ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2021

Запитання та завдання
2. Що серед умов розвитку культури України в ХVІ ст. впливало на неї позитивно, а що — ні? Чому?
У XVI ст. тривав подальший розвиток культури України. Проте умови, у яких він відбувався, були не дуже сприятливими. Через відсутність державності в українців у цей період розвиток культури залежав від політики урядів країн, до складу яких входили українські землі.
Унаслідок Люблінської унії 1569 р. більша частина українських земель опинилася в межах однієї держави. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з іншого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців.
Важливе місце в культурному розвитку цього періоду належало церкві. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до поглиблення кризи православної церкви та втрати нею свого привілейованого становища в суспільстві, що негативно позначилося на розвитку української культури.
3. Назвіть досягнення української мови в цей час.
На думку сучасних дослідників, у 1570—1670 рр. руська мова часто була фактично тотожною польській мові в лексиці та синтаксисі (сукупності слів і поєднанні їх у текст), але її фонетика й морфологія (звукова будова й визначення слів) спиралися на руське підґрунтя. Виразним символом, який підкреслював її «руськість», була кирилиця. При цьому руська мова, або староукраїнська літературна мова, залишалася досить далекою від тієї народної мови, якою розмовляло українське населення. Варто також звернути увагу, що руська мова вважалася світською «простою» мовою на противагу церковнослов’янській.
4. Наведіть факти, що свідчать про здобутки освіти на українських землях.
У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, при церквах та монастирях діяли початкові школи. Дяки, що вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики й співу. Діти заможних верств суспільства здобували домашню освіту. Крім читання, письма й арифметики, вони вивчали латину та грецьку мови, основи філософії.
У 70-х рр. XVI ст. на українських землях з’явилися нові заклади середньої освіти. У Європі в цей час виникали школи, де навчали латини і «семи вільних наук» — граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. У тогочасній Україні навчальними закладами цього типу стали слов’яно-греко-латинські школи. Першу таку школу створив князь В.-К. Острозький у своєму замку в Острозі близько 1576 р. Він також організував там друкарню, науковий гурток і запровадив вивчення філософії. Це означало, що Острозька школа давала початки вищої освіти.
5. Які явища свідчать про успіхи літератури й книговидання цього періоду?
У цей період розвивалися різні жанри літератури. Під впливом західноєвропейського Відродження поширилася новолатинська поезія. Її представники дотримувалися ідеалів гуманізму, часто зверталися до образів Античності, писали свої твори латиною. Одним із кращих творів цього жанру є написана в 1584 р. поетом Себастьяном Кльоновичем поема «Роксоланія». У ній змальовано побут і звичаї українського селянства, описано природу України, Львів, Київ та інші міста, наведено зразки українського фольклору латиною.
У XVI ст. успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федорович. Переїхавши до Львова, він коштом Львівського братства видав у 1574 р. свої перші на українських землях книги — «Апостол» (найстаріша відома нині книга, що вийшла друком на українських землях) і «Буквар» (перший у Східній Європі друкований підручник).
Особливо плідною була діяльність І. Федоровича в Острозі, куди його запросив працювати князь В.-К. Острозький. У 1581 р. він надрукував тут Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою, що вважається шедевром друкарського мистецтва. Крім Острозької друкарні, великою стала Львівська братська друкарня, що розпочала свою роботу в 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федоровича, викупленої братством після смерті друкаря.
6. Чим уславилися тогочасні архітектура й містобудування?
Тогочасні будівники намагалися зберегти давні традиції та поєднати їх із новими рисами європейського стилю Ренесанс.
Головним об’єктом художньої уваги ставав фасад будівлі, який прикрашали ордери, декоративно-орнаментальне ліплення тощо.
Постійні загрози зовнішнього вторгнення обумовлювали необхідність спорудження фортець або замків, за стінами яких могли знайти захист не лише їхні жителі, але й населення прилеглих земель.
Деякі православні монастирі на західноукраїнських землях також оточували мури з вежами. Вони відігравали роль фортець.
7. Визначте характерні риси розвитку образотворчого мистецтва на українських землях у цей час.
Українське образотворче мистецтво цього періоду здобуло велике визнання. Більшість творів живопису відображала церковну тематику (фрески, ікони). Картини або портрети побутового характеру в цей час зустрічалися рідко. Митці продовжували розвивати давньоруські традиції. Проте в портретному живописі відчувався вплив італійського й німецького мистецтв.
У XVI ст. успішно розвивалося українське різьбярство. Переважало різьблення по дереву, інколи зустрічалося різьблення на мармурі. Здебільшого це були надгробні монументи й плити.
Високого рівня розвитку досягла книжкова мініатюра — невеликі кольорові зображення в рукописних книгах. У XVI ст. на оформлення рукописних книг значно посилився вплив народного мистецтва — часто використовувалися мотиви, запозичені з народного ткацтва, різьблення по дереву та настінних розписів.
У другій половині XVI ст. після поширення книгодрукування почало розвиватися мистецтво гравюри. Першими українськими гравюрами вважають ілюстрації до «Апостола» й «Букваря», видані у Львові І. Федоровичем.
В українському образотворчому мистецтві другої половини XVI ст. відбувалися процеси відокремлення портрета від іконопису й перетворення його на самостійний жанр мистецтва.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 33

ГДЗ 8 клас 2021 Гісем Мартинюк Ранок Підручник Історія України