ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Заболотний В.В. Заболотна О.В] 2017

Безсполучникові речення з рівноправни ми (незалежними) частинами:

1. Містечко давно спочивало, скрізь (В. Шкляр).

3. Сонне встало тривожне і чуле, в травах іскрилися барвисті росини (В. Симонеико).

4 Мама читала казку, на край ліжка зліталися птахи-зорі (М. Павлеленко).

Безсполучникові речення з нерівноправними (відносно залежними) час типами:

2. Розпочалися жнива - будь скупішим на слова- (Нар. творчість).

5. Там мати залишилася самітня: синів на фронт покликала війна (Д. Луцепно).

6. Десь чую: скрипка в тиші своє згадала і мені розповіла про все казково (В. Грінчак). Останнє речення не треба списувати, оскільки воно складнопідрядне.

1. Пахнуть росою гаї попелясті, і легко шипшина достигла тремтить.

2. Щойно зайде сонце, Катерина по садочку ходить.

3. Якщо трапиться слово зрадливе, геть його, сину, гони!

4. Відбились зорі у воді, але летять до хмар тумани...

5. Я пам’ятаю, як йшла весна своїм походом смілим...

6. Черемха пахне, а під вікном сад казку гомонить.

1) Одночасність. Бабуся пече свій фірмовий пиріг із яблуками, мама смажить картоплю з грибами, я готую свіжий лимонад із м’ятою.

2) Умова. Якщо ввечері вимкнуть електрику, скористаємося лампою на батарейках.

3) Наслідок. Вивчиш напам’ять вірш — братимеш участь у конкурсі читців.

2. Сад вишневий на порі, / повернулись журавлі (Б. Олійник).

3. І маленькі іти знають: / черепах не літають (Г. Чубач).

5. Думає осінь кленовим золотом, / думають верби вербовим пухом (М. Будинки).

7. Прилетіла зозуля -/ великий клопіт дрібним співочим птахам (В. Пархоменко).

8. Підкажи найлагідніше слово, / я його слухняно повторю (Л. Костенко).

1. Битим шляхом ((стелиться)) (туман), з півночі холодний (вітер) ((мчить)) (С. Вакарчук).

2. В сонні верби ((кинувся)) (туман), у прощанні (айстри) ((обнялися)) (Л. Гудзь).

3. (Вівса), ((пшениці)), (ячмені) — (усе се) ((зіллялось)) в одну могутню хвилю; (вона) все ((топить)) усе ((забирає)) в полон (М. Коцюбинський).

4. На бур’янах ((рясніли)) блискучими діамантами (краплі) нічного дощу; ((світились)), як із золота ковані, (листочки) глухої кропиви, ніжно ((пахли)) високі буйні (ромашки)... (С. Васильченко).

5. ((Натягне)) (дощ) свої осінні струни, ((торкне)) ті струни пальчиком (верба) (Л. Костенко).

1. Було холодно надворі, подеколи зривався дощ.

2. Тривожно зашелестіли дерева, на дорозі здійнялася курява.

3. У класі запанувала тиша, стало чутно цокіт настінного годинника.

Березень

Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів і лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на пагорбах почала тужавіти земля, прокльовуючись ранньою травичкою (складне безсполучникове). Попід вікнами, ощасливлені пробудженням природи, радісно попискують синички; табунці горобців, зібравшись у ватаги, з’ясовують свої «парубоцькі» стосунки... (складне безсполучникове).

Березень — найочікуваніший місяць селянина. Полагоджено вози, чекають свого застосування підвішені під стріхою плуги й борони, приготовлена яровина (складне безсполучникове). Із цим місяцем пов’язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Не останню роль у цьому відігравала й та обставина, що це був у наших далеких предків початок нового року (складнопідрядне з означальним підрядним).

I.

1. Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта (Л. Овдіснко).

2. Одцвітали яблуні, на вітах з’являлись зелені пуп’янки, наливались соком... (В. Дрозд).

3. Схилився день на золоті жита, упало сонце в Дніпрові пороги (А. Гарасевич).

4. Дощ невпинно по вулицях човгає, відбиває осінні рядки (А. Клюско).

5. Скільки я пам’ятаю бабусю, вона весь час вишивала (Ю.Винничук).

6. За все вищі були великі верби гіллясті; вони широко розкидалися вгорі і над хатками, і над тими садочками, зеленіючи ясно на блакитному небі (В. Грінченко).

