ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Ворон А.А., Солопенко В.А.] 2017
11.12.2018,
9 Клас / Українська мова,
5 177,
0
Вправа 263.
1 Міцне дерево і вмирає стоячи.
2. Змащене колесо не скрипить.
3. Хоч і сказано на глум, а ти бери на ум.
4. Перлина в землі не лежатиме, а робота не чекатиме
5. Якби знав, де впаду, то соломки б підстелив.
6. Краще справу не розпочинати, ніж, розпочавши, не закінчити (Нар. творчість)
Вправа 266.
Сиджу в затишку на осонні, спостерігаючи за пташками. Грак, вмостившись на осиці, пробує співати. Зацвірінчали горобці, розбуджені траковою піснею. У небі, тріпочучи крильцями, невтомно дзвенять жайворонки. З лісу раз у раз долинають рипливі голоси чапель, які зайнялися лагодженням гнізд. Сховавшись у вже високих хлібах, тріщать деркачі. Довкола, немов маленькі сонечка, світяться горицвіти, що їх напоїв вологою теплий дощ.
Дієприслівник — невідмінювана форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає, додаткову дію. Дієприслівник відповідає на питання ідо роблячи? що зробивши? Дієприслівник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прислівника, що відбито й в назві: дієприслівник буквально означає прислівник, ідо діє,, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві, такі: категорія виду, категорія часу. Дієприслівник! як і дієслово, може мати залежні слова. Як і прислівник, дієприслівників відмінюється.
Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом: намальований (такий, що його, намалювали). До прикметника дієприкметник подібний тим, що відповідає на питання який? Яка? Яке? Які?: змінюється за родами, числами, відмінками; стоїть у тому ж роді, числі і відмінку, що й Іменник, із яким пов'язаний; має такі самі відмінкові закінчення. Дієприкметник має такі ознаки дієслова: час: теперішній і .минулий: сяючий, посинілий; вид: доконаний і недоказаний: роблений, зроблений; здатність мати при собі залежний від нього іменник: овіяний вітром, займенник: омріяний тобою або прислівник. Прочитаний виразно. Отже, дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови: дієслова та прикметника.
Вправа 267.
1. Небо чисте, ніжно-блакитне, таке лагідне-лагідне, що хочеться всміхнутися, коли дивишся на нього.
2. Мати сиділа за столом і мовчки розглядала фотографії, що пожовтіли від часу.
3. Гори, що бовваніли вдалині, здавались чимось несправжнім.
4. Коли я під'їзжав до міста, порив вітру несподівано зірвав з мене капелюх.
5. По пагорбах, що застигли від нічної прохолоди, переливались білим морем гірські тумани.
6. Коли я прочитав в журналі статтю про сміливий вчинок юнака, у мене виникло бажання розповісти про це товаришам
Вправа 268.
а) з прислівниками, що пишуться разом: Анітрохи не привіз, переходили вбрід, надвоє ворожено, в цілому схвалили, продавали вроздріб, зробив наперекір, запам'ятай назавжди, деколи й розповім.
б) із прислівниками, що пишуться через дефіс: рано-пораненьку знайшов слід, врешті-решт перевір, кінець-кінцем притих, з усіх-усюд приходили, вешталися туди-сюди, подружньому ставитись.
в) із прислівниками, що пишуться окремо: все одно не відповіла, з дня на день прийдуть із сіл, геть чисто розкис, тим часом засох.
Вправа 269.
На зустріч з однокласниками, прямували назустріч; в останнє вікно, запитав востаннє, подарувати напам’ять, не покладаюсь на пам'ять, по батьківському подвір'ю, по-казахськи говорити, пролітають угорі, тунель у горі Коли підійдеш до зеленої поштової скрині, постукай в останнє вікно зліва від неї.
Я запитав у нього востаннє, чи це він викрав у Людмили гаманець.
Лебеді пролітають угорі, над моєю головою, і я дивлюся на них з дивним відчуттям світлої туги.
Ми в'їхали в тунель у горі, и всі пасажири поринули в пітьму.
Вправа 270.
Усю весну і початок літа лили дощі. Весною — суспіль, а в червні-липні, наче хто розпланував те на небі, вранці розгодинювалося, ополудні ж із заходу наповзали важкі, кучеряві, схожі на вивернуті кожухи, хмари, які бурхливо скидали свій водяний вантаж і величаво пливли далі. Вряди-годи дощі йшли з громовицею. Земля обпилася води і була як губка.
Щоправда, дощі, які вбивали в землю городину і не давали заполовіти житам, воднораз рятували яремівчан: село зусебіч огорнене сосновими борами, які переходили в мішані ліси, і там зарясніли гриби. Білі, красноголовці, а маслюків, синюків — сила-силенна, хоч косою (Ю. Мушкетпик).
