ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2021
01.09.2021,
8 Клас / Історія України,
119 656,
3
§ 3. Соціально-економічний розвиток українських земель у першій половині XVII ст.
Запитання та завдання2. Наведіть факти, що свідчать про зростання магнатського землеволодіння на українських землях у першій половині ХVІІ ст.
У першій половині XVII ст. на українських землях швидко збільшувалося магнатське землеволодіння. До його розвитку магнатів підштовхувало зростання на західноєвропейських ринках попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію.
У Галичині розташовувалися володіння Потоцьких, Собеських, Даниловичів та інших родин у формі «ключів» — кількох сіл і містечок, що управлялися як єдиний господарський комплекс. У 1629 р. в Брацлавському воєводстві 80 % усіх селянських і міщанських дворів належало 18 магнатам, у Волинському воєводстві у власності магнатів перебувало 75 % селянських господарств. Саме на Волині розташовувалася «Острожчина» — володіння князів Острозьких. На Лівобережжі своїми розмірами вирізнялися володіння Вишневецьких, або «Вишневеччина», із центром у Лубнах.
3. Яку роль відігравали фільваркові господарства в соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку.
Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію спонукало чимало землевласників до перетворення своїх маєтків на фільварки. Урожайність у фільварках, особливо великих, була вищою порівняно із селянськими господарствами. У фільваркових господарствах першої половини XVII ст. вирощували зернові культури, влаштовували городи, ставили на відгодівлю волів, розводили птицю, займалися рибництвом.
Одночасно з поширенням фільварків розгортався процес залучення до господарського розвитку неосвоєних територій, унаслідок чого на українських землях значно зросла площа оброблюваних земель.
Із появою фільварків був пов’язаний розвиток товарного виробництва.
4. Що нового з’явилося в розвитку міст?
У цей період, як і раніше, на українських землях зростали старі міста й містечка та з’являлися нові.
Міста, які належали державі (королівські), були адміністративними центрами й управлялися найчастіше на основі магдебурзького права. Проте більшість міст (близько 80 %) перебувала в приватній власності або належала церкві.
У першій половині XVII ст. в розвитку міського ремесла з’явилися нові явища. У містах почала зростати кількість позацехових майстрів-партачів, насамперед за рахунок вихідців із сіл. У Львові в цей час вони становили понад 40 % усіх ремісників. Цехи намагалися боротися з ними, але найчастіше марно. Крім того, партачів підтримували шляхта й міська влада, якщо це їм було вигідно
5. Укажіть риси, характерні для становища селян і міщан у цей період.
Поширення фільварків на українських землях супроводжувалося скороченням селянських наділів, зростанням кількості малоземельних і безземельних селянських господарств. Одні з них користувалися половиною наділу, інші — чвертю. Найбіднішою частиною селянства стали загородники (городники), що найчастіше мали лише один город (загороду), і комірники, які не мали навіть власного житла, хоча дехто з них тримав худобу. Упродовж першої половини XVII ст. погіршилося економічне, соціальне та правове становище більшості селянства на всіх українських землях. На середину ХVІІ ст. внаслідок перетворення вільних селян на залежних від землевласників значно скоротилася кількість вільних селян, і в тогочасній Україні їх майже не залишилося.
У містах із розвитком ремесла, промислів і торгівлі поглиблювалося соціальне розшарування. Патриціат дедалі більше збагачувався та керував усім міським життям. У свою чергу, середній за майновим становищем прошарок міщан прагнув звуження сфери впливу патриціату й розширення своїх прав. Зростала кількість збіднілих цехових майстрів, підмайстрів, учнів і партачів, невдоволених своїм становищем. Значну кількість міського населення становили козаки й жовніри (солдати польської армії) військових залог. Основну частину населення міст становили русини (українці), разом із якими жили інші національні спільноти. Заможні іноземці найчастіше займалися торгівлею, орендою маєтків і промислів, викупом мит. Існували різноманітні обмеження для жителів міст православного віросповідання. Зокрема, у 1620 р., за повідомленнями сучасника, у Львові той, «хто дотримується грецької віри і не перейшов в унію, той не може жити в місті, міряти ліктем і квартою, бути прийнятим у цех».
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter