і фінансування закладу. Сьогодні ректор виступає на урочистій церемонії, присвяченій випускникам, які отримують ступінь магістра. У другій половині дня він перевіряє рукописи професорів і готується до публічної лекції про розвиток астрономії та внесок Коперника. Вечір ректора завершується у спокої за читанням нових праць із філософії.