II. (діссл.) лебеді (імен.)

і трави (імен.), остання (прикм.) гілка (імен.) глоду (імен.) обліта (діссл.).

Обласний, проїзний, зап’ястний, кістлявий, щасливий, пестливий, шістнадцять, студентський, туристський, альпіністський.

І.

1. Ігор полки завертає: жаль-бо йому милого брата Всеволода («Слово о полісу Ігоревім»). - другії частина виражає причину.

2. Сумує Корсунь староденний: нема журбу з ким поділить (Т. Шевченко). - друга частина виражає причину.

3. А серце чуло: біда близько (В. Сичевський). - друга частина доповнює зміст першої.

4. Хлопець розплющив очі: ранок тільки зачинався (О. Дніпровський). — друга частина доповнює зміст першії: о. Поглянь: вуалі білосніжні смагляві вишні падягли (Д. Іванов). - друга частина доповнює зміст першої.

6. І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський). — друга частина пояснює зміст першої.

II. Даній схемі відповідає останнє, шосте речення.

1 Не забувай про мудрих вчителів: вони тебе із Отчих рук приймали (Л. Гудзь).

2. Тече ріка між тихих верболозів, росте трава в зарошених лугах (М. Братан).

3. Во Віфлеємі нині новина: Пречиста Діва зродила Сина (Нар. творчість).

4. Так виразно ввижається мені болючими безсонними ночами: я жив колись в простому курені,над озером з ясними берегами (Олег Ольжич). 5. Коні шарпалися з рук, хропли: мабуть, зачули Сіроманця (М. Вінграновський).

6. Йти йому з лісу не хочеться: звик тут за літо (Гр. Тютюнник).

7. Не плюй у криницю: пригодиться води напиться (Нар. творчість).

1. На морі ставало темно: з берега насувала важка хмара (О. Донченко).

2. Ведмедя не помітив - на зайця задивився (Нар. творчість).

3. І вчувалося кленам і соснам: над ними вже й неба нема (М.Сингаївський).

4. Я оглядівся й побачив: ліворуч розстилався великий баштан (Із журналу).

1. [причина]. Через власну недбалість за мить змащував (дієслово) денну роботу: закрив (дієслово) не збережений файл.

2. [пояснення]. На вечірній сеанс ми (займенник) не потрапили (частка і дієслово): нам квитків не вистачило (частка і дієслово).

3. [...]: (тому що...). Тепер ми (займенник) нарешті можемо (дієслово) досхочу розважатися (дієслово), тому що почалися (дієслово) канікули (іменник).

1. Обличчя його й убрання привернули до нього братів і сестрин погляди: був він простоволосий і без панчіх; на ногах були невеличкі сандалі, а голову прикрашало довге волосся, заплетене в коси; невеличкий камзол облягав тонкий і гнучкий стан; вигляд мав одважний і водночас лагідний. (Вольтер «Простак».)

2. Знай, сам ти осоромишся натомість: В душі, що прагне потемки добра, Є правого шляху свідомість. (Й. В. Гете «Фауст».)

3. Скажи їм: моє ремесло — відплата, промисел мій — помста. (Ф. Шиллер «Розбійники».)

1. Як заздрю я тій білій хмарці: зона пливе у далечінь між подруг (І. Муратов).

2. Десь чую: скрипка в тишині своє згадала і мені розповіла про все казково (В. Грінчак).

3. Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).

4. Протягом усієї минулої зими я відчував: щось мас статися в цьому світі (Є. Гуцало).

5. У груші був тоненький голосочок, вона в дитинство кликала мене (Л. Костенко).

6. Я знаю: мова мамина - свята (М. Адаменко).

1. Знав я першого ж вечора: фехтування - це те, без чого тепер не обійдеться (Н. Бічуя).

2. Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, дав добрих і скнар, продавалися різні Долі (Л. Костенко).

3. Прийшло до мене втомлене поліття і роздуми достиглі принесло: хвилина щастя варта півстоліття, хвилина горя варта півстоліття (І. Низовий).

4. Бережу я цю квітку для рідної мами: може, й справді безсмертя приносить вона (В. Трабовський).

Священний, священик, свячений, широченний, височенний, шалений, жаданий, студений, нездоланий, нездоланний, скажений, благословенний.