ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.] 2021

1. 1838 року
Б викуплено поета з кріпацтва.
2. Гроші для викупу Т. Шевченка з кріпацтва було виручено з продажу портрета, на якому був зображений
Г Василь Жуковський.
3. Прочитайте уривок із вірша «Думи мої, думи мої…».
Прилітайте, сизокрилі / Мої голуб’ята, / Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти...
У цих рядках наявний художній засіб
Г епітет.
4. Розкажіть історію викупу Т. Шевченка з кріпацтва.
У Санкт-Петербурзі 1836 року відбулося знайомство Шевченка зі студентом Академії мистецтв Іваном Сошенком, який відразу оцінив малярські, а згодом і поетичні здібності нового знайомого.
Він увів юнака в коло діячів української і російської культури, які працювали тоді в Петербурзі. Вони високо оцінили малярський талант Т. Шевченка й вирішили викупити його з кріпацтва. Зібрали для цього чималі кошти. Але Енгельгардт вимагав дуже велику на той час суму — 2500 рублів. Зібраних грошей не вистачало. Вихід запропонував славетний художник К. Брюллов. Він намалював портрет поета В. Жуковського, учителя дітей царя. Картину розіграли в лотерею в імператорській родині, одержавши за неї 1000 рублів.
І ось 22 квітня 1838 р. Тарас Шевченко отримує омріяну волю.
Радості Шевченка не було меж. «...Мало не збивши мене з ніг, — згадував про ці дні І. Сошенко, — кидається мені на шию і кричить: «Воля! Воля!». А своєму братові в цей період Тарас написав: «Велике щастя бути вільним чоловіком…».
5. За що поета було заарештовано? Яким був вирок?
Протягом грудня 1845 – березня 1847 років у Києві існувало Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська таємна політична організація. Тарас Шевченко був її активним членом.
5 квітня 1847 р. за доносом студента Петрова кирило-мефодіївців було заарештовано. 6 квітня 1847 р. Т. Шевченка відправлено з Києва до Петербурга й ув’язнено в казематі III відділу.
Слідчі не довели участі Т. Шевченка в діяльності братства, але з-поміж усіх учасників його було покарано найжорстокіше. Головне звинувачення, висунуте проти нього, — написання творів «малоросійською мовою», з якими «могли посіятися й згодом вкоренитися думки про вигадане блаженство часів Гетьманщини, про щастя повернути ці часи й про можливість Україні існувати як окремій державі». Особливо царя обурило висміювання цариці в поемі «Сон».
Поета віддали на 10 років у солдати й направили для відбування покарання в Оренбург із забороною писати й малювати.
6. Яким настроєм сповнений вірш «Думи мої, думи мої…»? Чому?
Вірш «Думи мої, думи мої…» сповнений болісною тугою за своїм рідним краєм — Україною.
У 1847 році поета перевели із Оренбурга в Орську фортецю, де і почалася щоденна солдатська муштра. У його житті наступила смуга тривалої і тяжкої неволі в пустельній окраїні царської Росії.
Душевний стан Т. Шевченка в цей період був пригнічений, але, всупереч забороні, він продовжує писати.
7. Які мотиви наявні в цьому творі?
Поезію «Думи мої, думи мої…» поет створив у 1847 році далеко від рідної землі, перебуваючи на засланні в Орській фортеці.
У творі присутні декілька мотивів: мотив любові до любої серцю, але так далекої України; творчість як єдина втіха для поета-засланця; самотність; життя на чужині.
8. Навіщо автор використав три крапки в середині поезії?
Ув'язнений поет гостро переживав розлуку а Україною, не знаючи напевне, чи побачить ще колись рідний край.
Самотність, «лиха година» пригнічували Тараса Шевченка. Щоб зберегти себе в часи випробувань, не зневіритись і не піддатися відчаю, Т. Шевченко звернувся до своїх дум-мрій.
Це роздуми про рідний край, з яким ліричний герой веде свою щиру розмову. Поета дуже тривожить, щоб «при лихій годині» в умовах каторжанського приниження не заніміла, не змертвіла його душа.
На мою думку, поруч із образом дум центральним у вірші є образ киргизів. Поет співчуває їм, бо і їх уже грабує Російська імперія. Але ці степовики ще зберегли найцінніше — волю, яку вже відібрали в українців.
Поет і поставив три крапки на межі цього протистояння: його земляки, можливо, й ситі, але кріпаки; казахи — «убогі, / Уже голі...», але їхня молитва до Бога летить вільною.
9. Розкрийте символічне значення образів степу, вітру й Дніпра.
Дніпро і степ у поезії символізують та втілюють дух козацької вольниці: «Там широко, там весело Од краю до краю… Як та воля, що минулась, Дніпр широкий – море, Степ і степ, ревуть пороги, І могили – гори. Там родилась, гарцювала Козацькая воля…».
Вітер — уособлення чоловічої енергії, але він — юнацької вдачі, може як допомогти, так і нашкодити: «Тихесенько вітер віє...», «Сердитий вітер завива…».
10. Як ви вважаєте, чому ліричний герой називає свої думи дітками?
Вірш «Думи мої, думи мої...» Т. Шевченко написав у 1847 р., перебуваючи в Орській фортеці. Попереду його чекала щоденна солдатська муштра, а навколо безкраї казахські степи... Та самотня душа, що стужилась за рідною землею.
Він, мабуть, згадував усе що залишилося у минулому: воля, щирі друзі, успіх, мрії поїхати до Італії на навчання. Одинокий, він просить, щоб ті далекі мрії не залишили його «при лихій годині», щоб прилітали з далекої України розважити тяжку тугу в пустині. А поет зустріне їх, як батько рідних діточок. Адже, ті думи-мрії — єдине та найдорожче, що залишилося у нього на чужині.
Цікаво, що і молодий Іван Франко одну із своїх поезій починає словами: «Думи, діти мої…».
11. Розгляньте репродукцію картини К. Устияновича «Шевченко на засланні» (с. 39) і розкажіть, чи можна її використати як ілюстрацію до вірша «Думи мої, думи мої…».
Гадаю, що репродукція картини «Шевченко на засланні» (саму картину Костянтин Устиянович створив у далекому від нас 1872 році) є досить вдалою ілюстрацією до вірша «Думи мої, думи мої…». Як і в поезії, так і на картині центральною є постать поета.
На обличчі Тараса Шевченка глибока задума. Він, мабуть, подумки кличе свої думи-мрії прилетіти до нього «Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти», розвіяти його чорну самоту, допомогти пережити недолю.
І хоча у поезії немає розгорнутого опису природи, художник, мабуть, був переконаний, що не весняний степ із зеленню бачив перед собою поет, а темно-жовтий колір небес, байдужі хвилі Аралу, посохле бадилля, кущики трави, часом з колючками, пожовклі стебла будяків, пісок, каміння та могильні плити. І жодної живої душі навколо.
В одному з листів до приятеля Т. Шевченко пише: «І тепер не неволя давить мене в цій пустелі, самотність — ось мій найлютіший ворог. У цій широкій пустелі мені тісно, а я один».

---

---

Назад

Вперед

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 37

ГДЗ 8 клас українська література 2021 Підручник Грамота Авраменко