ГДЗ Підручник Українська мова 2017 Світоч Ворон Солопенко
1 Міцне дерево і вмирає стоячи.
2. Змащене колесо не скрипить.
3. Хоч і сказано на глум, а ти бери на ум.
4. Перлина в землі не лежатиме, а робота не чекатиме
5. Якби знав, де впаду, то соломки б підстелив.
6. Краще справу не розпочинати, ніж, розпочавши, не закінчити (Нар. творчість)
Вправа 266.
Сиджу в затишку на осонні, спостерігаючи за пташками. Грак, вмостившись на осиці, пробує співати. Зацвірінчали горобці, розбуджені траковою піснею. У небі, тріпочучи крильцями, невтомно дзвенять жайворонки. З лісу раз у раз долинають рипливі голоси чапель, які зайнялися лагодженням гнізд. Сховавшись у вже високих хлібах, тріщать деркачі. Довкола, немов маленькі сонечка, світяться горицвіти, що їх напоїв вологою теплий дощ.
Дієприслівник — невідмінювана форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає, додаткову дію. Дієприслівник відповідає на питання ідо роблячи? що зробивши? Дієприслівник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прислівника, що відбито й в назві: дієприслівник буквально означає прислівник, ідо діє,, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві, такі: категорія виду, категорія часу. Дієприслівник! як і дієслово, може мати залежні слова. Як і прислівник, дієприслівників відмінюється.
Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом: намальований (такий, що його, намалювали). До прикметника дієприкметник подібний тим, що відповідає на питання який? Яка? Яке? Які?: змінюється за родами, числами, відмінками; стоїть у тому ж роді, числі і відмінку, що й Іменник, із яким пов'язаний; має такі самі відмінкові закінчення. Дієприкметник має такі ознаки дієслова: час: теперішній і .минулий: сяючий, посинілий; вид: доконаний і недоказаний: роблений, зроблений; здатність мати при собі залежний від нього іменник: овіяний вітром, займенник: омріяний тобою або прислівник. Прочитаний виразно. Отже, дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови: дієслова та прикметника.
Вправа 267.
1. Небо чисте, ніжно-блакитне, таке лагідне-лагідне, що хочеться всміхнутися, коли дивишся на нього.
2. Мати сиділа за столом і мовчки розглядала фотографії, що пожовтіли від часу.
3. Гори, що бовваніли вдалині, здавались чимось несправжнім.
4. Коли я під'їзжав до міста, порив вітру несподівано зірвав з мене капелюх.
5. По пагорбах, що застигли від нічної прохолоди, переливались білим морем гірські тумани.
6. Коли я прочитав в журналі статтю про сміливий вчинок юнака, у мене виникло бажання розповісти про це товаришам
Вправа 268.
а) з прислівниками, що пишуться разом: Анітрохи не привіз, переходили вбрід, надвоє ворожено, в цілому схвалили, продавали вроздріб, зробив наперекір, запам'ятай назавжди, деколи й розповім.
б) із прислівниками, що пишуться через дефіс: рано-пораненьку знайшов слід, врешті-решт перевір, кінець-кінцем притих, з усіх-усюд приходили, вешталися туди-сюди, подружньому ставитись.
в) із прислівниками, що пишуться окремо: все одно не відповіла, з дня на день прийдуть із сіл, геть чисто розкис, тим часом засох.
Вправа 269.
На зустріч з однокласниками, прямували назустріч; в останнє вікно, запитав востаннє, подарувати напам’ять, не покладаюсь на пам'ять, по батьківському подвір'ю, по-казахськи говорити, пролітають угорі, тунель у горі Коли підійдеш до зеленої поштової скрині, постукай в останнє вікно зліва від неї.
Я запитав у нього востаннє, чи це він викрав у Людмили гаманець.
Лебеді пролітають угорі, над моєю головою, і я дивлюся на них з дивним відчуттям світлої туги.
Ми в'їхали в тунель у горі, и всі пасажири поринули в пітьму.
Вправа 270.
Усю весну і початок літа лили дощі. Весною — суспіль, а в червні-липні, наче хто розпланував те на небі, вранці розгодинювалося, ополудні ж із заходу наповзали важкі, кучеряві, схожі на вивернуті кожухи, хмари, які бурхливо скидали свій водяний вантаж і величаво пливли далі. Вряди-годи дощі йшли з громовицею. Земля обпилася води і була як губка.
Щоправда, дощі, які вбивали в землю городину і не давали заполовіти житам, воднораз рятували яремівчан: село зусебіч огорнене сосновими борами, які переходили в мішані ліси, і там зарясніли гриби. Білі, красноголовці, а маслюків, синюків — сила-силенна, хоч косою (Ю. Мушкетпик).
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter